Судове рішення #10988095

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-5483/2010р.                                                        Головуючий в 1 інстанції Зуєва В.І.                                                              Категорія 57                                                                                Доповідач Козлов С.П.

   

                                                                    У Х В А Л А

                                                        І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

                                           головуючого:   Болтунової Л.М.,

                                           суддів:              Козлова С.П., Максюта Ж.І.,

                                           при секретарі:  Шило С.Ю.,                                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в порядку ст.304-1 ЦПК України без виклику осіб, які беруть участь у справі, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нікополь Дніпропетровської області на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2010 року по справі за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нікополь Дніпропетровської області про поновлення строку та зобов’язання нарахувати державну допомогу дітям війни, -

       

В С Т А Н О В И Л А:

       

       Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2010 року Нікопольському міжрайонному прокурору Дніпропетровської області поновлений строк для звернення з зазначеним позовом до суду, визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку і виплати  ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та його зобов’язано здійснити перерахунок і забезпечити виплату  ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до цього Закону з застосуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007  року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008  року.

       В апеляційній скарзі посилаючись на порушення норм матеріального права Управління Пенсійного фонду України у м. Нікополь Дніпропетровської області просить скасувати постанову суду та в задоволенні позову відмовити.

       Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування постанови суду з наступних підстав.

       Як правильно встановлено судом, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Заводському районі м. Дніпродзержинська, де отримує пенсію за віком, та відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-1У має  статус дитини війни.

      Згідно ст.6 Закону № 2195-1У, які набув чинності з 01.01.2006 року, – дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

      Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-1У – мінімальний розмір пенсії за віком  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

      Отже, відповідно до положень вище зазначених законів пенсія ОСОБА_1 за віком повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, що відповідачем не виконується.      

      Водночас, щодо такого права ОСОБА_1 на 2007 рік, то  п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111  Закону № 489-У.

      Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», з урахуванням ст.111  цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України  (є неконституційним).

      Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що  визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення  про їх неконституційність.

      Таким чином, в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року позивач  не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена, тобто позивач не мав права на підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а таке право виникло лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

      Відносно підвищення пенсії дітям війни у 2008 році, то  відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в такій редакції: « Дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  ) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів»

      Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

      Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

      Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

      Таким чином, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року і з 01.01.2009 року по день ухвалення рішення по справі судом першої інстанції, - спірні правовідносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2007 року, тобто відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати  державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, а розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється, згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

      Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетів законів над підзаконними актами, - відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату підвищення пенсії дітям війни виходячи з розмірів встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-1У, що відносно позивачки він не виконує.      

       За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню в частині поновлення прокурору строку для звернення з зазначеним позовом до суду, визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку і виплати  ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та його зобов’язання здійснити перерахунок і забезпечити виплату  ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до цього Закону з застосуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007  року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008  року.

       Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення пенсії позивачці, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено. Наведені в скарзі доводи фактично зводяться до одностороннього тлумачення лише на свою користь норм права, регулюючого спірні правовідносини.      

       Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                       

У Х В А Л И Л А:

       Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нікополь Дніпропетровської області відхилити.

       Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2010 року залишити без змін.      

       Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

   

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація