УКРАЇНА
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2007 року Справа № 9/391-07
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., судді Гончар Т.В., судді Істоміної О.А.
при секретарі –Острась Н.М.
за участю представників сторін:
позивача-. не з'явився
відповідача –Клименка Ю.М. (дов. № 60/05-26 від 25.01.07р.)
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради (вх. № 2827 С/2-5 ) на ухвалу господарського суду Сумської області від 09.08.2007 року по справі № 9/391-07
за позовом Спілки громадських організацій «Тендерна палата України», м Київ
до Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми
про відміну торгів (тендеру) на закупівлю автомобілів легкових,-
встановила:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.08.2007 року по справі № 9/391-07 (суддя В.Д. Гудим) провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач не погоджуючись з ухвалою господарського суду Сумської області від 09.08.2007 року, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про її скасування в частині стягнення з відповідача державного мита в сумі 85 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., посилаючись на неправильне застосування судом норм права.
Позивач не скористався своїм диспозитивним правом на участь в судовому засіданні та не забезпечив явку представника в призначене на 02.10.07р. апеляційною інстанцією судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи: ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення до розгляду направлялась йому в строк за зазначеною як в позовній заяві так і в апеляційній скарзі адресою, про що свідчить відтиск печатки на зворотній стороні ухвали суду.
Заслухавши представника апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зазначаючи при цьому наступне.
Позивач - Спілка громадських організацій «Тендерна палата України», посилаючись на порушення відповідачем приписів норм Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, звернувся з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради про відміну торгів ( тендеру ) на закупівлю автомобілів легкових.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції відповідачем оголошено торги (тендер) на закупівлю легкових автомобілів (оголошення про за планову закупівлю опубліковане в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України № 19 (90) від 07.05.07р.; та у Спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель та має назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель № 19 (56) від 07.05.07р.).
Під час розгляду справи відповідачем до суду було подано клопотання про припинення провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору, при цьому відповідач послався на прийняте тендерним комітетом рішення про відміну відкритих торгів, яке підтверджував витягом з протоколу засідання тендерного комітету за № 12 від 23.07.07р.,
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що на засіданні тендерного комітету Виконавчого комітету Сумської міської ради було прийнято рішення № 12 від 23.07.07р. про відміну відкритих торгів зі зменшенням ціни по закупівлі автомобілів легкових за кошти міського бюджету на 2007 рік у зв'язку з тим, що до оцінки допущено тендерні пропозиції менше ніж трьох учасників.
Виходячи з викладеного суд першої інстанції припинив провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України і стягнув з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Однак з такими висновками не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Необґрунтованим є рішення, в якому неправильно встановлено або взагалі не встановлено фактичних обставин справи. Неповне з’ясування обставин справи свідчить про те, що господарський суд не поставив на свій розгляд і не дослідив усіх передбачених нормою матеріального права юридичних фактів чи доказових фактів, наявність або відсутність яких впливає на вирішення справи.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Однак відповідач ні під час вирішення спору у місцевому господарському суді, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного доказу, в даному випадку оригіналів документів щодо обґрунтованості обставин, на які він посилається. Посилання Виконавчого комітету Сумської міської ради, зокрема, на витяг з протоколу засідання тендерного комітету за № 12 від 23.07.07р., яким нібито відмінено відкриті торги із зменшенням ціни на 2007 рік не підтверджує взагалі наявність цього факту, оскільки надані до матеріалів справи незасвідчені належним чином витяг та копія витягу з протоколу (а.с. 68, 73 ) не можуть вважатися належним доказом прийняття вказаного рішення.
Належність доказів –це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі лише потрібних і достатніх доказів, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню.
Господарський суд на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. При цьому, коли істотні для справи обставини не підтверджено вказаними в законі доказами або підтверджено недопустимими чи недостовірними доказами має місце недоведеність обставин, які мають значення для справи і які місцевий господарський суд визнав встановленими. .
У разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Однак суд першої інстанції, насамперед, не дослідив подані відповідачем в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, не витребував необхідні в цьому випадку оригінали документів, у зв'язку з чим дійшов необгрунтованого висновку про відсутність предмету спору.
В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції також не зазначено про надання та огляд оригіналів документів.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 02.10.07р. апелянт надав для огляду ті ж самі, не засвідчені належним чином документи. Як з'ясовано колегією суддів інші докази у апелянта відсутні.
Основним мотивом оскарження прийнятої по справі ухвали відповідач зазначив неправомірне стягнення з відповідача державного мита в сумі 85 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно статті 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Згідно ст. 8 Декрету КМУ "Про державне мито" однією з підстав повернення державного мита є припинення провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України , а саме - справа не підлягає розгляду в господарському суді.
Частиною 2 ст. 49 визначено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Господарський суд Сумської області вирішив питання про стягнення судових витрат без дослідження обставин щодо неправильних дій сторони-відповідача.
Водночас слід зазначити, що відповідно до п.15 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.90 N 9, визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред'явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат як при постановленні рішення, так і при закритті провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Сумської області від 09.08.2007 року скасуванню.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 09.08.2007 року по справі № 9/391-07 скасувати.
Справу передати на розгляд господарському суду Сумської області.
Головуючий суддя Олійник В.Ф
Суддя Гончар Т.В.
Суддя Істоміна О.А.