Справа № 2-5672/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
12 серпня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Терьохіна С.Є.
при секретарі Лапшинській Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним ,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дійсним договір №1072 купівлі-продажу квартири №2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, вказуючи, що 15 грудня 1993 року між ОСОБА_3, яка діяла від його імені на підставі довіреності, зареєстрованої Другою Одеською нотаріальною конторою 3 грудня 1993 року під №3-10407, та відповідачкою ОСОБА_2 на Одеській товарній біржі був укладений договір купівлі-продажу вищевказаної квартири. Після чого зареєстрований в журналі реєстрації біржових угод з нерухомості №1072. Він виконав всі умови договору, виплатив відповідачці суму грошей, які вказані в договорі. 28 грудня 1993 року право власності на спірну квартиру було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» під реєстраційним номером 383 – стр.42 книга 64 доп. Після підписання договору купівлі-продажу ОСОБА_2 звільнила квартиру, а він вселився, де й проживає по теперішній час та сплачує комунальні послуги, а також просить поновити пропущений строк для звернення до суду, оскільки про те, що при укладенні договору купівлі-продажу були порушені норми закону він дізнався лише після звернення до нотаріуса.
Відповідачка ОСОБА_2 сповіщалася по останньому відомому місцю проживання, однак в судове засідання не з’явилася, про дату, час і місце судового засідання була сповіщена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Також відповідно до частини 9 статті 74 ЦПК України, в газеті „Чорноморські новини” від 21 листопада 2009 року №129-130 (21026-21027) було опубліковане відповідне оголошення про слухання справи.
На підставі ст.224 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідачів.
Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 15 грудня 1993 року на Одеській товарній біржі між ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, зареєстрованої Другою Одеською нотаріальною конторою 3 грудня 1993 року під №3-10407, з одного боку та ОСОБА_2 з іншого боку був укладений договір №1072 купівлі-продажу квартири №2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Покупець і продавець повністю виконали умови договору купівлі-продажу відповідно до ст.224 ЦК України.
Із змісту договору купівлі-продажу, зареєстрованого на біржі, вбачається, що розрахунок за придбану нерухомість був виконаний у повному обсязі до підписання договору.
Яких-небудь суперечок між позивачкою та відповідачкою немає, протизаконних умов правочин не містить, проте порушена форма правочину, оскільки при оформленні його не була дотримана нотаріальна форма договору, передбачена ст. 227 ЦК України.
Письмовим доказом в даному випадку є договір №1072 від 15 грудня 1993 року, який був укладений на Одеській товарній біржі.
Оскільки вказана угода виконана повністю сторонами, але порушена її форма, суд вважає, що порушене право позивачів підлягає поновленню на підставі ст.47 ч.2 ЦК України.
У відповідності з ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджуються письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Відповідно до роз'яснень, даних в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.78 р., із змінами від 25.05.98 р. «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» угоди купівлі-продажу (зокрема при придбанні на біржових торгах) житлового будинку (квартири) або його (її) частини підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. При цьому, якщо така угода виконана повністю або частково однією із сторін, а інша сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд на підставі ч.2 ст.47 ЦК на вимогу сторони, що виконала угоду має право визнати її дійсною.
Суд вважає за можливе поновити строк позовної давності, оскільки позивачці не було відомо про те, що договір згодом необхідно буде визнавати дійсним і про порушене право вона дізналася при зверненні до нотаріуса.
Задовольняючи даний позов, суд також виходить з того, що в силу ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права, а задоволення даного позову, крім відповідності вищенаведеним нормам діючого цивільного законодавства, поряд з цим узгоджується з його загальними засадами, зокрема неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 47 ч.2, 227 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 130, 208 - 215, 225, 226, ЦПК України, а також п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.78 р. із змінами від 25.05.98 р. «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними», суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити строк позовної давності.
Визнати дійсним договір №1072 купівлі-продажу квартири №2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 15 грудня 1993 року між ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, зареєстрованої Другою Одеською нотаріальною конторою 3 грудня 1993 року під №3-10407, з одного боку та ОСОБА_2 з іншого боку на Одеській товарній біржі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Суддя С.Є.Терьохін