Справа № 2-7152/10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13 вересня 2010 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Тимофієнко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності , –
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із вимогою про визнання за ним права власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на обґрунтування своїх вимог на такі обставини. Позивачу по справі ОСОБА_1 на праві власності належить квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 08 листопада 2006 року року, виданим на підставі розпорядження Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради за № 197836 від 08.11.2006 року. Право власності зареєстровано у встановленому законом порядку в КП „ОМБТІ та РОН” за № 3241, в кн. 582 пр-33 від 28.02.2007 року. З метою покращення житлово-побутових умов сім'ї та підвищення благоустрою квартири, позивач своїми силами та за власний рахунок провів її реконструкцію. Сусіди не заперечують проти проведеної реконструкції квартири. З моменту проведення реконструкції до теперішнього часу до позивача ніяких претензій з боку територіальної громади не пред’являлося. З метою захисту своїх прав, неможливості вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Представник відповідача Одеської міської ради у судове засідання не з’являвся, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв’язку з його неявкою та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивачів, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень позивача, представлених письмових доказів.
На підставі свідоцтва про право власності на житло від 08 листопада 2006 року, виданого на підставі розпорядження Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради за № 197836 від 08.11.2006 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.
Право власності позивача на означену квартиру зареєстроване в КП „ОМБТІ та РОН” за № 3241 в кн. 582 пр-33 від 28.02.2007 року (згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13732027 від 28.02.2007 року).
Користуючись своїм правом згідно ст. 319 ЦК України на володіння, користування та розпорядження належним майном, з метою поліпшення умов проживання, за власні кошти позивачем проведено реконструкцію квартири за адресою: АДРЕСА_1. Після проведеної реконструкції квартира АДРЕСА_1 складається з двох поверхів: перший поверх: коридор – площею 4,0 кв. м., санвузол – площею 3,7 кв. м., кімната – площею 12,1 кв. м., кімната – площею 13,1 кв. м., кухня – площею 19,8 кв. м., кімната – площею 20,1 кв. м., другий поверх (мансарда): коридор – площею 9,5 кв. м., кімната – площею 20,4 кв. м., кімната – площею 10,1 кв. м., санвузол – площею 4,6 кв. м., житловою площею 75,8 кв. м., підсобною площею 41,6 кв. м., загальною площею 117,4 кв. м., відповідно до технічного висновку, виготовленого СПД „ОСОБА_4.”
Відповідно до технічного висновку про можливість збереження виконаної реконструкції та введення в експлуатацію квартири за адресою: АДРЕСА_1, виготовленого СПД „ОСОБА_4.” (державна ліцензія АВ № 190292), технічний стан реконструйованої квартири на момент обстеження, згідно класифікації чинних норм, може бути охарактеризований як задовільний, що дозволяє зберегти її для подальшої експлуатації; цим висновком не встановлено порушень у питаннях архітектури, обраних конструктивних рішень, протипожежної безпеки та охорони навколишнього середовища.
Здійснена позивачем реконструкція приміщення квартири відповідає санітарно-технічним, протипожежним вимогам та не порушує права третіх осіб. До позовної заяви надана заява сусідів-мешканців будинків АДРЕСА_2: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, за якою вони не заперечували проти проведеної реконструкції квартири позивача та збереження її для подальшої експлуатації. З моменту проведення реконструкції до теперішнього часу до позивача ніяких претензій з боку територіальної громади не пред’являлося.
Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. При цьому власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.
Відповідно до ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних норм і правил експлуатації будинку.
Здійснена позивачем реконструкція відповідає санітарно-технічним вимогам та не порушує права третіх осіб. Згідно Конституції України позивач має право на поліпшення своїх житлових умов. Вказана реконструкція не тільки поліпшує житлові умови позивача, але й є необхідною для його особистого проживання та проживання членів його сім’ї. Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Таким чином, суд вважає виконаними вимоги ч. 3 ст. 375 ЦК України, відповідно до якої право на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Здійснивши перебудову позивач права інших осіб не порушив.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. При цьому згідно зі ст. 392 ЦК України в ласник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Керуючись ст. ст. 41, 47, 55 Конституції України, ст. ст. 16, 331, 357, 358, 375, 383, 392 ЦК України, ст. 42 ЗК України, ст. ст. 10, 11, 61, 169, 212-215, 217, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох поверхів: перший поверх: коридор – площею 4,0 кв. м., санвузол – площею 3,7 кв. м., кімната – площею 12,1 кв. м., кімната – площею 13,1 кв. м., кухня – площею 19,8 кв. м., кімната – площею 20,1 кв. м., другий поверх (мансарда): коридор – площею 9,5 кв. м., кімната – площею 20,4 кв. м., кімната – площею 10,1 кв. м., санвузол – площею 4,6 кв. м., житловою площею 75,8 кв. м., підсобною площею 41,6 кв. м., загальною площею 117,4 кв. м.
Встановити порядок виконання рішення, згідно з яким, після набрання ним законної сили це рішення є підставою для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ В.К.Гуревський