П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2010 року                                                    м. Сімферополь

      Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2010 року, якою

                                                               ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Київ, проживаючий по АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік,

                         ВСТАНОВИВ:

       Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 13 серпня 2010 року, близько 11 год. 37 хв., в м. Красноперекопську на автодорозі Херсон – Керч 139+550 м. керував транспортним засобом DAEWOO LANOS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп’яніння (тремтіння пальців рук, розширені зіниці, сповільненість мови) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп’яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

               В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і закрити  провадження в справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, або змінити накладене на нього стягнення, оскільки наявність права керування транспортним засобом пов’язана з єдиним джерелом доходів. Оспорюючи фактичні обставини справи, стверджує, що наркотичні засобі не вживав, в стані сп’яніння не перебував.

              Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши його доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП.

      Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 у зазначений вище час керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп’яніння (тремтіння пальців рук, розширені зіниці, сповільненість мови) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (а.с. 1).

              Висновки суду першої інстанції про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп’яніння підтверджуються також і його поясненнями в судовому засіданні, який не заперечував проти відмови від встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, що він також не заперечує і в апеляційній скарзі.

              Крім того, факт такої відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння підтверджується і поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення на окремих аркушах, в яких вони пояснили, що в їх присутності водій автомобіля DAEWOO LANOS відмовився від медичного огляду для встановлення стану сп’яніння, а також відмовився підписувати протокол про адміністративне правопорушення та давати пояснення (а.с. 2,3).            

             Ставити під сумнів ці докази підстав немає.

     Не можуть бути взяти до уваги і ствердження апелянта про необґрунтованість постанови суду, оскільки він не вживав наркотичних засобів, з наступних підстав.

             Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення і постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння, тобто за порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що є окремим складом правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

            Тому, суд вважає, що наведеними доказами підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння.

            Доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 в обґрунтування необхідності скасування постанови суду, перевірені та визнані такими, що не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.  

            Що стосується доводів апеляційної скарги в обґрунтування зміни постанови суду в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення, то вони заслуговують на увагу з наступних підстав.

            Відповідно до вимог ст. 33  КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

            Суд першої інстанції, обравши стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, не навів будь-яких даних, передбачених ст. 33 КУпАП, які стали підставою для обрання такого стягнення.

            Проте, з матеріалів справи, в тому числі і з наданих до апеляційної скарги, вбачається, що ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину, раніше до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень не притягувався (а.с.4).

             Крім того, враховуючи відсутність будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність, а також пояснення ОСОБА_1 щодо причини його відмови від огляду через погіршення самопочуття його дружини, що підтверджується  відповіддю головного лікаря ЦМЛ м. Красноперекопська ОСОБА_4 про звернення ОСОБА_5 13 серпня 2010 року близько 15 год. 20 хв. до відділення швидкої медичної допомоги (а.с.8), суд вважає за можливе обрати більш м’яке стягнення, передбачене санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП і визначити його у виді штрафу.

       На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,

                                                            ПОСТАНОВИВ:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

               Постанову Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2010 року відносно ОСОБА_1 змінити, пом’якшити накладене на нього стягнення, обравши його у виді штрафу в сумі 2550 грн., який перерахувати до бюджету Красноперекопської міської ради Автономної Республіки Крим на рахунок 33111336700020 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740735.  

               В решті постанову залишити без змін.  

               Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

                 Суддя                                                   Бондарєв В.К.