№2-49/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

            03 вересня  2010р.  Червоноградський  міський суд Львівської області

в складі: головуючого  - судді                                 Мелешко С.І.

                 при секретарі                                            Янкевич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Червонограді справу за позовом ОСОБА_1  до ДВАТ шахти «Надія »   , Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захорювань України у м. Червонограді про перерахунок сум відшкодування шкоди , стягнення недоотриманих сум та їх компенсацію ,

                                                              В с т а н о в и в:

                  ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відповідачів про перерахунок та стягнення сум відшкодування шкоди в зв’язку з ушкодженням здоров’я , покликаючись на те,   що він працював на шахті ДВАТ «Надія» з 1963 року по 1991 рік  у підземних умовах і отримав профзахворювання. Висновком МСЕК від 17.09.1991 року він був визнаний інвалідом  111  групи з заліком від 25.07.1991 року . Під час чергових медичних освідувань ступінь втрати працездатності змінювався і згідно висновку МСЕК від 11.04.1996 року йому було встановлено 111 групу інвалідності з втратою 55% профпрацездатності з зарахуванням з 19.03.1996 року безтерміново .  

                  На підставі зазначеного висновку МСЕК  відповідно наказу адміністрації відповідача  йому було визначено щомісячне відшкодування шкоди, яке в дальнішому підлягало перерахунку та корегуванню в сторону збільшення. Однак при перерахунку розміру відшкодування шкоди з 01.05.1992року   відповідачем не було проведено перерахунку на реальний ріст тарифних ставок на підприємстві .Крім того , відповідач  з 01.03.2000 року невірно провів йому перерахунок сум відшкодування шкоди , застосувавши коефіцієнт 1,47 , нехтуючи вимогами ст.456 ЦК України (вредакції 1963 року) та п.28 «Правил відшкодування шкоди...» згідно яких  перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100%  втрати профпрацездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника . В серпні 1997 року  середній заробіток по його професії становив 403грн. 80коп. відповідно розмір відшкодування шкоди повинен був становити 244грн. 09 коп. , а не 148 грн. 36 коп. , як виплачувала шахта . Згідно  розрахунку позивача  шахта «Надія» в його користь за період з 01.05.1992 року по 2001 рік повинна сплатити  18456грн. . Червоноградське відділення ФССНВВ  за період з 01.04.2001року по 20.02.2007 року ,згідно розрахунку позивача, не доплатив йому 23 230грн. страхових виплат . Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 18.12.1998 року з шахти№9 «Великомостівська» (правонаступником якої є ДВАТ шахта «Надія» )  в користь позивача було стягнуто  3562 грн. 58 коп. недоплачених регресних сум  , згодом  дане рішення було скасовано . Відповідач  безпідставно стягнув з позивача  вказану суму  вже виплачених в порядку виконання рішення суду коштів . Оскільки відповідачі відмовляються сплатити належні йому суми відшкодування шкоди в добровільному порядку, він звернувся з даним позовом в суд .        

            Позивач ОСОБА_1  у судовому засіданні підтримав свій позов, в обгрунтування своїх позовних вимог зіслався на обставини ,аналогічні підставам звернення до суду .

Просив позов задовольнити .

             Представник відповідача ДВАТ шахти «Надія» в судовому засіданні позову не визнав, та пояснив, що підстав для перерахунку щомісячник виплат  розміру відшкодування шкоди з 01.05.1992 року немає , оскільки  перерахунок було проведено  на ріст тарифних ставок на підприємстві.

 З серпня 1997року по 01.03.2000року перерахунки розміру відшкодування шкоди позивачу шахтою було проведено вірно, як і іншим шахтарям на коефіцієнт 1,47 .Вважає позовні вимоги позивача безпідставними та просить в позові відмовити. Стосовно повернення коштів в розмірі  3562 грн. 58 коп. згідно рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18.12.1998 року , то підприємство стягнуло  шляхом недоплати з позивача за період  з лютого 2000 року по листопад 2000 року 1915грн. 46 коп. .

               Представник відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від несчасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м. Червонограді в судовому засіданні позову не визнала та пояснила, що немає жодних підстав для проведення перерахунку сум відшкодування шкоди позивачу ОСОБА_1 з 01.05.1992 року та виходячи з середнього заробітку по професії позивача . Їх організація проводить виплату позивачу та перерахунок страхових виплат  згідно норм  чинного законодавства , котрі регулюють спірні правовідносини .

             Вислухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані матеріали, суд вважає, що позов ОСОБА_1   слід задоволити частково  з наступних підстав:

                    Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на   ДВАТ шахті «Надія» з 1963 року по 1991 рік  машиністом електровоза 3 розряду у підземних умовах і отримав профзахворювання. Висновком МСЕК від 17.09.1991 року він був визнаний інвалідом  111  групи з заліком від 25.07.1991 року . Під час чергових медичних освідувань ступінь втрати працездатності змінювався і згідно висновку МСЕК від 11.04.1996 року йому було встановлено 111 групу інвалідності з втратою 55% профпрацездатності ( враховуючи трудкаліцтво та профзахворювання) з зарахуванням з 19.03.1996 року безтерміново , що стведжується копіями висновків МСЕК .  

                  На підставі зазначених висновків МСЕК  відповідно наказу адміністрації відповідача  позивачу  було визначено щомісячне відшкодування шкоди, яке в дальнішому підлягало перерахунку та корегуванню в сторону збільшення. Позивач  не оспорює правильності первинного нарахування йому розміру відшкодування шкоди . Однак вважає , що при перерахунку розміру відшкодування шкоди з  травня 1992року відповідачем не було проведено перерахунку на реальний ріст тарифних ставок на підприємстві .

                  Постановою КМУ №276 від 26.05.1992 року  було затверджено «Правила відшкодування шкоди  …» , котрі  регулювали  порядок  виплат та перерахунків відшкодування шкоди  потерпілим на виробництві . Як вбачається з наданого шахтою розрахунку  , в травні  1992 року на підприємстві  відбувся ріст тарифних ставок та посадових окладів  на  коефіцієнт 5,55  (тарифна ставка машиніста електровоза 111 розряду зросла з  5.34 крб. на 29.64 крб. ) відповідно  , розмір відшкодування шкоди позивачу  було збільшено  на згаданий коефіцієнт , що на думку суду , спростовує  доводи позивача , про неправильний перерахунок розміру відшкодування шкоди в даний період .    

                   Крім того , як стверджує ОСОБА_1 ,відповідач  з 01.03.2000 року невірно провів йому перерахунок сум відшкодування шкоди , застосувавши коефіцієнт 1,47 , нехтуючи вимогами ст.456 ЦК України (в редакції 1963 року) та п.28 «Правил відшкодування шкоди...» згідно яких  перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100%  втрати профпрацездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника ( машиніста електровоза 111 розряду ) . В серпні 1997 року  середній заробіток по його професії становив 403грн. 80коп. відповідно розмір відшкодування шкоди повинен був становити 244грн. 09 коп. , а не 148 грн. 36 коп. , як виплачувала шахта . Згідно  розрахунку позивача  шахта «Надія» в його користь за період з 01.05.1992 року по 2001 рік повинна сплатити  18456грн. і відповідно з 01.04.2001 року  Червоноградське відділення ФССНВВ  повинно провести йому перерахунок та сплатити за період до подачі позову в суд  в сумі 23230 грн. .

                  Як вбачається з змісту ст.456 ЦК України (в редакції 1963 року) , на яку покликається позивач в обгрунтування позову : у разі заподіяння громадянину каліцтва , або іншого ушкодження здоров*я , пов*заних з виконанням ним трудових обов*язків , організація або громадянин , відповідальні за шкоду , зобов*язані відшкодувати у повному розмірі втрачений заробіток , а також виплатити потерпілому одноразову допомогу в установленому Законом порядку …

            …Правила відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров*я громадянина , пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків, затверджується Кабінетом Міністрів України .

               Згідно п.9 «Правил відшкодування шкоди …» затведжених Постановою КМУ від 23.06.1993р. № 472 з наступними змінами та доповненями , котрі діяли на час спірних правовідносин , визначено , що розмір відшкодування  потерпілим  заробітку встановлюється у відповідності з ступенем втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, котрий він мав до ушкодження здоров’я .Відповідно до п.28 ч.4 «Правил відшкодування шкоди …»  перерахунок розміру відшкодування шкоди проводиться у випадку підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам госпрозрахункових підприємств , а також заробітної плати у відповідності з колективним договором .Постановою КМУ від 03.10.1997р. № 1100 були внесені зміни в п.28 вищезазначених Правил . По-перше перерахування розміру відшкодування (втраченого заробітку) провадиться у разі підвищення тарифних ставок  (окладів) працівників госпрозрахункових та бюджетних підприємств .По-друге, перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100% втрати професійної працездатності , не може бути більше від середньомісячного заробітку  відповідного працівника(після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи .

            Разом з тим Правилами  не передбачено можливості  проведення перерахунку розміру втраченого заробітку окремого потерпілого із середньомісячного заробітку відповідного працівника  ( після підвищення тарифних ставок) , якщо такий середній заробіток вищий , ніж нарахований потерпілому розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100 %  втрати професійної працездатності  .

            Вимоги позивача стосовно проведеня з серпня 1997 року , або з  01.03.2000р. ( при черговому піднятті тарифних ставок на підприємстві ) перерахунку розміру відшкодування шкоди , виходячи з середнього заробітку відповідного працівника на підприємстві є безпідставними , оскільки суперечать змісту та суті закладених у «Правилах відшкодування шкоди …» згідно положень яких в основу відшкодування шкоди покладено втрачений заробіток потерпілого , і при первинному нарахуванні відшкодування шкоди потерпілим в основу закладається його особистий заробіток , а не середній заробіток працівника по аналогічній професії на підприємстві.

            На час розгляду справи в суді позивач не надав суду жодних переконливих доказів обгрунтування позову , не спростував доводів відповідачів про відсутність будь-яких нормативних актів , які б визначили розмір відшкодування шкоди , виходячи з середнього заробітку працівника на виробництві .  Позивач  не оспорює правильності  розміру первинного нарахування відшкодування шкоди  . Предметом спору є невірний , на думку позивача, перерахунок шахти розміру відшкодування шкоди з травня 1992 року , серпня 1997 року та з  01.03.2000 року .

            Суд вважає , що проведення перерахунку в розмірі відшкодування шкоди позивачу у спірний період з тих підстав на які покликається позивач є недопустимим , оскільки такий перерахунок  нівілював би поняття особистого заробітку працівника та суперечив би змісту «Правил відшкодування шкоди …» та ст.456 ЦК України (в редакції 1963 року) .

              За таких обставин суд і прийшов до переконання , що в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити .

               Крім того позивач ставить питання про стягнення з ДВАТ шахти «Надія» 3 582грн.58 коп. безпідставно стягнутих шахтою шляхом недоплати .

              Як вбачається з копії рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18.12.1998 року з шахти№9»Великомостівська» (правонаступником якої є ДВАТ шахта «Надія» ) в користь ОСОБА_1 було стягнуто  3582грн. 58коп. недоплачених сум відшкодування шкоди . Вказане рішення  було виконано і спірна сума  сплачена позивачу ОСОБА_1 . Ухвалою Червоноградськогоміського суду Львівської області від  12.04.2000 року згадане рішення суду  було скасовано за нововиявленими обставинами  і ухвала суду набула законної сили . Як пояснив представник відповідача шахти «Надія» . маючи на меті повернути зайвовиплачені суми позивачу в період з лютого 2000 року по листопад 2000 року підприємство припинило виплату відшкодування шкоди позивачу  на загальну суму 1915грн. 46 коп. , що стверджується  довідкою ДВАТ шахти «Надія» від  09.06.2010 року № 09/675 .

          Згідно вимог ст. 382 ЦПК України у разі скасування в зв*язку з нововиявленими обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди , завданої каліцтвом , іншим ушкодженням злоров*я або смертю фізичної особи  , поворот виконання  допускається  , якщо скасоване рішення було обгрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях , або поданих ним підроблених документах .

          У справах про стягнення аліментів , а також  у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат  , що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається  незалежно від того у якому порядку ухвалено рішення , за винятком випадків . коли рішення було обгрунтовано на підроблених документах або на завідомонеправдивих відомостях позивача .

           Спірне рішення Червоноградського міського суду від 18.12.1998 року було скасовано  за нововиявленими обставинами не внаслідок повідомлених позивачем неправдивих відомостей або поданих ним підроблених документів . а з інших правових підстав , спірні правовідносини випливають з трудових та відносяться до категорії відшкодування шкоди в зв*язку з ушкодженням здоров*я , відповідно , на думку суду  , повороту виконання не допускається . Відповідно організація відповідача  безпідставно шляхом припинення виплат  стягнула з позивача  1915грн. 46 коп. .Доводи позивача , що відповідач стягнув з нього всю суму  3582грн. 58 коп. сплаченупо рішенню суду, на думку суду , є непереконливими та належно документально не підтвердженими. За таких обставин  суд прийшов до переконання, що в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частковота стягнути в його користь 1915грн. 46 коп. безпідставно стягнутих шахтою шляхом невиплати належних йому сум з врахуванням  суми компенсації  на час виплати даної суми .

                   Керуючись ст.ст.10,60,212,215, 218  ЦПК України, ст.ст.440,456 ЦК України (в редакції 1963 р.), п.п.9,28 "Правил відшкодування шкоди …" (1993 року з наступними  змінами і доповненнями) , ЗУ «Про загальнообов*язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» ,   суд,-

                                                                    В и р і ш и в :

          Позов задовольнити частково .

          В задоволенні позову ОСОБА_1  до ДВАТ шахти «Надія»   , Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захорювань України у м. Червонограді     про перерахунок сум відшкодування шкоди в зв*язку з ушкодженням здоров* я  -  відмовити .

          Стягнути з ДВАТ шахти «Надія» в користь  ОСОБА_1  недоотриману суму відшкодування шкоди за період з лютого 2000 року по листопад 2000 року в сумі 1915 (одну тисячу дев*ятсот п*ятнадцять) грн. 46 коп. з врахуванням компенсації за несвоєчасну виплату на день виплати .

       Стягнути з  ДВАТ шахти «Надія» 51  (п*ятдесят одну ) грн.  судових витрат в дохід держави та 120( сто двадцять ) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи .

           Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  протягом десяти  днів з часу його оголошення  .

   Суддя                                                                                               С.І.Мелешко