№2-1536/10р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2010 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська
Дніпропетровської області у складі:
головуючого Багбая Є.Д.
при секретарі Білицька О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв’язку з дорожньо – транспортною пригодою ,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідач в судове засідання з’явився, позов визнав частково.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв’язку з дорожньо – транспортною пригодою. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 30 червня 2009 року приблизно о 12.20 годин, на мостовому переході через р. Дніпро в м. Дніпродзержинську, відповідач по справі ОСОБА_2 керуючи мопедом марки «Альфа» б/н. (робочим об’ємом двигуна 49,9 куб. см. при виникненні перешкоди у русі у вигляді велосипедиста ОСОБА_1, своєчасно засобів для зниження швидкості та обїзду не здійснив та здійснив наїзд на ОСОБА_1, внаслідок чого сталося ДТП та було спричинено тілесні ушкодження позивачу. Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 липня 2009 року відповідач ОСОБА_2 був притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за здійснення дорожньо-транспортної пригоди, та був визнаний винним в здійсненні ДТП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої малогомілкової кістки, перелому основи 5 плюсневої кістки лівої стопи, закритої черепномозкової травми, множині зсадини на голові, верхніх та нижніх кінцівках та на тулубі. На лікування та на проведення судової медичної експертизи позивач витратив 504,58 гривень. Позивач п росить стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди та судові витрати , крім того просить стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 гривень. Позивач вважає, що моральна шкода виразилася в моральних та психічних стражданнях виниклих внаслідок заподіяння внаслідок ДТП, фізичних стражданнях внаслідок травм отриманих при ДТП, стражданнях в зв'язку з пошкодженням майна позивача, що порушило його сімейні плани, та внесло зміни в розпорядок його життя та життя його родини, також в застосування додаткових зусиль щодо організації життя внаслідок отриманих травм, в моральних та психічних стражданнях пов'язаних з пошуком додаткового часу та додаткових зусиль щодо збору та подачі відповідних документів до суду з метою відшкодування йому шкоди, в зв'язку з тим, що відповідач не бажає відшкодувати шкоду в добровільному порядку.
Позивач в судове засідання з’явився, позов підтримав в повному обсязі, підтвердив обставини викладені в позовній заяві, просить задовольнити позов повністю.
Відповідач в судове засідання з’явився, позов визнав частково, вказує, що згоден на відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі, на відшкодування моральної шкоди згоден частково в розмірі не більше 1000 гривень, оскільки офіційно не працює сума яку просить стягнути позивач є для нього занадто великою.
Судом досліджені докази по справі:
• досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні;
• судом оглянуті матеріали адміністративної справи №3-1489/09 відносно відповідача ОСОБА_2
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену
небезпеку.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну,… відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України N 6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди „ розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди„ суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України N 6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди „ розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно вимог статті 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно зі ст.. 57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін... допитаних як свідків...
У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.
30 червня 2009 року приблизно о 12.20 годин, на мостовому переході через р. Дніпро в м. Дніпродзержинську, відповідач по справі ОСОБА_2 керуючи мопедом марки «Альфа» б/н. (робочим об’ємом двигуна 49,9 куб. см. при виникненні перешкоди у русі у вигляді велосипедиста ОСОБА_1, своєчасно засобів для зниження швидкості та обїзду не здійснив та здійснив наїзд на ОСОБА_1, внаслідок чого сталося ДТП та було спричинено тілесні ушкодження позивачу. Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 липня 2009 року відповідач ОСОБА_2 був притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за здійснення дорожньо-транспортної пригоди, та був визнаний винним в здійсненні ДТП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої малогомілкової кістки, перелому основи 5 плюсневої кістки лівої стопи, закритої черепномозкової травми, множині зсадини на голові, верхніх та нижніх кінцівках та на тулубі. На лікування та на проведення судової медичної експертизи позивач витратив 504,58 гривень. Позивач п росить стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди та судові витрати , крім того просить стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 гривень. Позивач вважає, що моральна шкода виразилася в моральних та психічних стражданнях виниклих внаслідок заподіяння внаслідок ДТП, фізичних стражданнях внаслідок травм отриманих при ДТП, стражданнях в зв'язку з пошкодженням майна позивача, що порушило його сімейні плани, та внесло зміни в розпорядок його життя та життя його родини, також в застосування додаткових зусиль щодо організації життя внаслідок отриманих травм, в моральних та психічних стражданнях пов'язаних з пошуком додаткового часу та додаткових зусиль щодо збору та подачі відповідних документів до суду з метою відшкодування йому шкоди, в зв'язку з тим, що відповідач не бажає відшкодувати шкоду в добровільному порядку.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими частково обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів .
Згідно з вимогами ст.1187 ЦК України, з п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України N 6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, відповідальність за заподіяну шкоду повинен нести ОСОБА_2, його вина у заподіянні шкоди позивачу підтверджується матеріалами адміністративної справи та постановою про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, згідно якої він визнав себе винним в ДТП. Згідно з’ясованих в судовому засіданні обставин справи, наданих позивачем письмових доказів, сума матеріальної шкоди становить 504 гривні 58 копійок, з яких 374,51 витрати на лікування та 130,07 гривень витрат на проведення судової медичної експертизи. Оскільки вищезазначені вимоги підтверджуються доказами наданими позивачем, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині підлягають повному задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи. Крім того, позивач зазнав певні моральні страждання, що відтворилися в фізичних, моральних та психічних стражданнях які виникли внаслідок заподіяння внаслідок ДТП шкоди здоров'ю позивача, коли позивач повинен був перейматися через стан свого здоров'я, стресовий стан родини внаслідок ДТП, коли позивач вважав що для його життя була реальна загроза, в моральних та психічних стражданнях, виниклих в зв'язку з пошкодженням майна позивача, в зв'язку з тим, що він не мав можливості використовувати свій пошкоджений велосипед, що порушило його сімейні плани, та внесло зміни в розпорядок його життя, також в застосування додаткових зусиль щодо організації життя, в моральних та психічних стражданнях пов'язаних з пошуком додаткового часу та додаткових зусиль щодо збору та подачі відповідних документів до суду з метою відшкодування позивачу шкоди, в зв'язку з тим, що відповідач не бажає відшкодувати шкоду в добровільному порядку. Суд з урахуванням характеру та обсягу фізичних страждань позивача внаслідок тілесних ушкоджень, які мали не тяжкий характер, моральних страждань які мали місто згідно пояснень позивача, наданих на підтвердження моральної шкоди доказів, враховуючі матеріальний стан відповідача, який офіційно не працює, вважає розмір заявленої моральної шкоди надмірним та таким, що не відповідає заподіяній, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, оцінює моральну шкоду у 2500 гривень, в задоволенні інших позовних вимог в частині моральної шкоди, суд вважає за необхідне відмовити. С удові витрати позивача, а саме сплачені витрати на інформаційне-технічне забезпечення, підтверджені квитанцією про їх оплату, підлягають стягненню з відповідача.
Встановлені судом факти і обставини справи підтверджуються крім пояснень сторін:
- довідкою з бази даних, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи /а.с. 9, 10/, згідно якої підтверджується вина відповідача у вчиненні ДТП;
- відношенням СМЕ, епікризом, копіями медичної картки ОСОБА_1, висновком судової медичної експертизи /а.с. 11-21/, згідно яких підтверджується отримання внаслідок ДТП тілесних ушкоджень позивачем, їх характер та важкість;
- копіями чеків /а.с. 22-23/, згідно яких підтверджуються витрати на лікування позивача;
- копії квитанцій /а.с. 25/, згідно яких підтверджуються витрати позивача на проведення судової медичної експертизи;
- копією трудової книжки відповідача /а.с. 33/, згідно якої підтверджується, що відповідач офіційно не працює;
Судом оглянуті матеріали адміністративної справи №3-1489/09 відносно відповідача ОСОБА_2, згідно яких підтверджується вина останнього в здійсненні ДТП.
На підставі ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, керуючись ст. 8,10, 59, 60, 88, 169 ч.4, 224 ч.1, 213-215, 218 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв’язку з дорожньо – транспортною пригодою – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 504 гривні 58 копійок, моральну шкоду у розмірі 2500 гривень, судові витрати сплачені позивачем в сумі 120 гривень, всього стягнути суму в розмірі 3124 гривні 58 копійок.
У задоволенні іншої частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв’язку з дорожньо – транспортною пригодою - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 гривня.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Є.Д. Багбая