Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" жовтня 2007 р. Справа № 40/265-07
Колегія суддів у складі:
головуючого судді: Лащенко Л.Д., суддів- Горбачової Л.П., Олійник В.Ф.
при секретарі Андросовій О.В.
за участю представників сторін:
позивача –Кануннікової Т.М., довіреність № 1 від 04.01.07 р.,
відповідача –Радигіна Є.С., дорічення від 23.04.07 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. 2675Х/2-6 від 16.08.2007 р.) Харківського обласного комунального «Дирекція розвитку інфраструктури території», м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2007 р. по справі № 40/265-07
за позовом Харківського обласного комунального «Дирекція розвитку інфраструктури території», м. Харків
до Дочірнього підприємства «Санаторій «Березівські мінеральні води»
Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», с. Березівське
про стягнення 30164,55 грн. ,
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.07.2007 р. (суддя Хотенець П.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Клопотання відповідача про відшкодування судових витрат, пов*язаних з оплатою послуг адвоката задоволено. Стягнуто з Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території»на користь Дочірнього підприємства «Санаторій «Березівські мінеральні води»Закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця»7000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Рішення прийнято з посиланням на те, що позивачем не надано належних та допустимих у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів завдання відповідачем збитків тепломережам, переданим в управління позивачеві та не доведено розмір цих збитків. Позивач не надав до суду ні документів з зазначенням місця розташування тепломереж, ні інших документів, які б підтверджували факт передачі в управління позивачеві тепломагістралей, розташованих саме на території відповідача, а акт від 27.03.2007 р., наданий позивачем в якості підтвердження факту самовільного , без відповідного дозволу підключення відповідача до системи тепломережі, був підписаний від відповідача –ДП «Санаторій «Березівські мінеральні води»- не Сопельником Н.М., який був включений до складу комісії по складанню зазначеного акту, а іншою особою –Луценко А.Н. Крім того, судом було встановлено, що головний лікар ДП «Санаторій «Березівські мінеральні води»Сердюк О.І. у період складання акту у відпустці чи на лікарняному не знаходився, повноважень іншим особам, в тому числі і Луценко А.Н., на представництво підприємства у складі комісії не надавав.
Позивач, –Харківське обласне комунальне підприємство «Дирекція розвитку інфаструктури території»- з рішенням господарського суду не погодився, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції від 18.07.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача, посилаючись на те, що зазначене рішення незаконне, прийняте при неповному з*ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що йому не зрозуміло які ще докази він може надати до суду, щоб суд визнав їх належними та допустимими у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційний суд рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2007 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення з посиланням на те, що вона безпідставна та необгрунтована.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, суд встановив, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а прийняте судом рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2007 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 27863 грн. завданих збитків, 1838,97 грн., на які збільшено суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми грошового зобов*язання у розмірі 462,58 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував наступним. Позивачу на підставі рішення Дергачівської районної ради ХХУІ скликання від 12.08.05 р. «Про надання згоди про передачу цілісного майнового комплексу Дергачівського комунального підприємства теплових мереж в Управління Харківському обласному комунальному підприємству «Дирекція розвитку інфраструктури території»та п.1 Договору про управління майном № 01/09-05 від 30.09.05 р. за актом приймання-передачі майна від 30.09.05 р. були передані тепломагістралі довжиною мереж 23378 пог.м.
05.10.2006 р. листом за вих.№ 596 відповідач звернувся до позивача з проханням видати дозвіл на виконання робіт по підключенню топочних та котелень до тепломережі. Незважаючи на мотивовану відмову позивача, відповідач самовільно здійснив таке підключення, чим порушив технічний стан тепломагістралі, мережу гарячого водопостачання, паропроводу та в результаті ніби-то завдав позивачеві шкоду в розмірі 27863,009 грн. На вказану суму з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував як на суму невиконаного грошового зобов*язання відповідача встановлений індекс інфляції в розмірі 1838,97 грн. та 3% річних в сумі 462,58 грн. та заявив, що загальна сума боргу відповідача перед ним складає 30164,55 грн .
В якості доказу, який свідчив би про підтвердження факту самовільного підключення відповідача до системи тепломережі позивача, внаслідок якого стало порушення технічного стану тепломагістралі, мережі гарячого водопостачання та паропроводу, останній надав до суду акт обстеження їх технічного стану від 27.03.2007 р., складений комісією, до складу якої був включений і представник відповідача Сопельник Н.М.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не обгрунтував в позовній заяві та не надав до суду як першої так і апеляційної інстанцій пояснень та будь–яких доказів, які б підтверджували підключення відповідачем своїх топочних та котелень до системи тепломережі позивача. Більше того, у судовому засіданні апеляційного суду представник позивача надав письмові пояснення про те, що на час розгляду даної справи позивачем не понесені витрати на відновлення теплових мереж у с. Березівське, що належать позивачу.
Що стосується акту обстеження технічного стану тепломагістралі, мережі гарячого водопостачання та паропроводу від 27.03.2007 р., який ніби-то підтверджує факт їх пошкодження відповідачем та розмір понесених позивачем збитків, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тій частині, що матеріалами справи не підтверджується факт наявності повноважень у Луценко А.Н. на представництво відповідача у складі комісії по підписанню зазначеного акту, оскільки відповідач надав до господарського суду докази, які спростовують твердження позивача з цього приводу ( п. 4.8 копія Статуту відповідача - а.с. а.с. 59-60, копія наказу № 96-к від 22.11.2006 р.- а.с. 65, довідка про те, що головний лікар ДП «Санаторій «Березівські мінеральні води»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» Сердюк О.І. у березні 2007 р. у відпустці не перебував, на лікарняному не знаходився –а.с. 67).
Стосовно відшкодування самої суми збитків, які ніби-то виникли в результаті причинення шкоди позивачу відповідачем колегія суддів вваєає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до діючого Цивільного кодексу України юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення ( ст. 1166 ЦК України). Необхідними елементами складу є –шкода, протиправна поведінка, причинний зв’язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина особи, яка причинила шкоду.
Під шкодою розуміється зменшення або знищення майнових благ кредитора.
Єдиним доказом, який підтверджує розмір збитків, які виникли в результаті шкоди, ніби-то заподіяної відповідачем по відношенню до позивача, є зведений кошторис розрахунку вартості будівництва, який в розумінні ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України не може бути належним доказом понесених збитків, оскільки з наданого кошторису не вбачається –з яких розрахунків з*явилась зазначена сума збитків, в кошторисі відсутні вид та обсяги виконаних робіт, пов*язаних з відновленням порушеного технічного стану тепломагістралі, відсутня вартість одиниці обсягу робіт тощо.
Протиправність поведінки –це невиконання юридичного обов’язку, встановленого нормою права, протиправна дія –це поведінка, що заборонена законом.
Позивачем до позовної заяви недодано доказів які б свідчили про те, який юридичний обов’язок не виконаний позивачем, яка протиправна, заборонена законом дія була здійснена відповідачем, в який час відповідачем була здійснена заборонена законом дія та яким шляхом вона здійснена.
Причинний зв’язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв’язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком. Заподіювач може нести відповідальність лише за ту шкоду, яка є необхідним наслідком його поведінки.
Позивач не надав доказів того, що шкода у вказаному в позові розмірі була спричинена позивачу, що саме протиправна поведінка відповідача привела до спричинення шкоди у вказаному розмірі, не надав доказів, які б свідчили про фактично понесені ним збитки в розмірі, вказаному у позовній заяві внаслідок знешкодження (зменшення, пошкодження) майна, яке знаходилось у володінні позивача, та яке він втратив внаслідок спричинення шкоди.
Позивачем не доведена вина відповідача, не зазначено у якій формі вона відбувалася - у формі умислу або необережності та які докази свідчать про умисел відповідача чи його необережність.
Посилання позивача в позовній заяві на акт від 27.03.2007 р. як на юридичний факт спричинення шкоди не може бути прийнятий в якості належного доказу, який свідчить про спричинення шкоди, оскільки до акту не додані повноваження на його підписання представника відповідача Луценка А.Н.
Враховуючи, що позивачем не надані суду: докази, які свідчать про наявність вини відповідача в спричиненні шкоди; не наданий обґрунтований розрахунок спричиненої відповідачем шкоди; не надані докази, які свідчать про наявність понесених позивачем збитків, більш того, позивачем заявлено, що ніяких витрат на відновлення ніби-то пошкоджених відповідачем теплових мереж ним не понесено; позивачем на надано доказів, які свідчать про час і місце спричинення шкоди відповідачем по справі; тобто позивачем ніяким чином недоведено спричинення йому саме відповідачем по справі шкоди, не доведена протиправна поведінка відповідача, не встановлений та не доведений причинний зв’язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, недоведена вина відповідача, за таких обставин апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 18 липня 2007 р. підлягає залишенню без змін.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про відшкодування судових витрат, пов*язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 7000,00 грн., колегія суддів погоджується з висновком по цьому питаттю господарського суду про його задоволення, керуючись ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, оплати послуг адвоката тощо.
Згідно з частиною 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають оплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокататуру». Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами, Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться у статті 2 вказаного Закону, за якою адвокатом може бут громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об*єднатися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об*єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об*єднань.
Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об*єднанням чи адвокатом.
В даному випадку витрати відповідача на оплату послуг адвоката підтверджені договором про юридичне обслуговування № 2/04-2007 від 02.04.2007 р., заявкою № 3 від 30.05.2007 р. та видатковим касовим ордером б/н від 05.06.2007 р., копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи. Отже, клопотання відповідача про відшкодування судових витрат, пов*язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 7000,00 грн., задоволено законно та обгрунтовано.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України , колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 18 .7.2007 року по справі № 40/265-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Лащенко Л.Д.
суддя Горбачова Л.П.
суддя Олійник В.Я.
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі
за участю представників сторін:
позивача -
відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № ) на рішення господарського суду області від р. по справі № 40/265-07
за позовом Харківське обласне КП "Дирекція розвитку інфраструктури території", м. Харків
до Дочірнє підприємство "Санаторій "Березівські мінеральні води" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" с. Березівське
стягнення 30164,55 грн.
встановила:
постановила:
Головуючий суддя
Судді