СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
16 червня 2006 року | Справа № 2-2/8352-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Плута В.М.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився;
позивач: Семенової В. М. - голова Рощинської сільської ради;
відповідач: Сатанової Н. І., довіреність б/н від 01.11.05;
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Селянська Промислова Артіль" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 25.04-28.04.2006 у справі №2-2/8352-2006
за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора (вул. Калініна, 17, м.Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)
в інтересах держави в особі:
Рощинської сільської ради (с.Рощине, Джанкойський район, Автономна Республіка Крим, 96183)
до закритого акціонерного товариства "Селянська Промислова Артіль" (пров. Бокуна, 32, м.Сімферополь, 95000); (вул. Шполянська,7/9, м. Сімферополь)
про стягнення 26429,50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя В.І. Толпиго) від 25.04.-28.04.2006 у справі № 2-2/8352-2006 частково задоволено позов Джанкойського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Рощинської сільської ради до закритого акціонерного товариства "Селянська Промислова Артіль" про стягнення 26 429,50 грн.
З закритого акціонерного товариства "Селянська Промислова Артіль" на користь Рощинської сільської ради стягнуто 23347,50 грн. боргу. У частині стягнення пені у сумі 3082.00 грн. відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати у частині відмови надання відстрочки виконання рішення.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У зв’язку з відпусткою судді Горошко Н.П. 16.06.2006, за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна судді Горошко Н.П. на суддю Щипанську О.А.
За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У квітні 2006 року Джанкойський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Рощинської сільської ради до закритого акціонерного товариства "Селянська Промислова Артіль", просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 26429,50 грн., посилаючись на неналежне виконання договору оренди землі 28.02.2000.
Заперечуючи проти позову, відповідач вважає його безпідставним, посилаючись на форс-мажорні обставини, які вплинули на належне виконання зобов’язань.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні принципи виконання зобов’язань.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки правовідносини сторін виникли з договору від 28.02.2000, дія якого триває, спір підлягає вирішенню на підставі норм Цивільного кодексу України та спеціального законодавства, яким є Господарський кодекс України.
У відповідності зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі 28.02.2000 було укладено договір оренди землі № 1 строком на 5 років, відповідно до якого позивач (орендодавець) на підставі рішення 10-ї сесії 23 Скликання від 10.12.1999 надає, а відповідач (орендар) приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 429,9 га для ведення сільгоспвиробництва.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 зазначеного договору орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься щорічно, по закінченню сільськогосподарського року, у розмірі 45,00 грн. за 1 га орендованої землі.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що вся орендна плата погашається до 15 листопаду поточного року і щорічно. У випадку її непогашення з 16 листопаду нараховується пеня у розмірі 0,2% за кожен день прострочення оплати.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 13.01.2004 з 01.06.2003 встановлена орендна плата за додатково орендовану площу 5 га у розмірі 100,00 грн. за 1 га в рік.
Матеріали справи свідчать, що відповідач у порушення договірних зобов’язань за договором № 1 від 28.02.2000, орендну плату за 2004 рік сплатив не в повному обсязі і заборгованість склала 19 345,50 грн., за минулий період 2005 року заборгованість склала 3217,00 грн. За додатковою угодою № 1 від 13.01.2004 заборгованість склала 875,00 грн.
Оскільки відповідач не довів факт належного виконання ним умов договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 23 347,50 грн.
Учасники господарських відносин згідно зі статтею 216 Господарського кодексу України несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
При цьому, відповідно до статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
До штрафних санкцій, передбачених статтею 230 Господарського кодексу України відносяться господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стягнення пені передбачено пунктом 2.4 договору, однак висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за договором від 28.02.2000 та додатковою угодою від 13.01.2004 відповідає вимогам закону, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення судова колегія вважає безпідставним, оскільки закритим акціонерним товариством "Селянська Промислова Артіль" не надано належним доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також не підтверджена винятковість випадку для надання відстрочки виконання рішення.
Крім того, позивач, який є установою з бюджетним фінансуванням також з 2003 року не отримує орендні платежі від відповідача, і надання відстрочки виконання рішення порушить права Рощинської сільської ради.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 101, 103, 105господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Селянська Промислова Артіль" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.04.-28.04.2006 у справі № 2-2/8352-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді В.М. Плут
О.А. Щепанська