ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

02 жовтня 2007 р.

№ 2-130/07

 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:

С. Шевчук,

 

С. Владимиренко,  І. Воліка (доповідач),

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні

 

касаційні скарги

ОСОБА_1,   ОСОБА_2,   Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Київміськнафтопродукт"

 

на рішення

від 16.01.2007 року

 

Дніпровського районного суду міста Києва

 

на постанову

від 05.06.2007 року

 

Київського апеляційного господарського суду

 

у справі

№ 2-130/07

 

за позовом

ОСОБА_3

 

до	ВАТ "Київміськнафтопродукт",

 

треті особи

1. ОСОБА_1,  2. ОСОБА_2,  3. ВАТ "Морський транспортний банк"

 

про	про визнання незаконними загальних зборів та визнання недійсними, прийнятих на них рішень

 

та справу за позовом

ОСОБА_3

 

до	ВАТ "Київміськнафтопродукт"

 

третя особа

ВАТ "Морський транспортний банк"

 

про	зобов'язання до вчинення дій

 

В судовому засіданні взяли участь представники:

 

ОСОБА_3

ОСОБА_4 (дов. від 13.11.2006 року № 3250), ОСОБА_5 (дов. від 29.12.2005 року),

 

ВАТ "Київміськнафтопродукт"

Плакасов О.М. (протокол загальних зборів від 14.03.2007 року),

 

ОСОБА_1

ОСОБА_6 (дов. від 08.02.2007 року), ОСОБА_7 (дов. від 08.02.2007 року)

 

ОСОБА_2

ОСОБА_7 (дов. від 11.10.2005 року)

 

ВАТ "Морський транспортний банк"

не з'явилися

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.07.2007 року касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2., ВАТ "Київміськнафтопродукт" прийняті до касаційного провадження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.07.2007 року розгляд касаційних скарг відкладено на 07.08.2007 року на 10 год .00хв.

ВАТ "Морський транспортний банк" 07.08.2007 року подане клопотання про розгляд поданих у справі касаційних скарг за відсутності його представника.

Ухвалою Голови Вищого господарського суду України від 10.08.2007 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 -ОСОБА_4 про відвід судді                І. Васищака відмовлено, у зв'язку з тим, що дана справа на розгляд судді                          І. Васищаку не передавалась.

Представником ОСОБА_3 -ОСОБА_4 в період з 06.08.2007 року до 13.09.2007 року подавалися до суду клопотання від 06.08.2007 року, від 07.08.2007 року, від 15.08.2007 року про надання матеріалів справи на ознайомлення, при цьому, резолюція судді-доповідача, у провадженні якого знаходилась справа, свідчить про надання ними згоди на ознайомлення представником позивача з матеріалами справи, проте, в період з 06.08.2007 року до 13.09.2007 року позивач не скористався наданим йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правом ознайомлення з матеріалами справи, що засвідчено на кожній з заяв відповідальним секретарем судової палати, до повноважень якого відноситься ознайомлення представників сторін з матеріалами справи.

Ухвалою Голови Вищого господарського суду України від 13.09.2007 року заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: І. Плюшко, Т. Гоголь, І. Ходаківська задоволена, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: С. Шевчук, І. Волік, С. Владимиренко.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.09.2007 року касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2., ВАТ "Київміськнафтопродукт" прийняті до провадження колегією суддів у складі: С. Шевчук , І. Волік (доповідач),                          С. Владимиренко, розгляд касаційних скарг призначений на 15 год. 10 хв. 27.09.2007 року.

У судовому засіданні 27.09.2007 року в процесі перевірки повноважень представників сторін було вирішено допустити до участі в судовому засіданні Плакасова О.В. як голову правління ВАТ „Київміськнафтопродукт" відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт" від 14.03.2007 року за відсутності даних про визнання рішення зборів, які оформлені даним протоколом, недійсним чи про його скасування у встановленому законом порядку, та не допустити до участі в судовому засіданні представника                          ВАТ „Київміськнафтопродукт" Меденцева М.К. за довіреністю, виданою 01.06.2006 року головою правління Миронюком І.М., про переобрання якого прийнято рішення загальними зборами товариства 23.06.2006 року.

У звязку з заявленими представником ОСОБА_3 -ОСОБА_4 відводами колегії суддів та судді -доповідачу І. Воліку у судовому засіданні 27.09.2007 року оголошена перерва до 09 год. 20 хв. 28.09.2007 року.

Ухвалами заступника Голови Вищого господарського суду України від 27.09.2007 року та 28.09.2007 року у задоволенні заяв представника ОСОБА_3 -ОСОБА_4 про відвід колегії суддів та судді -доповідача І. Воліка відмовлено.

28.09.2007 року судове засідання господарського суду касаційної інстанції продовжилось після оголошеної перерви, однак, у звязку з заявленими представником ОСОБА_3 -ОСОБА_4 відводами колегії суддів та головуючому судді С. Шевчук у судовому засіданні 28.09.2007 року оголошена перерва до 14 год. 00 хв. 01.10.2007 року.

Ухвалами Голови Вищого господарського суду України та виконуючої обов'язки першого заступника Голови Вищого господарського суду України від 01.10.2007 року у задоволенні заяв представника ОСОБА_3 -ОСОБА_4 про відвід колегії суддів та головуючого судді С. Шевчук відмовлено.

Враховуючи, що про час та місце розгляду справи усі учасники процесу повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційні скарги у відсутність представників ВАТ "Морський транспортний банк".

До початку розгляду справи по суті представником ОСОБА_3 -                     ОСОБА_4 01.10.2007 року заявлено клопотання про технічну фіксацію судового процесу у даній справі технічними засобами.

Колегією суддів Вищого господарського суду України зазначене клопотання відхилено, оскільки відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ст. 111⁷, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, при цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Крім того, враховується, що у касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Крім того, колегія суддів зазначила, що фіксація всіх заяв і клопотань учасників судового процесу та результати їх розгляду буде здійснено у постанові Вищого господарського суду України.

Крім того, представником ОСОБА_3 -ОСОБА_4  01.10.2007 року подано клопотання про надання дозволу на відеозапис та зйомку судового засідання, також аналогічне клопотання надійшло від Телекомпанією "Єра", в той же час представниками скаржників подані клопотання про відмову у задоволенні заяв про проведення відеозапису судового засідання. Колегією суддів Вищого господарського суду України, виходячи з положень Господарського процесуального кодексу України про те, що вирішення вказаного питання є виключною прерогативою та правом суду, зазначені клопотання відхилені, оскільки їх проведення порушуватиме права інших сторін у справі.

01.10.2007 року представником ОСОБА_3 -ОСОБА_4 заявлено клопотання про надання матеріалів справи на ознайомлення. Вказане клопотання судом відхилено, оскільки представником позивача в період з 06.08.2007 року по 27.09.2007 року подавались письмові клопотання до суду, однак позивач до розгляду касаційних скарг по суті не скористався наданим йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правом на ознайомлення з матеріалами справи.

В судовому засіданні 01.10.2007 року було оголошено перерву до                02.10.2007 року для підготовки повного тексту постанови у звязку з заявленим представником позивача клопотанням відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3  звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ВАТ „Київміськнафтопродукт”, за участю третіх осіб -ВАТ „Морський транспортний банк”, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання незаконними загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 06.06.2005 року, 17.06.2005 року, 22.09.2005 року та 29.09.2005 року та визнання недійсними прийнятих на них рішень. Також, ОСОБА_3 звернувся до                                           ВАТ „Київміськнафтопродукт”, за участю третьої особи -ВАТ „Морський транспортний банк”, про зобов'язання вчинити дії.

Дніпровським районним судом м. Києва справи за позовами ОСОБА_3 до ВАТ „Київміськнафтопродукт” були об'єднані в одне провадження.

Ухвалою суду від 16.01.2007 року провадження в частині вимог                      ОСОБА_3 до ВАТ „Київміськнафтопродукт” про зобов'язання вчинити дії закрито на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.01.2007 року (суддя З. Тарасенко) задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання незаконними загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 06.06.2005 р., 17.06.2005 р., 22.09.2005 р., 29.09.2005 р., та визнано недійсними всі рішення, що прийняті на даних загальних зборах.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від                     05.06.2007 року (колегія суддів: В. Андрієнко, М. Малетич, В. Студенець) рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16.01.2007 року залишено без зміни з тих же підстав.

Судові рішення у справі мотивовані тим, що оспорювані загальні збори відбулись з порушенням процедури їх скликання, зокрема, розсилка повідомлень про проведення зборів була здійснена з порушенням встановленого порядку, а також всупереч заборонам, встановленим ухвалами суду; дії по підготовці та скликанню загальних зборів здійснені ВАТ “Морський транспортний банк”, яке не є належним реєстратором ВАТ “Київміськнафтопродукт”, оскільки постановою Одеського апеляційного господарського суду було розірвано укладений з ним договір на ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1,                      ВАТ “Київміськнафтопродукт” та ОСОБА_2 звернулись з касаційними скаргами, в яких просять судові рішення у справі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування касаційних скарг зазначені особи вказують на те, що судами було порушено норми матеріального та процесуального права (зокрема, ст. 19 Конституції України, ст. 16 ЦК України, ст. 4,43 ГПК України, ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” тощо); неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; в основу оскаржуваних судових рішень покладено незаконні та скасовані ухвали; не встановлено порушення суб'єктивних прав і охоронювані законом інтересів позивача; неправильно застосовано норми ст. 43 Закону України „Про господарські товариства”, яка встановлює строки повідомлення акціонерів про скликання зборів; оспорювані загальні збори були правомочні, оскільки в них брали участь акціонери, що володіють більш ніж 75 відсотків голосів, а рішення приймались майже 100 відсотками голосів присутніх.

Позивач проти задоволення касаційних скарг заперечив та просив залишити без зміни оскаржувані судові рішення як такі, що відповідають вимогам закону.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим і апеляційним господарськими судами норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи незаконними загальні збори акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 06.06.2005 р., 17.06.2005 р., 22.09.2005 р., 29.09.2005 р., суди попередніх інстанцій виходять з того, що були порушені строки повідомлення акціонерів про проведення цих зборів, оскільки та обставина, що позивач отримував відповідні повідомлення менш ніж за 45 днів до скликання зборів, свідчить про порушення Закону України „Про господарські товариства”.

Однак, з таким висновком господарський суд касаційної інстанції погодитися не може, оскільки він є помилковим та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

Відповідно до змісту ст. 43 Закону України „Про господарські товариства” про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів.

Отже, у вказаних нормах встановлено не строк отримання акціонерами повідомлення про скликання загальних зборів, а строк, не пізніше якого ініціатор проведення загальних зборів зобов'язаний надіслати таке повідомлення або вчинити інші передбачені статутом дії щодо повідомлення акціонерів.

Згідно з п. 2 ст. 255 ЦК України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно. Приймаючи оскаржувані рішення у справі, суди попередніх інстанцій не встановили, що відповідні повідомлення про проведення 06.06.2005 р.,                   17.06.2005 р., 22.09.2005 р. та 29.09.2005 р. загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” були розіслані менш ніж за 45 днів до їх скликання, а отже необґрунтованим і безпідставним є висновок про порушення встановленого Законом України „Про господарські товариства” порядку повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів. Крім того, що при встановленні факту повідомлення та/або факту участі акціонера у загальних зборах порушення порядку повідомлення не повинно тягти за собою визнання рішень загальних зборів акціонерів недійсними.

Місцевим та апеляційним господарським судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, ОСОБА_3 отримував повідомлення про скликання вказаних загальних зборів, а отже міг ознайомлюватись з документами, пов'язаними з порядком денним зборів, вносити до нього пропозицій, брати участь у зборах тощо, про здійснення зі сторони відповідача або інших осіб позивачу перешкоди у реалізації таких його прав не зазначено.

Однією з обов'язкових умов визнання акта  недійсним  є  порушення  у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом  інтересів позивача у справі. Якщо за  результатами розгляду справи факту такого порушення  не  встановлено,  у  суду  немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України  від 01.12.04 р. № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) відповідно до статей 1, 23, 41, 46, 48 та інших статей Закону України „Про господарські товариства”, статей 1, 21, 28 Господарського процесуального кодексу України, ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України легітимні інтереси акціонерного товариства формуються його вищими органами і захищаються в суді не окремим акціонером, індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших акціонерів, так і законним інтересам усього товариства, акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду  у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Враховуючи викладене в  рішенні Конституційного Суду України  , заінтересована особа вправі звернутись до суду за захистом свого охоронюваного законом інтересу.

За таких обставин, порушення порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів може бути підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень, лише  в разі порушення прав або законних інтересів позивача - акціонера. 

Приймаючи оскаржувані рішення у справі, судами попередніх інстанцій не  було встановлено факту порушення внаслідок проведення оспорюваних загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” прав або законних інтересів позивача, які підлягають захисту, що, в свою чергу, виключає можливість задоволення позову.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до зазначених в рішеннях суду першої інстанції протоколів загальних зборів, в зборах брали участь акціонери, що в сукупності володіли більше 75 %  від загальної кількості голосів, а рішення по питаннях  приймались необхідною кількістю голосів присутніх. Оскільки, як встановлено судами, ОСОБА_3 є власником 200 акцій ВАТ „Київміськнафтопродукт”, що, в свою чергу, складає менше ніж 0,001 % від загальної кількості голосів акціонерів, він не міг впливати на прийняття рішень загальними зборами.

За таких обставин, визнання незаконними зборів та недійсними рішень зборів, за відсутності порушення прав позивача, є втручанням у внутрішню діяльність господарського товариства та порушенням прав переважної більшості акціонерів.

Також, господарський суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити щодо необґрунтованого та безпідставного посилання місцевого та апеляційного господарського суду на ухвали господарського суду м. Києва від 01.06.2005 р. та Дніпровського районного суду м. Києва від 16.09.2005 р., якими було заборонено проведення оспорюваних загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт”, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.06.2005 р. вжиті заходи забезпечення позову, а саме: заборонено відповідачу, а також іншим особам здійснювати будь-які дії щодо проведення загальних зборів акціонерів                         ВАТ „Київміськнафтопродукт” 06.06.2005 р., 17.06.2005 р. та у будь-яку іншу дату та у будь-якому іншому місці; заборонено реєстратору відповідача -                            ВАТ „Морський транспортний банк”, а також іншим особам здійснювати будь-які дії щодо проведення, реєстрації акціонерів, голосування та обліку голосів, фіксації результатів та оформлення будь-яких документів загальних зборів акціонерів                   ВАТ „Київміськнафтопродукт”; заборонено адміністрації готелю „Турист”, а також іншим особам здійснювати будь-які дії щодо надання будь-яких приміщень для проведення загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” 06.06.2005 р., 17.06.2005 р. та у будь-яку іншу дату; зобов'язано Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку вчинити всі необхідні дії по захисту прав і законних інтересів інвесторів відповідача щодо скликання і проведення загальних зборів.  На підставі вказаної ухвали постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження. Аналогічні заборони щодо проведення загальних зборів акціонерів ВАТ „Київміськнафтопродукт” 22.09.2005 та 29.09.2005 р. були встановлені ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.09.2005 р.

На підставі вказаних ухвал були порушені виконавчі провадження, за результатами яких державними виконавцями складені відповідні протоколи та акти.

Прийняття судом ухвали про заборону проведення загальних зборів акціонерів та заборону будь-яким особам здійснювати дії по проведенню зборів акціонерів паралізує роботу вищого органу акціонерного товариства, блокує діяльність акціонерного товариства, є втручанням у господарську діяльність товариства та грубим порушенням прав акціонерів.

Крім того, ухвала господарського суду м. Києва 01.06.2005 р. скасована ухвалою Вищого господарського суду України від 27.12.2005 року, а ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 16.09.2005 р. скасована ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25.01.2006 року, а отже не можуть бути підставою для визнання незаконними загальних зборів акціонерів                                  ВАТ „Київміськнафтопродукт” від 06.06.2005 р., 17.06.2005 р., 22.09.2005 р. та 29.09.2005 р. та визнання недійсними прийнятих на зборах рішень.

Стосовно посилань судами попередніх інстанцій на постанову Одеського апеляційного господарського суду по справі № 22-33/107-05-4897 від 15.09.2005 р., якою розірваний договір на ведення ВАТ „Морський транспортний банк” системи реєстру відповідача, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Судами не встановлено факту виконання у встановленому порядку постанови Одеського апеляційного господарського суду та фактичної передачі реєстру акціонерів від ВАТ „Морський транспортний банк” до ВАТ „Київміськнафтопродукт”. Представник ВАТ „Київміськнафтопродукт” зазначив, що документи системи реєстру власників іменних цінних паперів відповідачу на момент проведення оспорюваних зборів передані не були.

Враховуючи норми ч. 2 ст. 9 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості обігу цінних паперів в Україні”  та розділу 10 „Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів”, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.1998 р. № 60, ВАТ “Морський Транспортний Банк” не мало права самостійно припиняти діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів                                        ВАТ “Київміськнафтопродукт”, оскільки це було б порушенням вимог чинного на той час законодавства і прав акціонерів, а також призвело б до блокування нормальної діяльності господарського товариства.

Колегія також не знаходить обґрунтованим посилання в оскаржуваній постанові від 05.06.2007 р. на неможливість задоволення апеляційних скарг           ОСОБА_1 та ОСОБА_2., з тієї лише підстави, що апеляційний суд не вбачає порушення прав цих осіб.

Вказані особи були залучені Дніпровським районним судом м. Києва до участі у справі № 2-130/07 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спора, на права та обов'язки яких може вплинути рішення по даній справі.

Крім того, не відповідає обставинам справи та нормам законодавства висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 документально не надав суду відповідних документів, які б підтверджували його право власності на акції ВАТ „Київміськнафтопродукт”.

Відповідно до Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” випущені в документарній формі цінні папери можуть бути знерухомлені, тобто переведені у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів та/або депозитарію з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігача цінних паперів та/або депозитарію. Згідно з п. 1 ст. 5 вказаного Закону, якою врегульовані питання щодо переходу та реалізації права власності на цінні папери в Національній депозитарній системі, у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. В           п. 2 ст. 5 вказаного Закону також зазначено, що підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Така виписка була надана третьою особою у відповідності до ч. 33 ГПК України в матеріали справи, як підтвердження права власності. З огляду на положення ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” така виписка є належним підтвердженням права власності ОСОБА_1 на знерухомлені акції.

В свою чергу, правомірність переходу права власності на акції ВАТ "Київміськнафтопродукт” до ОСОБА_1 не оспорювалась та не була предметом розгляду по даній справі, так само як і не було предметом розгляду по даній справі законність знерухомлення акцій ВАТ Київміськнафтопродукт”.

Апеляційним судом не було враховано положень ст. 33 ГПК України, згідно якої саме позивач, в разі, якщо він заперечував підтверджене випискою з рахунку у цінних паперах право власності ОСОБА_1 на акції, мав надати відповідні докази. Суд, фактично, переклав обов'язок доказування з позивача на іншу особу.

Таким чином, відхилення прийнятих до провадження апеляційних скарг третіх осіб без належної перевірки викладених в них доводів не відповідає принципу законності та обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям судом касаційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

          Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹⁰, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Відкритого акціонерного товариства „Київміськнафтопродукт” задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16.01.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 р. по справі № 2-130/07 скасувати

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ВАТ „Київміськнафтопродукт” про визнання незаконними загальних зборів акціонерів та визнання недійсними прийнятих на них рішень відмовити.

          Головуючий, суддя                                                            С. Шевчук

          Судді:                                                                                    С. Владимиренко

                                                                                                         І. Волік