ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
02 жовтня 2007 р. |
№ 2-2989/2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого суддів: |
С. Шевчук, |
|
|
С. Владимиренко, І. Воліка (доповідач), |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
|
касаційні скарги |
ОСОБА_1, Компанії ІНОФОС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД, Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Київміськнафтопродукт" |
|
на рішення |
від 29.12.2006року |
|
Солом'янського районного суду міста Києва |
|
на постанову |
від 05.06.2007 року |
|
Київського апеляційного господарського суду |
|
у справі |
№ 2-2989/2006 |
|
за позовом |
ОСОБА_2 |
|
до |
1.ОСОБА_3, 2. ВАТ "Київміськнафтопродукт", |
|
треті особи |
1. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, 2. ОСОБА_1, 3. Компанія ІНОФОС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД, 4. ВАТ "Морський транспортний банк" |
|
про |
про розірвання договору, визнання незаконними загальних зборів та визнання недійсними, прийнятих на них рішень, |
|
В судовому засіданні взяли участь представники: |
|
ОСОБА_2 |
ОСОБА_4 (дов. від 13.11.2006 року № 3250), ОСОБА_5 (дов. від 29.12.2005 року), |
|
ОСОБА_3 |
не з'явилися |
|
ВАТ "Київміськнафтопродукт" |
Плакасов О.М. (протокол загальних зборів від 14.03.2007 року), |
|
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку |
Цибуля О.В. (дов. від 03.09.2007 року № 100/14933 |
|
ОСОБА_1 |
ОСОБА_6 (дов. від 08.02.2007 року), ОСОБА_7 (дов. від 08.02.2007 року) |
|
Компанія ІНОФОС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД, |
ОСОБА_7 (дов. від 23.01.2006 року) |
|
ВАТ "Морський транспортний банк" |
не з'явилися |
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.07.2007 року касаційні скарги ОСОБА_1, Компанії ІНОФОС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД, ВАТ "Київміськнафтопродукт" прийняті до касаційного провадження.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.07.2007 року розгляд касаційних скарг відкладено на 07.08.2007 року на 10:00.
ВАТ "Морський транспортний банк" 07.08.2007 року подане клопотання про розгляд поданих у справі касаційних скарг за відсутності його представника.
Ухвалою Голови Вищого господарського суду України від 10.08.2007 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 -ОСОБА_4 про відвід судді І. Васищака відмовлено, у зв'язку з тим, що дана справа на розгляд судді І. Васищаку не передавалась.
Представником ОСОБА_2 -ОСОБА_4 в період з 27.07.2007 року до 13.09.2007 року подавалися до суду клопотання від 27.07.2007 року, від 06.08.2007 року, від 07.08.2007 року, від 15.08.2007 року про надання матеріалів справи на ознайомлення, при цьому, резолюція судді-доповідача, у провадженні якого знаходилась справа, свідчить про надання ними згоди на ознайомлення представником позивача з матеріалами справи, проте, в період з 06.08.2007 року до 13.09.2007 року позивач не скористався наданим йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правом ознайомлення з матеріалами справи, що засвідчено на кожній з заяв відповідальним секретарем судової палати, до повноважень якого відноситься ознайомлення представників сторін з матеріалами справи.
Ухвалою Голови Вищого господарського суду України від 13.09.2007 року заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: І. Плюшко, Т. Гоголь, І. Ходаківська задоволена, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: С. Шевчук, І. Волік, С. Владимиренко.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.09.2007 року касаційні скарги ОСОБА_1, Компанії ІНОФОС МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД, ВАТ "Київміськнафтопродукт" прийняті до провадження прийняті до провадження колегією суддів у складі: С. Шевчук , І. Волік (доповідач), С. Владимиренко, розгляд касаційних скарг призначений на 15 год. 20 хв. 27.09.2007 року.
У судовому засіданні 27.09.2007 року в процесі перевірки повноважень представників сторін було вирішено допустити до участі в судовому засіданні Плакасова О.В. як голову правління ВАТ „Київміськнафтопродукт" відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт" від 14.03.2007 року за відсутності даних про визнання рішення зборів, які оформлені даним протоколом, недійсним чи про його скасування у встановленому законом порядку, та не допустити до участі в судовому засіданні представника ВАТ „Київміськнафтопродукт" Меденцева М.К. за довіреністю, виданою 01.06.2006 року головою правління Миронюком І.М., про переобрання якого прийнято рішення загальними зборами товариства 23.06.2006 року.
У зв'язку з заявленими представником ОСОБА_2 -ОСОБА_4 відводами колегії суддів та судді -доповідачу І. Воліку у судовому засіданні 27.09.2007 року оголошена перерва до 09 год. 30 хв. 28.09.2007 року.
Ухвалами заступника Голови Вищого господарського суду України від 27.09.2007 року та 28.09.2007 року у задоволенні заяв представника ОСОБА_2 -ОСОБА_4 про відвід колегії суддів та судді -доповідача І. Воліка відмовлено.
28.09.2007 року судове засідання господарського суду касаційної інстанції продовжилось після оголошеної перерви, однак, у зв'язку з заявленими представником ОСОБА_2 -ОСОБА_4 та представником Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку О.Цибулею відводами колегії суддів та головуючому судді С. Шевчук у судовому засіданні 28.09.2007 року оголошена перерва до 14 год. 20 хв. 01.10.2007 року.
Ухвалами Голови Вищого господарського суду України та виконуючої обов'язки першого заступника Голови Вищого господарського суду України від 01.10.2007 року у задоволенні заяв представника ОСОБА_2 -ОСОБА_4 та представника Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку О.Цибулі про відвід колегії суддів та головуючого судді С. Шевчук відмовлено.
Враховуючи, що про час та місце розгляду справи усі учасники процесу повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційні скарги у відсутність представників ОСОБА_3, ВАТ "Морський транспортний банк".
До початку розгляду справи по суті представником ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та представником Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку О.Цибулею 01.10.2007 року заявлено клопотання про технічну фіксацію судового процесу у даній справі технічними засобами.
Колегією суддів Вищого господарського суду України зазначене клопотання відхилено, оскільки відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ст. 1117, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, при цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Крім того, враховується, що у касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Крім того, колегія суддів зазначила, що фіксація всіх заяв і клопотань учасників судового процесу та результати їх розгляду буде здійснено у постанові Вищого господарського суду України.
Крім того, представником ОСОБА_2 -ОСОБА_4, представником Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку О.Цибулею 01.10.2007 року подані клопотання про надання дозволу на відеозапис та зйомку судового засідання, також аналогічне клопотання надійшло від Телекомпанією "Єра", в той же час представниками скаржників подані клопотання про відмову у задоволенні заяв про проведення відеозапису судового засідання. Колегією суддів Вищого господарського суду України, виходячи з положень Господарського процесуального кодексу України про те, що вирішення вказаного питання є виключною прерогативою та правом суду, зазначені клопотання відхилено, оскільки їх проведення порушуватиме права інших сторін у справі.
01.10.2007 року представниками Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку О.Цибулею та ОСОБА_2 -ОСОБА_4 заявлені клопотання про відкладення розгляду справи. Вказані клопотання судом відхилено.
В судовому засіданні 01.10.2007 року було оголошено перерву до 02.10.2007 року для підготовки повного тексту постанови у зв'язку з заявленим представником позивача клопотанням відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом про розірвання договір на управління акціями ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 07.09.2005 р., зобов'язання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку анулювати видану ВАТ „Морський транспортний банк” ліцензію на право ведення реєстрів власників іменних цінних паперів та сертифікати на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами в Україні спеціалістами ВАТ „Морський транспортний банк”, а також надати обґрунтовані відповіді щодо порушень прав та законних інтересів позивача.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач доповнив позовні вимоги та просив розірвати договір на управління акціями ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 07.09.2005 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також визнати незаконними загальні збори акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт”, а прийняті на них рішення незаконними.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29.12.2006 року (суддя О. Калініченко) позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, розірвано договір на управління акціями ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 07.09.2005 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнано недійсними у звязку з тим, що не відбулися загальні збори акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 25.11.2005 року, 06.12.2005 року, 13.12.2005 року, 20.12.2005 року, 27.12.2005 року, 10.01.2006 року, 17.01.2006 року; визнано недійсними рішення, прийняті на вказаних зборах.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року (колегія суддів: В. Андрієнко, М. Малетич, В. Студенець) рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.12.2006 року залишено без зміни з тих же підстав.
Судові рішення у справі мотивовані тим, що ОСОБА_3 належним чином не виконував своїх зобов'язань за договором управління акціями ВАТ „Київміськнафтопродукт”, що є підставою для розірвання спірного договору; розсилка повідомлень про проведення загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” була здійснена з порушенням порядку, встановленого Законом України „Про господарські товариства в Україні”; дії по підготовці та скликанню загальних зборів здійснені ВАТ “Морський транспортний банк”, яке не є належним реєстратором ВАТ “Київміськнафтопродукт”, оскільки постановою Одеського апеляційного господарського суду було розірвано укладений між ними договір на ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів; оспорювані загальні збори не відбувались.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1, Компанія „Інфос Менеджмент Лімітед” та ВАТ “Київміськнафтопродукт” звернулись з касаційними скаргами, в яких просять рішення судові рішення у справі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування касаційних скарг зазначені особи вказують на те, що судами було порушено норми матеріального та процесуального права (зокрема, ст. 19 Конституції України, ст. 16 ЦК України, ст. 4,43 ГПК України, ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” тощо); неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема, не встановлено строк дії оспорюваного договору на управління акціями ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 07.09.2005 р.; не встановлено порушення суб'єктивних прав і охоронювані законом інтересів позивача; визнання недійсними рішень загальних зборів, по яким схвально голосували акціонери, що володіють майже 75 відсотків від загальної кількості голосів товариства, порушує права більшості акціонерів; оскаржувані судові рішення не відповідають практиці розгляду аналогічних справ Верховним Судом України.
Позивач проти задоволення касаційних скарг заперечив та просив залишити без зміни оскаржувані судові рішення як такі, що відповідають вимогам закону.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим і апеляційним господарськими судами норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків фізичних та юридичних осіб є договори. Згідно вимог статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
В ч. 2 ст. 651 ЦК України вказано, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.09.2005 року був укладений договір на управління акціями ВАТ „Київміськнафтопродукт”, згідно умов якого відповідач-1 зобов'язався надавати позивачу пропозиції щодо ефективності діяльності ВАТ „Київміськнафтопродукт” та відповідності його посадових осіб займаним посадам. Відповідач-1 своїх обов'язків за договором управління акціями належним чином не виконував, а тому висновок суду щодо розірвання вказаного договору на вимогу позивача ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Відповідно до ст. 1115 та 1117 ГПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями щодо вчинення процесуальних дій, пов'язаних з встановленням обставин справи та їх доказуванням, а використовує права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. З огляду на наведене, колегія суддів не бере до уваги посилання в касаційних скаргах на зміст оспорюваного договору, зокрема, на положення щодо строку дії договору, оскільки такі посилання є спонуканням касаційної інстанції до дослідження доказів та встановлення обставин справи.
Стосовно позовних вимог в частині визнання недійсними загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” та прийнятих на них рішень слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону України „Про господарські товариства” акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори відповідно до вимог частини першої статті 43 цього Закону.
Відповідно до встановлених судами обставин справи ВАТ „МТБ” було здійснено розсилку повідомлень від акціонера, який володіє більш як 10 відсотків акцій ВАТ „Київміськнафтопродукт”, про скликання 25.11.2005 р., 06.12.2005 р., 13.12.2005 р., 20.12.2005 р., 27.12.2005 р. 10.01.2006 р. та 17.01.2006 р. загальних зборів акціонерів, на які, серед іншого, виносились питання про: обрання (переобрання) правління, спостережної ради, ревізійної комісії, про збільшення статутного фонду тощо.
За результатами проведення загальних зборів були складені відповідні протоколи, з яких вбачається, що в зборах брали участь акціонери, що в сукупності володіли більше 75 % всіх голосів товариства, а рішення по питаннях приймались необхідною кількістю голосів присутніх. Вірність підписів на цих протоколах було засвідчено нотаріально.
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсними загальні збори акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 25.11.2005 р., 06.12.2005 р., 13.12.2005 р., 20.12.2005 р., 27.12.2005 р. 10.01.2006 р. та 17.01.2006 р. та прийняті на них рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в повідомленнях про проведення вказаних загальних зборів не було зазначено реквізитів акціонерів, що їх скликали. Водночас, чинне законодавство такої вимоги не містить, а тому відсутність в повідомленнях реквізитів акціонера - ініціатора скликання загальних зборів, не є підставою для визнання зборів та прийнятих на них рішень недійсними. Також не є підставою для визнання недійсними загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” та обставина, що підписані за результатами їх проведення протоколи не були в установлений строк передані до виконавчого органу товариства. Крім того, не можна погодитись з доводами суду першої інстанції про те, що реєстратор - ВАТ "Морський транспортний банк" не мав права здійснювати розсилки повідомлень про проведення загальних зборів без попереднього витребування у акціонера - ініціатора їх скликання підтвердження про вручення правлінню відповідної вимоги, оскільки не вказано, яка саме норма чинного законодавства зобов'язує реєстратора це робити.
Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про порушення встановленого Законом України „Про господарські товариства” порядку повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів не ґрунтується на чинному законодавстві та спростовується матеріалами справи. Крім того, при встановленні факту повідомлення та/або факту участі акціонера у загальних зборах порушення порядку повідомлення не повинно тягти за собою визнання рішень загальних зборів акціонерів недійсними.
Місцевим та апеляційним господарським судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, ОСОБА_2 отримував повідомлення про скликання вказаних загальних зборів та знав про їх проведення. При цьому не зазначено, що позивач звертався щодо ознайомлення з документами, пов'язаними з порядком денним зборів або щодо внесення певних пропозицій до порядку денного, а зі сторони відповідача або інших осіб йому вчинялись перешкоди у реалізації таких його прав чи перешкоди в участі у зборах.
Однією з обов'язкових умов визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.04 р. № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) відповідно до статей 1, 23, 41, 46, 48 та інших статей Закону України „Про господарські товариства”, статей 1, 21, 28 Господарського процесуального кодексу України, ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України легітимні інтереси акціонерного товариства формуються його вищими органами і захищаються в суді не окремим акціонером, індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших акціонерів, так і законним інтересам усього товариства, акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Враховуючи викладене в рішенні Конституційного Суду України, заінтересована особа вправі звернутись до суду за захистом свого охоронюваного законом інтересу.
За таких обставин, порушення порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів може бути підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень, лише в разі встановлення порушення прав або законних інтересів позивача.
Приймаючи оскаржувані рішення у справі, судами попередніх інстанцій не було встановлено факту порушення внаслідок проведення оспорюваних загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” прав або законних інтересів позивача, які, відповідно, підлягають захисту. За таких умов, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_2 в частині визнання рішень загальних зборів акціонерів недійсними.
Стосовно посилань судами попередніх інстанцій на постанову Одеського апеляційного господарського суду по справі № 22-33/107-05-4897 від 15.09.2005 р., якою розірваний договір на ведення ВАТ „Морський транспортний банк” системи реєстру відповідача, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Судами не встановлено факту виконання у встановленому порядку постанови Одеського апеляційного господарського суду та фактичної передачі реєстру акціонерів від ВАТ „Морський транспортний банк” до ВАТ „Київміськнафтопродукт”. Представник ВАТ „Київміськнафтопродукт” зазначив, що документи системи реєстру власників іменних цінних паперів відповідачу на момент проведення оспорюваних зборів передані не були.
Враховуючи норми ч. 2 ст. 9 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості обігу цінних паперів в Україні” та розділу 10 „Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів”, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.1998 р. № 60, ВАТ “Морський Транспортний Банк” не мало права самостійно припиняти діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ “Київміськнафтопродукт”, оскільки це було б порушенням вимог чинного на той час законодавства і прав акціонерів, а також призвело б до блокування нормальної діяльності господарського товариства.
За таких підстав, колегія не може погодитись з викладеними в рішенні суду першої інстанції та постанові апеляційного суду доводами про незаконність здійснення ВАТ “Морський Транспортний Банк” розсилки повідомлень акціонерів про проведення зборів акціонерів та визнання на цій підставі загальних зборів недійсними.
Визнаючи без достатніх правових підстав загальні збори акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” та прийняті на них рішення недійсними, суди вийшли за межі своїх повноважень, втрутились у внутрішню діяльність господарського товариства та порушили права переважної більшості акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт”, які брали участь у оспорюваних загальних зборах.
Відповідно до ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” загальні збори товариства є вищим органом акціонерного товариства, який вирішує найважливіші питання діяльності господарського товариства, у тому числі ті, що належать до його виключної компетенції. Cудом першої інстанції не було враховано, що відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, він захищає права та інтереси осіб у спосіб, визначений законами України. Застосування судом такого засобу захисту порушеного права, який не передбачений законом та не випливає із положень законодавства, суперечить ч.2 ст. 19 Конституції України.
Суперечливим є також висновок суду першої інстанції, підтриманий апеляційним судом, про можливість визнання недійсними загальних зборів акціонерів та прийнятих ними рішень на тій підставі, що загальні збори не відбулись. При цьому, господарським судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України відсутність предмету спору - є підставою для припинення провадження у справі.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 були заявлені додаткові вимоги про визнання недійсними загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” та визнання недійсними прийнятих на них рішень вже під час розгляду даної справи судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Норма аналогічного змісту міститься і в ст. 22 ГПК України, який підлягає застосуванню при розгляді корпоративних спорів.
Так, згідно ч. 5 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.
Крім того, слід зауважити, що зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
Отже, законодавство надає позивачу право змінити предмет чи підставу позову або збільшити розмір позову але не передбачає права позивача доповнювати позов новими вимогами, які мають самостійну підставу та самостійний предмет. В даному випадку позивачем були висунуті додаткові вимоги до відповідача-2, які мали самостійний предмет та підставу.
Суд першої інстанції вказаного не врахував, а тому розглянув в межах даної справи і задовольнив додаткові позовні вимоги. Не враховано судом і тієї обставини, що розгляд в одному провадженні різнорідних позовних вимог, як то вимога про розірвання договору та вимога про визнання недійсними загальних зборів акціонерів, суперечить положенням ст. 126 ЦПК України та ч. 1 ст. 58 ГПК України. Допущені судом першої інстанції недоліки в застосуванні норм процесуального законодавства залишилися поза увагою апеляційного суду.
Колегія суддів касаційної інстанції також не знаходить обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність інтересів ОСОБА_1 та Компанії „Інфос Менеджмент Лімітед” у даній справі, оскільки вони не довели своє право власності на акції ВАТ „Київміськнафтопродукт”.
Вказані особи були залучені Солом'янським районним судом м. Києва до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на права та обов'язки яких може вплинути рішення по даній справі.
Відповідно до Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” випущені в документарній формі цінні папери можуть бути знерухомлені, тобто переведені у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів та/або депозитарію з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігача цінних паперів та/або депозитарію. Згідно зі п. 1 ст. 5 вказаного Закону, якою врегульовані питання щодо переходу та реалізації права власності на цінні папери в Національній депозитарній системі, у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. В п. 2 ст. 5 цього Закону також зазначено, що підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.
Така виписка була надана третіми особами у відповідності до ч. 33 ГПК України в матеріали справи, як підтвердження їх права власності. З огляду на положення ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” така виписка є належним підтвердженням права власності на знерухомлені акції. В свою чергу, правомірність переходу права власності на акції ВАТ "Київміськнафтопродукт” до ОСОБА_1 та Компанії „Інофос Менеджмент Лімітед” не оспорювалась та не була предметом розгляду по даній справі, так само як і не було предметом розгляду по даній справі законність знерухомлення акцій ВАТ "Київміськнафтопродукт”.
Судами не були враховані вимоги ст. 33 ГПК України, згідно яких саме позивач в разі, якщо він заперечував підтверджене випискою з рахунку у цінних паперах право власності ОСОБА_1 та Компанії „Інофос Менеджмент Лімітед” на акції, мав надати відповідні докази.
Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення підлягають зміні Вищим господарським судом України з відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 25.11.2005 р., 06.12.2005 р., 13.12.2005 р., 20.12.2005 р., 27.12.2005 р., 10.01.2006 р., 17.01.2006 р., а також про визнання недійсними та незаконними всіх рішень, що були прийняті на загальних зборах зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 25.11.2005 р., 06.12.2005 р., 13.12.2005 р., 20.12.2005 р., 27.12.2005 р., 10.01.2006 р., 17.01.2006 р.; та з залишенням без змін в іншій частині судових рішень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_1, Компанії „Інфос Менеджмент Лімітед” та ВАТ „Київміськнафтопродукт” задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.12.2006 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 р. по справі № 2-2989/2006 змінити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 25.11.2005 р., 06.12.2005 р., 13.12.2005 р., 20.12.2005 р., 27.12.2005 р., 10.01.2006 р., 17.01.2006 р., а також про визнання недійсними та незаконними всіх рішень, що були прийняті на загальних зборах зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 25.11.2005 р., 06.12.2005 р., 13.12.2005 р., 20.12.2005 р., 27.12.2005 р., 10.01.2006 р., 17.01.2006 р. -відмовити.
В іншій частині -судові рішення залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Шевчук
Судді: С. Владимиренко
І. Волік