Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                                       справа № 2-293/10

          21 вересня 2010 року                                                 смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі судді -  Вотьканича О.А., за участю секретаря  с/з – Савчина В.В.,     розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Воловець цивільну справу за позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду у Воловецькому районі про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися з позовом до Управління Пенсійного фонду у Воловецькому районі про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

         Свою заяву мотивували тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вони мають статус дитини війни. Згідно зі статтею 6 Закону, з 01.01.2006 року їм повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Просили зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їм пенсію з урахуванням підвищення до як дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 2007 року по день звернення до суду 2010 р.

Позивачі в судове засідання не з’явилися, в позовній заяві просили розгляд справи провести без їхньої участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.  

Статтею 224 ЦПК України передбачено, що у  разі  неявки  в  судове  засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло повідомлення про причини  неявки  або  якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі мають правовий статус «дитини війни», що підтверджується пенсійними посвідченнями.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік». Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 зворотної дії в часі не має, а відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Рішень щодо аналогічних норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», яким у 2006 році зупинялася дія статті 6 Закону України №2195-ІV Конституційним Судом України не приймалося, а тому задоволенню підлягають вимоги позивачів за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України № 2195-ІV, державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.            

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зміни, внесені вищенаведеним законом, втратили чинність через визнання їх неконституційними за Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. в справі № 10-рп/2008.

           В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. в справі Кечко проти України   (Заява N 63134/00) суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009р.» від 26.12.2008р. №835-VI   не передбачено  обмежень  у  застосуванні на 2009 р. ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. З вищенаведеного вбачається, що позов позивача грунтується на законних підставах і підлягає частковому задоволенню.    

Таким чином, суд визнав, що позивачі мають право на підвищення до пенсії, що встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період чинності цього закону, зокрема, з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009р. по 2010р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Керуючись ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей  війни" ст. 64 Конституції України, ст. ст. 209, 213, 215, 224, 226 ЦПК  України,суд,   в и р і ш и в :

      Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3   про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду у Воловецькому районі Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3   та виплатити їм пенсію з урахуванням підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 05.07.2010р. за виключенням виплачених сум.

В іншій частині позову відмовити.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання  апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

  Апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Воловецький районний суд.

Головуючий            підпис                    В.А.Вотьканич  

Суддя                                           В.А.Вотьканич  

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі № 2-293/10

Секретар суду