УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-5444/2010р.                                               Головуючий в 1 інстанції Румянцев О.П.                                                              Категорія 57                                                                       Доповідач Козлов С.П.

                                                                    У Х В А Л А

                                                        І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

30 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

                                           головуючого:   Болтунової Л.М.,

                                           суддів:              Козлова С.П., Максюта Ж.І.,

                                           при секретарі:  Шило С.Ю.,                                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в порядку ст.304-1 ЦПК України без виклику осіб, які беруть участь у справі, апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправною бездіяльності та сплату суму боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

        Посилаючись на незаконність дій відповідача щодо виплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» позивачка в січні 2009 року звернулася до суду з таким позовом, в якому просила суд визнати  протиправною бездіяльність відповідача по перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнути з відповідача на її користь борг такої державної допомоги у розмірі3104,25 грн..

        Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнана  неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, визначених ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років, за період  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, відповідача зобов’язано донарахувати та виплатити позивачці таку допомогу за виключенням сум, що вже нею отримані.

       В апеляційній скарзі посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права відповідач просить скасувати постанову суду та відмовити в задоволенні позову.

      Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування постанови суду з наступних підстав.

      Як правильно встановлено судом, позивачка має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та знаходиться на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, де їй була призначена та виплачена у 2007 року відповідна державна допомога, що виплачується сім’ям з дітьми, з урахуванням положень 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення на 2007 рік дії ст.12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу 8 «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в залежності від  прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років та встановлення нового розміру виплат, як різниці між 50 % прожитковому мінімуму, встановленого для працездатних  осіб, та середньомісячним  сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 % прожитковому мінімуму, встановленого для працездатних  осіб, для застрахованих осіб, у встановленому Кабінетом Міністрів  України порядку, в той час коли ці положення визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року.      

       Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

       Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.      

       За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано на підставі ст.ст.51,152 Конституції України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» визнав неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, визначених ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років, за період  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, відповідача зобов’язано донарахувати та виплатити позивачці таку допомогу за виключенням сум, що вже нею отримані.

       Посилання скаржника на відсутність змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо збільшення видатків на виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною після постанови вищевказаного рішення Конституційного Суду України не є підставою для невиконання відповідачем своїх зобов'язань, встановлених статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Доводи  відповідача у скарзі про пропуск позивачкою встановленого законом однорічного строку позовної давності є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачка дізналася про порушення відповідачем її законних прав щодо вказаних виплат після її звернення до нього та отримання відповіді у грудні 2008 року, тому саме з цього часу в даному разі слід відраховувати такий строк, а з позовом до суду позивачка звернулася  у січні 2009 року  і, таким чином, строк позовної давності не пропустила.      

       Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

       Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради відхилити.

       Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2009 року залишити без змін.      

       Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і  касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: