Справа №2-3322/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
у попередньому судовому засіданні
„06” липня 2010 року м. Дніпропетровськ
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого – судді Спаї В.В.,
при секретареві - Гудим О.І.,
за участі позивача – ОСОБА_1,
за участі відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 10.05.2008 р. взяла шлюб із відповідачем за цим позовом, про що Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції було зроблено відповідний актовий запис та видано свідоцтво; від шлюбу подружжя має дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, утім, як вбачається із позову, сімейне життя у подружжя не склалося, шлюбні відносини між подружжям припинені через постійні сварки, подружжя втратило почуття любові та взаємної поваги один до одного, з листопада 2009 р. відповідач проживає окремо.
У судовому засіданні позивач посилалася на обставини, зазначені в цьому позові, надала аналогічні викладеному у позові пояснення, та, категорично заперечуючи на пропозицію суду щодо можливості примирення із відповідачем задля збереження родини та доцільності у зв’язку з цим надання відповідного строку для примирення, наполягала на його задоволенні; відповідач у судовому засіданні позов визнав повністю, та не заперечував проти розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, беручи до уваги той факт, що визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, прийшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, 10.05.2008 р. Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції між позивачем та відповідачем за цим позовом було зареєстровано шлюб, про що було зроблено відповідний актовий запис та видано свідоцтво, проте, спільне життя подружжя не склалося, подружжя втратило почуття любові та взаємної поваги один до одного, з листопада 2009 р. відповідач проживає окремо.
Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя; згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Таким чином, суд, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, зокрема те, що подружжя відсторонилося один від одного, шлюбні відносини подружжя та ведення ним сумісного господарства припинені з листопада 2009 р., а також дійсні причини позову про розірвання шлюбу (подружжя не розуміє один одного, має різні погляди на життя), які у свою чергу вплинули на шлюбні стосунки, приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам цього подружжя, що має істотне значення. Разом з тим, приймаючи рішення про задоволення позову, суд бере до уваги наявність у подружжя неповнолітньої дитини, місце проживання якої за досягнутою домовленістю між сторонами за цим позовом визначено разом із позивачем, враховує також її інтереси та водночас зауважує, що зазначені вище та дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, визнання позову відповідачем, а також те, що подружжя категорично відмовилися від можливості примирення задля спроби збереження сім’ї та надання для цього відповідного строку, вочевидь свідчать про те, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох подружжя, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при подачі позову позивачем було належним чином оплачено судові витрати, у зв’язку з чим, беручи до уваги те, що на виконання ч. 1 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідача на користь позивача підлягають присудженню сплачені позивачем при подачі позову судові витрати.
Разом з тим, за ст. 17 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» за реєстрацію актів громадянського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством; на виконання п. 4 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року N 52/5, реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться за письмовою заявою подружжя або одного з них по пред'явленні копії рішення суду (витягу з рішення суду) про розірвання шлюбу, що набрало чинності, а також паспорта або паспортного документа, квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита . Таким чином, суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо встановленого чинним законодавством (відповідно до п. «б» ч. 5 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» за реєстрацію за вчинення акту по реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду, якщо обоє з подружжя перебувають у першому шлюбі державне мито підлягає до сплати в розмірі від 0,5 до 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - з одного або обох із подружжя) розміру справляння державного мита за вчинення реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану зазначити, що державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану підлягатиме до сплати в розмірі 8 грн. 50 коп. із особи, яка звертатиметься за вчиненням державної реєстрації розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 10, 11, ч. 1 ст. 88, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, ст.ст. 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 10 травня 2008 року Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції під актовим записом №238.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) , на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 8,5 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.
Державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану підлягатиме до сплати в розмірі 8 грн. 50 коп. із особи, яка звертатиметься за вчиненням державної реєстрації розірвання шлюбу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В.Спаї