ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
06 березня 2010 року 14:50 № 2а-17322/09/2670
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Святошин»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва
провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
Суддя Смолій І.В.
Секретар судових засідань Бузінова І.Ю.
Представники:
Від позивача:Крепель Д.І. –п/к (дов. від 03.03.2010 №18),
Від відповідача:Рябка Л.І. –п/к (дов. від 11.01.2010 №4/10-021).
На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 04.03.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва №0014691504/0 від 20.11.2009, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 175792,18 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2010 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено судовий розгляд у судовому засіданні 02.02.2010.
В судовому засіданні 02.02.2010 оголошувалась перерва на 04.03.2010.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач вчасно сплатив податок по орендній платі з юридичних осіб та виконав свої зобов’язання перед бюджетом, однак обслуговуючий банк, яким є Святошинська філія АКБ «Київ», не виконав своїх зобов’язань за договором і не перерахував до бюджету належні до сплати податки і збори, незважаючи на своєчасне подання до банку платіжних доручень та наявність на поточному рахунку позивача грошових коштів.
Відповідач проти позову заперечив, вважаючи, що на платників податків - клієнтів банку та на сам банк, які здійснюють платежі до бюджету в період дії в банку мораторію, не поширюється звільнення від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування податкових зобов’язань до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
20.11.2009 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва (надалі –Відповідач) було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Святошин» (надалі –Позивач) в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку за період з 02.03.09 по 28.10.09, за результатами якої складено акт № 1288/15-310 від 20.11.2009.
Проведеною перевіркою було встановлено факт порушення позивачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 -III від 21.12.2000 зі змінами та доповненнями (надалі –Закон №2181-ІІІ), а саме порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по земельному податку.
На підставі наведеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0014691504/0 від 20.11.2009 на суму 175792,18 грн. штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ.
Податкове зобов'язання, в силу п. 1.2. ст. 1 цього Закону, - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання визнається податковим боргом (недоїмкою) (п. 1.3. ст. 1 Закону 2181-ІІІ).
Однак, як встановлено, п. 7 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 2 квітня 1999 року N174 підставою для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників є документи, які: а) подаються платником: податкові декларації, звіти, розрахунки, платіжні повідомлення, довідки про авансові платежі та інші документи, передбачені порядком, установленим для справляння платежів до бюджету; б) готуються органом державної податкової служби: рішення керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби за актами перевірок з донарахування або скасування раніше нарахованих сум платежу, фінансових санкцій та пені; в) надходять від інших контролюючих органів - а саме: рішення, якщо це передбачено відповідними законодавчими актами; г) надходять від судових органів: рішення (ухвала, постанова) суду, арбітражного суду; ґ) свідчать про відстрочку (розстрочку) сплати платежів до бюджету: рішення фінансових органів; кредитна угода між платником та органом державної податкової служби, якщо рішення про надання відстрочки (розстрочки) сплати платежів до бюджету приймається органом державної податкової служби; рішення органу державної податкової служби про скасування відстрочки (розстрочки) або зменшення плати за користування податковим кредитом.
З огляду на викладену норму, законодавцем передбачений виключний перелік підстав для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників, серед яких є і подання платником: податкових декларацій, звітів, розрахунків, платіжних повідомлень, довідок про авансові платежі та інших документів, передбачених порядком, установленим для справляння платежів до бюджету.
Відповідач у запереченнях на позовну заяву підтверджує факт неперерахування коштів позивача, обслуговуючим банком до бюджету, однак вважає, що це не звільняє від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування податкових зобов’язань до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, проте з даним висновком суд не може погодитись, виходячи з наступного.
В матеріалах справи наявна копія договору про відкриття та розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку в національній валюті №10111 від 03.01.2006, укладеного між позивачем та Ленінградською філією АКБ «Київ»(правонаступником якої є Святошинська філія), у відповідності до змісту якого банк здійснює розрахункове та касове обслуговування операцій позивача по рахункам, відкритим у банку. При цьому, згідно п.п. 2.3.7. п. 2.3. договору банк зобов’язаний виконувати в той же день доручення клієнта, що міститься у розрахунковому документі, який надійшов до банку протягом операційного часу.
Згідно п.п.16.5.2. п. 16.5. ст. 16 Закону №2181-ІІІ днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
В матеріалах справи наявні платіжні доручення з відмітками Святошинської філії АКБ «Київ», що свідчать про своєчасне подання розрахункових документів до банку, а також слід наголосити, що даний факт не заперечується відповідачем.
Відповідно до приписів п.п. 16.5.1. п. 16.5. ст. 16. Закону №2181-ІІІ платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування банком податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. За порушення строків перерахування таких платежів до бюджетів або державних цільових фондів, несе відповідальність банк, тобто банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом.
Беручи до уваги, що за загальною теорією права відповідальність –це засіб впливу на правопорушника, яким застосовуються до нього, передбачені законодавством правові наслідки, наприклад, у вигляді позбавлення правопорушника певних прав або покладення на нього обов’язку виконати невиконане зобов’язання чи заміну невиконаного обов’язку новим, а також враховуючи, що вищенаведеною нормою законотворець прямо визначив звільнення платника податку від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування банком податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, то, на думку суду, позивач звільнений від відповідальності, якщо податки, збори (обов’язкові платежі) не дійшли до свого кінцевого адресата, тобто до бюджету відповідного рівня, через неперерахування їх обслуговуючим банком.
Відповідно до частини 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні даного спору, враховуючи зміст ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення відповідача усім вищезазначеним вимогам, дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0014691504/0 від 20.11.2009.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва №0014691504/0 від 20.11.2009.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва №0014691504/0 від 20.11.2009.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.В.Смолій