Справа №2-3770/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„03” червня 2010 року м. Дніпропетровськ
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого – судді Спаї В.В.,
при секретареві - Гудим О.І.,
за участі позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа – Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстрації з місця проживання, керуючись ст.ст. 11, ч. 1 ст. 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із цим позовом, зазначаючи в його обґрунтування про те, що він є власником 63/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 09.09.2009 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Анісімовим В.Е. та яке підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 21.01.2010 р. Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації». Зазначаючи про те, що відповідач з 05.11.2009 р. не користується житловим приміщенням без поважних причин більше шести місяців, та зазначаючи про те, що в домоволодінні відсутні речі відповідача та місцезнаходження відповідача позивачеві за цим позовом є невідомим, та позивач з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно є повноправним власником будинку АДРЕСА_1, у позові й заявлено ОСОБА_1 вимогу про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
У судовому засіданні позивач посилався на обставини, зазначені у позові, та наполягав на його задоволенні; представник третьої особи у судове засідання не з’явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та висловив до суду прохання про ухвалення судового рішення на розсуд суду.
Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся через оголошення у пресі, адже за повідомленим Адресно-довідковим сектором ВГІРФО ГУМВС України в Дніпропетровській області суду місцем реєстрації не проживає, та на виконання ч. 9 ст. 174 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач за цим позовом є власником 63/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 09.09.2009 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Анісімовим В.Е., про що свідчить відповідний витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий 21.01.2010 р. Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»; у цьому житловому приміщенні станом на дату розгляду справи судом зареєстровано місце проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та наявність реєстрації місця проживання в цьому житловому приміщенні іншої особи, зокрема, не члена сім’ї власника, обмежує його права, адже позбавляє в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Відповідно до ст. 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Утім, за судового розгляду було встановлено, що правовідносини між сторонами за цим позовом не виникли із правовідносин із договору найму житлового приміщення (ст.ст. 810-826 ЦК та ст.ст. 9, 61-117 ЖК), через що задля запобігання порушення права можливо застосування такого засобу захисту порушеного права, як визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та через що в цій частині позов не є таким, що підлягає задоволенню.
Разом з тим суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у частині зняття особи з реєстрації місця проживання з огляду та таке.
К онституцією (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК). Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Із зазначеного слід дійти висновку, що виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а відтак - припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком. Таким чином, права членів сім'ї власника будинку на об'єкт власності є похідними від прав самого власника. Передбачаючи право власника житлового будинку (квартири) на відчуження цих об'єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири) (на відміну від договору найму (оренди) житла - ст. ст. 810, 814 ЦК). Частина 4 ст. 156 ЖК передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.
Таким чином, припинення права власності ОСОБА_2 на частину будинку припиняє її право та право членів її сім'ї на користування цим будинком, та через що особа з метою усунення порушення прав нового власнику житлового приміщення задля здійснення захисту його прав, як власника, адже реєстрація місця проживання іншої особи перешкоджає здійсненню права власності, є такою, місце реєстрації якої підлягає зняттю у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Водночас, вирішуючи питання про зняття з реєстрації місця проживання, суд зауважує на дійсне найменування органу реєстрації місця проживання та місця перебування особи, яким є Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС в Дніпропетровській області.
Керуючись ст.ст. 11, ч. 1 ст. 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа – Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування приміщенням у будинку АДРЕСА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації місця проживання за адресою – АДРЕСА_1.
В задоволенні вимог щодо визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою – АДРЕСА_1, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 17 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 37 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В.Спаї
Справа №2-3770/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частина)
„03” червня 2010 року м. Дніпропетровськ
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого – судді Спаї В.В.,
при секретареві - Гудим О.І.,
за участі позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа – Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстрації з місця проживання, керуючись ст.ст. 11, ч. 1 ст. 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа – Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування приміщенням у будинку АДРЕСА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації місця проживання за адресою – будинок АДРЕСА_1.
В задоволенні вимог щодо визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою – АДРЕСА_1, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 17 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 37 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В.Спаї