Справа № 2-а- 116/2010р.

П О С Т А Н О В А

іменем України

    14 вересня 2010 року Н-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

    головуючого судді – Бараненка С.М

    при секретарі – Шкурат О.Г.

    за участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Н-Сіверський адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради про визнання нечинним рішень міської ради, визнання незаконними дій, зобов”язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернулася до Новгород-Сіверського районного суду з позовною заявою до Новгород-Сіверської міської ради про визнання нечинним рішень міської ради, визнання незаконними дій, зобов”язання вчинити дії , мотивуючи позов тим, що вона 31 жовтня 2006 року придбала будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 у громадянина ОСОБА_2 Згідно плану земельної ділянки, який є невідємною частиною технічної документації на будинок, будинок розташований на земельній ділянці 750 м.кв. Фактично ОСОБА_2 користувався земельною ділянкою більшого розміру протягом 44 років (земельна ділянка обнесена парканом). За цей час ні міська рада  ні сусіди не висували до нього ніяких претензій. На даний час саме вона користується тією земельною ділянкою, але вона дізналась. Що має право тільки на 750 м. кв. то звернулась до відповідача з відповідними заявами, але її заяви не розглядались і не виносились на сесії міськради. Голова міської ради одноособово відмовляла їй. Натомість рішенням міської ради, земельну ділянку, якою вона користується було надано ОСОБА_3

    Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і до викладеного в позовній заяві додав, що спочатку спірну земельну ділянку необхідно було вилучити в позивача. А вже потім передавати третій особі ОСОБА_3 Позивачу відмовили в наданні земельної ділянки в користування, а в той же час ОСОБА_3 надали. Спірна земельна ділянка перед цим нікому в користування міською радою не надавалась. Немає рішення про передачу зем. Ділянки, немає дозволу на виготовлення тех документації. Правовий статус земельної ділянки ніхто не міняв.

Представник відповідача Коршун М.І. в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі і пояснив, що дійсно позивач стала власником будинку і за нею значиться 7,5 соток землі, а спірна земельна ділянка ніяким чином на позивача не оформлялась, це землі запасу Н-Сіверської міської ради. Комісія виїжджала на місце і дійшли висновку, що надавати для будівництва не можна, і тоді надали ОСОБА_3 для ведення селянського господарства, так-як він першим подав заяву. Тоді земельна ділянка не була огорожена, там був пустир, і тому сесією міськради ОСОБА_3 вона була надана в користвання. Пізніше позивач самозахопила ту земельну ділянку і обнесла праканом. Взагалі позивач ніякого відношення до рішень міської ради немає, земля міської ради, і її права жодним чином не були порушені.

Третя особа  ОСОБА_3, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача в судовому засіданні дав пояснення, що позов задоволенню не підлягає.  Заїзд на ту земельну ділянку є з вулиці і він її зможе використовувати для веденя селянського господарства, так-як тримає велике господарство і внього велика сім”я.  Міськрада йому надала земельну ділянку і він всі документи зробив по закону.

    Суд заслухавши пояснення сторін, показання свідків та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає  задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

     Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання, що проживає по сусідству з позивачем та третьою особою. ОСОБА_3 самовільно користувався даною земельною ділянкою. Потім приходили з міськради і ділили землю.

    Свідок ОСОБА_6  в судовому засіданні дала показання, що позивача та третю особу знає наглядно. Спірною ділянкою користується позивач. Спочатку все було ОСОБА_2, а потім ОСОБА_3 самозахопив.

    Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, що до нього, як депутата міськради позивач зверталась з приводу, що міськрада не надає їй в користування земельної ділянки, якою вона користується. Він виїжджав на місце і позивач говорила, що претендує сусід на земельну ділянку.

    Свідок  ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання, що до нього по його роботі звертались сторони по справі. Звертались про надання висновків. Потім він відізвав свій висновок.

    Свідок ОСОБА_9  в судовому засіданні дала показання, що позивач є її рідною матір”ю, ОСОБА_3 сусід. Бувший власник ОСОБА_2 приїжджав і показав все на місцевості. Все було загороджено. Неодноразово звертались до міськради про встановлення меж, але їм постійно відмовляють.

Згідно ст. 317 ч.1 ЦК України – власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно ст. 319 ч.1 ЦК України – власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Виходячи з вище викладеного суд остаточно приходить до висновку, що відповідач правомірно розпорядився земельною ділянкою, яка є його власністю і надав її ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства.

Що стосується відмов  позивачу головою Новгород-Сіверської міської ради про винесення її заяв на сесію міськради, то її дії суд визнає, як правомірні, так-як в судовому засіданні було встановлено, що позивач самозахопила земельну ділянку, що є власністю міськради обнесла її парканом, здійснивши таким чином самозахоплення і не придаючи значення тому факту, що скоює порушення і повинна нести певну юридичну відповідальність, звинувачує відповідача в неправомірності дій по відношенню до його ж власності. З позиції відповідач випливає, що власник земельної ділянки повинен діяти, як забажаться позивачу і не інакше. Позивачу ніколи власником  дана земельна ділянка  не надавалась в користування і вона не має жодних переваг перед іншими на право отримання земельної ділянки чи в користування чи власність і як було встановлено в судовому засіданні самозахопила земельну ділянку вже після надання дозволу на вказану земельну ділянку відповідачем третій особі.

Що стосується показань свідків, то вони взагалі нічого не змогли показать відносно того факту, чи надавалась дана земельна ділянка на законних підставах комусь в користування чи ні, тому ніякого відношення до даного спору їхні показання не мають.    

    Судові витрати необхідно вирішити відповідно до  ст. 94 КАС України .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 317, 319 ЦК України, ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, КАС України, суд-

                                                                П О С Т А Н О В И В:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради про визнання нечинним рішень міської ради, визнання незаконними дій, зобов”язання вчинити дії – відмовити в повному обсязі.

    Апеляційна скарга подається до до Київського апеляційного адміністративного суду через Н-Сіверський райсуд.

 Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

2 Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (проголошення вступної та резолютивної частини), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта власних проваджень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою  статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий:

Постанова в повному обсязі виготовлена 19 вересня 2010 року.