Справа № 2-3771/2010 р.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2010 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Рум’янцевої Н.О.,
при секретарі - Ляшик С.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представників відповідачів – Богданова Б.Ф., Власова І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Департаменту праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення про визнання дій неправомірними та стягнення суми заборгованості
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення про визнання дій неправомірними та стягнення суми заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те що він є інвалідом війни та відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» він має право на отримання щорічної разової допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. У 2010роцівін отримав від органів праці та соціального захисту населення 420грн., таким чином заборгованість по виплаті допомоги склала 3110грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.
Представник ДПСЗ ВКММР заперечував проти задоволення позову.
Представник ГУ ПСЗН позовні вимоги не визнав.
Вислухавши думку сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд доходить до наступного.
Позивач ОСОБА_4 є інвалідом війни та учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни – інваліда війни ІІІ групи (посвідчення НОМЕР_1 від 10.04.2007 року ОСОБА_4).
У 2010році ОСОБА_4 отримав 420грн. щорічної разової допомоги.
У відповідності до ст.17-1 Закону №3551 - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Таким чином належним відповідачем по справі, який повинен займатись виплатою зазначеної допомоги – є Департамент праці та соціального захисту населення.
У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"» N 367-XIV від 25.12.1998р. до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» N 3551-XII від 22.10.1993р. (далі Закон №3551) внесені зміни та статтю 12 доповнено частиною четвертою - щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» N 3235-IV від 20.12.2005р. встановлені фіксовані розміри щорічної разової допомоги у 2006році, зокрема учасникам бойових дій – 250грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» N 489-V від 19.12.2006р. встановлена разова допомога у розмірі 280грн. Дані зміни були визнані неконституційними на підставі пункту 1 рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. у справі №1-29/2007.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007р., зокрема п.п.1б пунктом 20 Розділу ІІ, встановлено що - щороку до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008року у справі 1-28/2008 визначено, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, та те що «зупинення законом про Держбюджет дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України не відповідає Конституції України».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» N 835-VI від 26.12.2008р. встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Оскільки Закони України про бюджети на відповідні роки стосуються лише з моменту набрання ними чинності до 31 грудня відповідного року, на момент виникнення спірних правовідносин діє стаття 12 Закону №3551 у редакції згідно змін від 25.12.1998року.
У 2010році відповідачем виплачувалась допомога у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України №299 від 07 квітня 2010року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» у розмірі 420грн.
Постанова КМУ №299 суперечить вимогам Закону №3551, оскільки ним встановлено розмір допомоги як кратну величину стосовно розміру мінімальної пенсії за віком на час виплати.
Мінімальна пенсія за віком згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-4 встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеному законом.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві, застосуванню підлягає стаття 12 Закону України №3551, з якого вбачається, що під час визначення розміру виплат за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, а не постанова Кабінету Міністрів України № 211 , яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.
Також необхідно зазначити, що суд не наділений правом на призначення та визначення розміру належних виплат замість суб’єкту владних повноважень, ці дії відносяться до виключної компетенції суб’єкту владних повноважень - відповідача, а так відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача конкретно визначеної суми.
Тому, оскільки виплата здійснювалась відповідачем із порушенням спеціального законодавства, вимоги позивача щодо виплати недоплаченої щорічної матеріальної допомоги за 2010рік підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7-12, 86, 159, 161-163 КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В
Позов ОСОБА_4 до Департаменту праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення про визнання дій неправомірними та стягнення суми заборгованості – задовольнити частково.
Зобов’язати Департамент праці та соціального захисту населення м. Миколаєва перерахувати, начислити та виплатити на користь ОСОБА_4 недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2010рік у відповідності до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої на 2010 рік.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення (отримання копії) апеляційної скарги.
Суддя Ленінського районного суду
м. Миколаєва підпис Н.О. Рум’янцева
Копія вірна. Постанова не вступила в законну силу.
Суддя:
Секретар: