УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 4256 Головуючий у 1-й інстанції : Кір*як А.В.
Категорія -57 Доповідач : Кіктенко Л.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2010року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді – Бараннік О.П.
суддів - Кіктенко Л.М. , Пищиди М.М.
при секретарі - Гребенкіній Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради міста Дніпродзержинська на постанову Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 7 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради міста Дніпродзержинська про визнання дій органу владних повноважень протиправними та зобов*язання перерахувати та виплатити недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,-
В с т а н о в и л а :
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Дніпровському районі міста Дніпродзержинська про визнання дій органу владних повноважень протиправними та зобов*язання перерахувати та виплатити недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 3 групи безстроково. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. За 2003-2009 роки він отримав допомогу на оздоровлення значно меншу, ніж передбачено законом. Звернувся до відповідача, який відмовився зробити перерахунок та виплатити спірні суми.
Постановою Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 7 грудня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради міста Дніпродзержинська в частині нарахування иа виплати щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зобов*язане управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської ради міста Дніпродзержинська,Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1:
щорічну допомогу на оздоровлення за 2003,2004,2005,2006, 2007,2008,2009 роки відповідно до ст.48 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 1.07.1992 року, від 6.06.1996 року, від 25.03.1999 року та від 11.07.2001 року- у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний рік , визначивши розрахунковий розмір мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України», який буде чинним на момент виплати, та виключивши при нарахуванні і виплаті вже нарахованої та виплачені за вказані роки суми щорічної допомоги на оздоровлення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради у місті Дніпродзержинську ставить питання про скасування постанови Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 7 грудня 2009 року , посилаючись на порушення судом норм матеріального права .
Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає , що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, а також являється інвалідом 3 групи, що підтверджується копією довідки НОМЕР_2, знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради у місті Дніпродзержинську та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії .
Законом України від 28.12.2007р. «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до деяких статей Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими передбачено соціальні виплати чорнобильцям, в тому числі і до статті 54, були внесені зміни. В зв’язку з цим було значно зменшено обсяги гарантій і компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесені зміни до статей 50,54,67 Закону № 796-ХІІ, які рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 були визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 1.07.1992 року,6.06.1996 року, 25.03.1999 року та 11.07.2001 року, щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи виплачується у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
При вказаних обставинах, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати позивачу починаючи з 2003 року року по 2009 роки щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до вимог ч.4 ст.48 спецівльного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний рік та зобов*язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу вказані суми.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи , дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами з посиланням на норму права, яка регулює спірні правовідносини.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду та встановлені ним обставини.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 304-1,307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
. У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради міста Дніпродзержинська відхилити.
Постанову Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від 7 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді: