ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

 « 14 » вересня 2010 року                                                                          м. Сімферополь

       Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від  22 березня 2010 року, якою                                                      

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий по АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 5 ч.1 п. «б» Закону України «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995 року з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.,

                                                    В С Т А Н О В И В:

        Відповідно до постанови суду, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні  корупційного правопорушення, передбаченого п. «б» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», за те, що він, за наказом від 27 квітня 2007 року призначений на посаду начальника групи професійної підготовки відділу планово-аналітичного планування, застосування і науково-дослідницької, випробувальної роботи Національного центру управління і випробувань космічних засобів Національного космічного агентства України, тобто особою, уповноваженою  на виконання функцій держави, порушив спеціальні обмеження, направлені на запобігання корупції, 7 лютого 2010 року, виконував роботу на умовах сумісництва, а саме знаходився у складі виборчої комісії № 112 територіального виборчого округу № 4 з виборів Президента України, за що отримав заробітну плату в сумі 171 грн. 78 коп.

        В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати і провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу корупційного правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що виконувана ним робота не є роботою за сумісництвом, оскільки не є регулярною і виконувалась ним на громадських засадах, а він не є суб’єктом корупційного правопорушення. Крім того, посилається на порушення судом вимог ст. 268 КУпАП, оскільки його не було повідомлено про час розгляду справи судом через помилку в адресі, у зв’язку з чим справу було розглянуто у його відсутності і він був позбавлений можливості надавати суду пояснення і докази.

       Також в апеляційній скарзі міститься клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки про прийняте судом рішення йому стало відомо після повідомлення про це державним виконавцем.

       Перевіривши доводи клопотання ОСОБА_2, суд вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

              Згідно зі ст. 294 КпАП, постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

             Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 не брав участь у розгляді справи судом 22 березня 2010 року. Постанову суду було направлено ОСОБА_2 поштою, але за неправильною адресою (а.с. 24), у зв’язку з чим це поштове відправлення повернулося до суду з відповідною поштовою довідкою (а.с. 27). Будь-яких даних, які б свідчили про своєчасне отримання ОСОБА_2 копії постанови суду в матеріалах справи не міститься.

              За таких обставин суд вважає за можливе поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущений з поважних причин.

              Перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

               Доводи ОСОБА_2 про порушення судом вимог ст. 268 КУпАП, оскільки він не був повідомлений належним чином про день і місце судового розгляду справи, не можуть бути взяти до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

               Відповідно до наявної в справі розписки, ОСОБА_2 9 березня 2010 року особисто було повідомлено про розгляд адміністративної справи відносно нього в Київському районному суді м. Сімферополя 22 березня 2010 року о 10 год. (а.с.2).

               Таким чином, враховуючи належне і своєчасне повідомлення ОСОБА_2 про місце і час розгляду справи і відсутність клопотань від нього про відкладення розгляду справи, суд відповідно до вимог ст. 268 КУпАП дійшов обґрунтовано висновку про можливість розгляду справи відносно нього під час його відсутності.    

    Разом з тим доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про відсутність в його діях складу корупційного правопорушення, передбаченого ст. 5 ч.1 п. «б» Закону України «Про боротьбу з корупцією» заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

    Відповідно до положень ст. 5 ч.1 п. «б» зазначеного Закону, відповідальність державного службовця або іншої особи, уповноваженої на виконання функцій держави, настає за виконання роботи на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики).

    Згідно з роз’ясненнями п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією» № 13 від 25 травня 1998 року, при з’ясуванні питання, чи є виконувана робота сумісництвом, судам потрібно керуватися постановою Кабінету міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій (затверджене наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів від 28 червня 1993 року № 43) та доданим до нього переліком робот, які не є сумісництвом.  

   Як вбачається з п. 1 зазначеного Положення, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

    Виконання повноважень члена виборчої комісії не може бути визнано регулярним, оскільки відповідно до ст. 28 Закону України «Про вибори Президента України», основною формою роботи виборчої комісії є засідання. Перше засідання виборчої комісії скликається не пізніше як на третій день після дня її утворення, а наступні – за необхідністю.

     Крім того, згідно зі ст. 22 цього Закону, дільнична виборча комісія не є підприємством, установою, організацією, не має статусу юридичної особи, а є суб’єктом відповідного виборчого процесу.

     Таким чином, наведені вимоги закону виключають наявність в діях ОСОБА_2 складу корупційного правопорушення, передбаченого ст. 5 ч.1 п. «б» Закону України «Про боротьбу з корупцією».

     Неврахування судом першої інстанції вищенаведених обставин призвело до неправильного висновку про вчинення ОСОБА_2 корупційного правопорушення, у зв’язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а провадження в справі – закриттю у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

                  Керуючись ст. ст. 247, 293, 294 КУпАП,

                                                           ПОСТАНОВИВ:

                Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Київського  районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 березня 2010 року.

               Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

               Постанову Київського  районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 березня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 5 ч.1 п. «б» Закону України «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995 року, скасувати і провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

               Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

               Суддя                                                   Бондарєв В.К.