У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 10398/2010 Головуючий в 1-й інстанції – Антонюк О.А.
Категорія – 53 Доповідач – Варенко О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
16 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Пищиди М.М.,
суддів - Варенко О.П., Петешенкової М.Ю.,
при секретарі - Качур Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 червня 2010 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровська консерваторія імені М.Глінки» про поновлення на роботі, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу, витрат та моральної шкоди,
Керуючись ст.ст.218,303, 307, 309, 314, 367 ЦПК України,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 червня 2010 року скасувати.
Поновити ОСОБА_1 на посаді провідного бібліотекаря Обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровська консерваторія імені М.Глінки».
Стягнути з Обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровська консерваторія імені М.Глінки» на користь:
- ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 28975 грн. 32 коп. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього 29975(двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять) грн.. 32 коп.;
- держави судовий збір в розмірі 298,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на її користь заробітної плати за один місяць в розмірі 1200,00 грн. підлягає негайному виконанню.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий
Судді
У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 10398/2010 Головуючий в 1-й інстанції – Антонюк О.А.
Категорія – 53 Доповідач – Варенко О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Пищиди М.М.,
суддів - Варенко О.П., Петешенкової М.Ю.,
при секретарі - Качур Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 червня 2010 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровська консерваторія імені М.Глінки» про поновлення на роботі, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу, витрат та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
18 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим в ході розгляду справи позовом до Обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровська консерваторія імені М.Глінки» про поновлення на роботі, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу, витрат та моральної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона перебувала з відповідачем в трудових відносинах, працюючи на посаді провідного бібліотекаря.
27 червня 2008 року комісією відповідача складено акт про невідповідність її займаній посаді, на підставі якого 18 липня 2008 року наказом відповідача її звільнено з роботи за п.2 ст.40 КЗпП України.
Посилаючись на те, що звільнення з роботи проведено з порушенням норм діючого законодавства, ОСОБА_1 просила поновити її на роботі на посаді провідного бібліотекаря Обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровська консерваторія імені М.Глінки»; стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення та про ухвалення нового, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 правомірно була звільнена з роботи на підставі п.2 ст.40 КЗпП України у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.
Проте погодитись із такими висновками не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
Звільнення з підстав, зазначених у пп.1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
При цьому Пленум Верховного Суду України в п. 21 своєї постанови від 6 листопада 1992 року ”Про практику розгляду судами трудових спорів” зі змінами судам роз'яснив, що при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків і його неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.
Судом установлено, що з 01 березня 1990 року позивач працює в Обласному комунальному вищому навчальному закладі «Дніпропетровська консерваторія імені М.Глінки» на посадах: прибиральниці, з 20 березня 1990 року – старшого бібліотекаря, з 01 червня 2001 року – провідного бібліотекаря, з 01 вересня 2004 року – завідувача бібліотекою, з 01 вересня 2006 року - провідного бібліотекаря (т.4 а.с.182-183, т.7 а.с.233-238,240).
Згідно з п.1.2 Посадової інструкції провідний бібліотекар повинен мати вищу фахову освіту по спеціальності «Бібліотечна справа», або середню спеціальну фахову освіту та не менше 10-літнього стажу роботи в бібліотеці музичної літератури (т.3 а.с.207-208).
Позивач відповідає вимогам Посадової інструкції, оскільки має відповідний стаж роботи, диплом про повну вищу освіту за спеціальністю «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія» та кваліфікацією бібліотекаря-бібліографа, виданий 29 червня 2005 року (т.1 а.с.13).
Наказом від 18 липня 2008 року № 25-к ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади з 21 липня 2008 року за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню даної роботи (т.3 а.с.224).
Підставою для звільнення став акт перевірки роботи провідного бібліотекаря ОСОБА_1 від 27 червня 2008 року, яким установлено повну невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді (т.3 а.с.222 ): виявлені численні порушення обліку документів, не здійснювалося документоване оформлення кожного надходження і вибуття літератури з фонду; не здійснювався облік цінних і рідкісних документів; на 01.01.08 не встановлена балансова вартість фонду; грошові документи бібліотеки не відповідають документам бухгалтерії; не оцінювалася в установленому порядку вартість втрачених користувачами документів, акти на заміну не складалися; документи, що надходили до бібліотеки без зазначеної вартості, не оцінювалися і не обліковувалися окремими актами, дані не вносились в сумарну книгу; не обліковувались документи тимчасового збереження; виявлені і інші численні порушення.
За змістом п. 2 ст. 40 КЗпП України підставою для розірвання трудового договору є виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Тобто неякісне виконання роботи, неналежне виконання функціональних обов’язків може вважатися виявленою невідповідністю займаній посаді тільки тоді, якщо вони викликані недостатньою кваліфікацією та за відсутності вини працівника в неналежному виконанні посадових обов’язків.
Встановлені адміністрацією відповідача порушення по суті є загальною оцінкою роботи працівника за відсутності конкретних фактів неналежного виконання нею трудових обов’язків саме внаслідок недостатньої кваліфікації.
З матеріалів справи вбачається, що питання про можливість переведення позивачки на іншу роботу за її на те згодою, у порушення вимог ч. 2 ст. 40 КЗпП України відповідачем взагалі не вирішувалось.
Оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги наведені обставини та норми закону, що регулюють встановлені правовідносини, висновки суду суперечать матеріалам справи, постановлене судове рішення, на підставі п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Оцінюючи у сукупності вищевикладені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що звільнення ОСОБА_1 за п.2 ст.40 КЗпП України є незаконним, тому вона у відповідності зі ст. 235 КЗпП України, підлягає поновленню на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 з наступними змінами, суд, для обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходить з заробітної плати позивача за останні два місяці, що передували звільненню.
З матеріалів справи вбачається (т.7 а.с.231), що заробітна плата позивачки в травні та червні 2008 року становила відповідно 1511,30 грн. та 1482,40 грн. Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 53,46 грн. Період вимушеного прогулу з 21 липня 2008 року по 15 вересня 2010 року включно становить 542 робочі дні. Заробітна плата позивачки за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача на її користь, становить 28975,32 грн.
Оскільки порушення трудових прав позивачки спричинило їй моральні страждання, то згідно зі ст.237-1 КЗпП України вона має право на відшкодування моральної шкоди. Враховуючи тривалість неправомірних дій відповідача, характер заподіяної шкоди та обсяг перенесених позивачкою страждань, судова колегія вважає, що достатній розмір такого відшкодування становитиме 1000 грн.
Згідно п.п.2,4 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.
Згідно зі ст.ст.81, 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 298,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 367 ЦПК України,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 червня 2010 року скасувати.
Поновити ОСОБА_1 на посаді провідного бібліотекаря Обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровська консерваторія імені М.Глінки».
Стягнути з Обласного комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровська консерваторія імені М.Глінки» на користь:
- ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 28975 грн. 32 коп. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього 29975(двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять) грн.. 32 коп.;
- держави судовий збір в розмірі 298,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на її користь заробітної плати за один місяць в розмірі 1200,00 грн. підлягає негайному виконанню.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий
Судді