Справа № 22ц-3676/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Башмаков Є.А.
Категорія 57 Доповідач: Перцова В.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді: Глущенко Н.Г.
Суддів : Перцової В.А., Куценко Т.Р.
При секретарі: Ляпченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради і, уточнивши позовні вимоги, просила визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради щодо відмови їй у виплаті недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 1967, 12 грн. передбаченою ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 31 липня по 31 грудня 2007 року та дії щодо відмови їй у виплаті недоплаченої допомоги в розмірі 1963,80 грн. при народженні дитини, передбаченою ст. 12 зазначеного закону, незаконними; зобов'язати відповідачів за рахунок коштів Державного бюджету України здійснити виплату їй недоплачених сум з урахуванням індексу інфляції, а також, три відсотків річних та відшкодувати моральну шкоду.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 8 грудня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення суду і задоволення її позову в повному обсязі, посилаючись на те, що воно не відповідає вимогам Конституції України, нормам матеріального і процесуального права, порушує її права на соціальну допомогу.
Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка пропустила строк на звернення до суду із вимогами щодо перерахування їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а одноразова допомога у зв'язку із народженням дитини була їй виплачена у відповідності до вимог закону.
З такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки, вони не відповідають вимогам норм матеріального і процесуального права та дійсним обставинам справи.
Як встановлено матеріалами справи, що ОСОБА_2 має сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку із народженням дитини позивачка має право на отримання державної соціальної допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які їй були призначені та виплачувались відповідачем. При цьому, розмір кожної допомоги позивачці у 2007 році відповідачем був визначений з урахуванням положень п. 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було зупинено дію, в тому числі, ст. 12 та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо розміру допомоги та абзацом 3 ч. 2 ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким визначено інший розмір кожної допомоги, ніж у вищезазначених нормах.
Фактично позивачка отримала допомогу при народженні дитини в розмірі 8500 грн. і щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за серпень-грудень 2007 року в сумі 368,90 грн. (а. с. 14).
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6рп/2007 положення п. 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу УІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", були визнано неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими. Крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
ОСОБА_2 зверталась до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради із заявою про необхідність здійснення їй перерахунку та доплати належної допомоги при народженні дитини та щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а. с. 12), але листом від 27 жовтня 2008 року відповідач повідомив її про те, що виплати ним проводяться у відповідності до діючого законодавства і фактично відмовив у здійсненні перерахунку (а. с. 13).
Апеляційний суд вважає, що враховуючи вищезазначені обставини та норми закону, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплатити їй державну допомогу при народженні дитини та державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 31 липня по 31 грудня 2007 року, у відповідності до вимог ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", якою встановлено, що допомога при народженні дитини надається в сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на день народження дитини, та ч. 1 ст. 15 цього Закону, якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається щомісячно у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, підлягають задоволенню.
При цьому, зобов'язання про необхідність здійснення виплати недоплачених позивачці сум, як допомоги при народженні дитини, так і щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, необхідно покласти на Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради, яке безпосередньо проводило нарахування та виплату позивачці зазначені види допомоги, а в задоволенні позовних вимог до інших відповідачів необхідно відмовити.
Висновки районного суду щодо пропуску позивачкою строку на звернення до суду є помилковими, оскільки, суд не врахував, що позовна заява була направлена нею через пошту 22 жовтня 2009 року (а. с. 14), тобто, в межах річного строку, встановленого ст. 99 КАС України.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача на її користь недоплачених сум соціальної допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми, то в задоволенні цих вимог необхідно відмовити, оскільки, ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивачка відноситься до норм, що регулюють правовідносини, що виникають із зобов'язань, її вимоги не розповсюджуються на спірні правовідносини по наданню державою особі соціальної допомоги.
Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 щодо відшкодування їй моральної шкоди, так як таке відшкодування при спірних правовідносинах законом не передбачено.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу позивачки задовольнити частково, постанову районного суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради щодо відмови у виплаті позивачці недоплачених сум допомоги при народженні дитини і щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 31 липня по 31 грудня 2007 року, у відповідності із ст. ст. 12, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", зобов'язати вказане Управління виплатити позивачці недоплачені суми, а саме 1963,80 грн. допомоги при народженні дитини (повинна була отримати 10 463,80 грн., а фактично отримала, 8 500 грн.) і 1967,10 грн. щомісячної допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (повинна була отримати 23336 грн., а отримала – 368,90 грн.), а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст. 304-1, 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 8 грудня 2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради щодо відмови у виплаті позивачці недоплачених сум допомоги при народженні дитини і щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 31 липня по 31 грудня 2007 року, у відповідності із ст. ст. 12, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради виплатити ОСОБА_2 недоплачену суму допомоги при народженні дитини у розмірі одна тисяч дев'ятсот шістдесят три (1963) гривні 80 коп. і недоплачену суму щомісячної допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 31 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі одна тисяча дев'ятсот шістдесят сім (1967) грн. 10 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: