Справа № 2-463/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 вересня 2010 року м. Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Гордійчука В.М.,
за участю секретаря Мельник Л.Я.,
позивачки ОСОБА_1,
відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в порядку спадкування,
в с т а н о в и в :
30 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом в якому зазначає, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_6 відкрилась спадщина на належний їй житловий будинок та надвірні будівлі по АДРЕСА_1, який вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька – її чоловіка ОСОБА_7 та який вони побудували під час спільного проживання у шлюбі.
Вона, як спадкоємець за заповітом після смерті матері, вважає себе такою, що прийняла спадщину шляхом фактичного володіння та управління спадковим майном та звернулася з відповідною заявою до нотаріуса, однак із-за відсутності правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння останній не може видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Відповідачі – її брати та сестри, на день відкриття спадщини із спадкодавцем не проживали, заяви про прийняття спадщини в шестимісячний строк державному нотаріусу не подавала, а тому вважає їх такими, що не прийняли спадщини.
Просить визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські будівлі по вул. Молодіжна, 32, в с. Бузаки Камінь-Каширського району, які до смерті належали її матері.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю з підстав зазначених в позовній заяві, просить їх задовольнити.
Відповідачі проти позову не заперечують, про що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали відповідні заяви, де просять справу розглянути без їх участі.
Заслухавши пояснення позивачки, відповідачки ОСОБА_2, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом установлено, що мати позивачки ОСОБА_6 (а.с. 8), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11), своїм заповітом належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 12), збудований нею та її чоловіком – батьком позивачки ОСОБА_7 (а.с. 8), який вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10) останнього, заповіла позивачці.
ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст. ст. 525, 549 ч. ч. 1 п. 1, 2 ЦК Української РСР (в ред. 1963 року), протягом шести місяців з дня смерті матері, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном прийняла спадщину, як спадкоємець за заповітом.
Відповідачі – брати та сестри позивачки, як спадкоємці першої черги за законом, протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактичного не вступали в управління або володіння спадковим майном, заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори не подавали, а тому, у відповідності до вимог ст. 553 ч. 2 ЦК Української РСР (в ред. 1963 року), вважаються такими, що відмовились від спадщини.
Згідно п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, право власності на житловий будинок, інші будівлі і споруди, може бути підтверджено свідоцтвом про право власності на об`єкти нерухомого майна. Відповідно до п. 216 цієї Інструкції відсутність правовстановлюючих документів на спадкові будівлі позбавляє нотаріуса можливості видати спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину.
ОСОБА_6 за життя такого свідоцтва не мала, що стверджується довідкою КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» № 4238 від 06 серпня 2010 року (а.с. 14), тому позивачка оформити право власності на спадкове нерухоме майно у нотаріальній конторі не має можливості.
Відповідно до ст. 328 ЦК України однією із підстав набуття права власності є спадкування, яке згідно ст. 1216 ЦК являє собою перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Зважаючи на встановлені судом обставини, позивачку слід визнати власником житлового будинку з надвірними будівлями.
ОСОБА_1, згідно ст. 4 п. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», звільнена від сплати судового збору, як потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи.
З відповідачів суд судових витрат не стягує, оскільки право власності на житловий будинок та господарські будівлі ними не оспорюється.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, ЦПК України, ст. 328, 1216 ЦК України, ст. ст. 525, 549, 553 ЦК Української РСР (в ред. 1963 року), ст. 4 п. 18 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93, суд -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться по АДРЕСА_1 і до смерті належали ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційних скарг.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий – підпис
Оригіналу відповідає
Суддя Камінь-Каширського
районного суду В.М.Гордійчук