Справа №2-3620/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„16” квітня 2010 року м. Дніпропетровськ
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого – судді Спаї В.В.,
при секретареві - Якимець Я.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 01.02.2008 р. о 19 год. 45 хвил. на просп. «Імені Газети «Правда» та вул. Аржанова у м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2; розмір завданих ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди збитків склав 3 018 грн. 46 коп., та зазначену суму без урахування ПДВ в розмірі 506 грн. 08 коп. Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило ОСОБА_2 на підставі підпункту «а» пункту 41.1 статті 4.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Разом з тим, відповідно до позову, позивач за свій рахунок здійснив оплату послуг аварійного комісара, залученого для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків в розмірі 100 грн., та про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у позові й заявлено вимогу.
Представник позивача у судовому засіданні посилався на обставини, викладені у позові, та наполягав на його задоволенні; відповідач позов визнав та пояснив, що немає змоги сплатити суму збитків через відсутність грошових коштів.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, беручи до уваги те, що визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Отже, як було встановлено у судовому засіданні, постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.03.2008 р. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 та ст. 124 КУпАП, та як вбачається зі змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення, 01.02.2008 р. о 19.45 год. у м. Дніпропетровську по вул. Кожемяки ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, та при виконанні маневру об’їзду не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, в результаті чого здійснив зіткнення із автомобілем НОМЕР_3, який стояв біля обочини, чим порушив п. 2.9 «а», п. 12.1 Правил дорожнього руху, та в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження; даною постановою судді Савченка В.М. було притягнуто до відповідальності у виді позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові.
На забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України спрямовано обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та, як було встановлено судом, на виконання наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України від 25.04.2010 р. потерпілому у дорожньо-транспортній пригоді, який застрахував цивільно-правову відповідальність згідно з договором від 16.01.2008 р., було виплачено страхове відшкодування.
Відповідно до п.п. 38.2.1 пункту 38.2 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону. Таким чином, беручи до уваги те, відповідачем за цим позовом цивільно-правова відповідальність застрахована не була, саме ним було спричинено дорожньо-транспортну пригоду, що було встановлено постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, відповідач не відноситься до кола окремих категорії громадян України, страхування цивільно-правової відповідальності яких має особливості, відповідач визнав позов, та матеріальна шкода від дорожньо-транспортної пригоди на користь потерпілого була відшкодована позивачем у цій справі, через що вбачаються усі підстави для задоволення поданого МТСБУ регресного позову. Водночас, при вирішенні передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК питання про задоволення позову суд враховує, що повивачем суду були надані документи, не зважаючи на ціну позову в розмірі 2 612, 38 грн., які свідчать про фактично понесені позивачем витрати в розмірі 2 597 грн. 38 коп., через що поданий позов у зв’язку з відсутністю письмової заяви представника позивача про зменшення розміру позовних вимог підлягає частковому задоволенню.
Разом з тим, при ухваленні рішення суд щодо місця вчинення правопорушення, беручи до уваги посилання позивача у позові при виконанні передбаченого ст. 119 ЦПК України обов’язку, зокрема, обов’язку викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на місце вчинення правопорушення, яке, як вбачається зі змісту позову, мало місце нібито на просп. «Імені Газети «Правда» та вул. Аржанова у м. Дніпропетровську, зауважує, що матеріали судової справи, зокрема, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення від 06.03.2008 р., та було встановлено у судовому засіданні, свідчать, що місцем вчинення відповідачем у цій справі 01.02.2008 р. о 19.45 год. передбаченого КУпАП порушення у м. Дніпропетровську є вул. Кожемяки, та особою, яка мала би право вимоги до відповідача, є не ОСОБА_2, як зазначено у позові позивачем при зверненні до суду, а ОСОБА_3.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при подачі позову позивачем було належним чином оплачено судові витрати, у зв’язку з чим, беручи до уваги те, що на виконання ч. 1 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідача на користь позивача підлягають присудженню сплачені позивачем при подачі позову судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, ст. 88, ст.ст. 174, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 2 597 грн. 38 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 51 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В.Спаї
Справа №2-3620/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частина)
„16” квітня 2010 року м. Дніпропетровськ
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого – судді Спаї В.В.,
при секретареві - Якимець Я.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми, керуючись ст.ст. 10, 11, ст. 88, ст.ст. 174, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 2 597 грн. 38 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 51 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В.Спаї