Україна
Харківський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“20” вересня 2007 р. №33/171-07
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Гончар Т.В., Карбань І.С.
при секретарі –Острась Н.М.
за участю представників:
позивача –Косарський О.В.
відповідача – Соболєва Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Міжгалузевої регіональної корпорації “Теплоенергія”, м. Харків (вх. № 2801Х/2)
на рішення господарського суду Харківської області від 07.08.07 по справі № 33/171-07
за позовом Дочірнього підприємства "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", м. Київ
до Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія", м. Харків
про стягнення 19244,86 грн.,
в с т а н о в и л а :
У травні 2007 року Дочірнє підприємство "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", м. Київ (далі ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України") звернулось в суд з позовом до Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія", м. Харків (далі МРК "Теплоенергія") про стягнення 19244,86 гривень заборгованості, яка виникла за договором комісії №12/04-321, укладеного між сторонами 01.10.2004р. з тих підстав, що відповідач не виконав належним чином умов договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.
У своєму відзиві відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме в сумі 8750,52 грн. Проти решти суми заборгованості в розмірі 10494,34 грн. заперечував, посилаючись на те, що зобов'язання в цій частині припинились, оскільки відповідачем 05.07.2007 року було надіслано позивачеві повідомлення №166 про залік зустрічних однорідних вимог згідно ст. 601 ЦК України, в тому сума його боргу повинна бути зменшена на 10494,34 грн., тобто на суму комісійної винагороди, яку повинен сплатити позивач згідно умов договору комісії №12/04-321 від 01.10.2004р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.08.2007 р. по справі №33/171-07 позов було задоволено та постановлено стягнути з МРК "Теплоенергія" на користь ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" 19244,86 грн. боргу, витрати по сплаті державного мита у сумі 192,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.
В апеляційній скарзі МРК "Теплоенергія" ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення 10494,34 грн., оскільки позивач повинен був сплатити вказану суму коштів згідно умов договору комісії №12/04-321 від 01.10.2004р. та зробити залік зустрічних однорідних вимог згідно ст. 601 ЦК України, проте суд першої інстанції цього не врахував та дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального права, внаслідок чого судом постановлено незаконне та необґрунтоване рішення.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 01.10.2004 р. між ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" та МРК "Теплоенергія" був укладений договір комісії №12/04-321, згідно умов якого позивач (Комітент) доручив, а відповідач (Комісіонер) прийняв на себе обов'язок здійснювати діяльність по продажу обумовленої теплової енергії відповідно до умов договору та укласти від свого імені, але за рахунок Комітента та, відповідно, до вказівок останнього, Угоди із Споживачами. У відповідності до п.4.1. договору позивач передав за актами приймання - передачі, засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи, відповідний обсяг теплової енергії, а відповідач повинен був цей обсяг теплової енергії прийняти.
Відповідно до п.4.7. договору, відповідач повинен був забезпечити своєчасну оплату Теплової енергії спожитої Споживачами за спожиту теплову енергію по Угодам, укладеним на виконання умов цього договору.
Згідно до п. 4.8. договору відповідач прийняв на себе поруку (делькредере) перед позивачем за виконання Споживачами своїх зобов'язань по Угодах.
У відповідності до п.5.1. договору оплата за реалізовану відповідачем теплову енергію здійснюється Споживачами на зазначений в договорі рахунок позивача грошовими коштами.
В період з жовтня 2004 р. по серпень 2005 р. позивач передав відповідачу теплову енергію в кількості 104032,412 гігакалорій на загальну суму 10679773,68 грн., що підтверджено актами приймання-передачі. (а.с. 28-40).
Згідно зі звітом комісіонера №07 3/321 від 31.07.2006р. зафіксована заборгованість відповідача за теплову енергію в розмірі 19244,86 грн.
Позивачем за № 54/11-594-1331 від 02.04.2007р. було направлено вимогу про оплату боргу внаслідок застосування делькредере в розмірі 19244,86 грн., але відповідач борг за договором комісії у вищезазначеному розмірі не сплатив та надіслав 05.07.2007 року позивачу повідомлення №166 про залік зустрічних однорідних вимог, посилаючись на те, що станом на 01.07.2007р. ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" (Комітент) має заборгованість перед МРК "Теплоенергія" (Комісіонером) за комісійну винагороду по цьому ж договору комісії №12/04-321 від 01.10.2004р. в розмірі 10494,34 грн. та вважає, що відповідно до ст. 1013 ЦК України строк виконання зобов’язань настав.
Сторони погоджуються про наявність боргу в розмірі 8750,52 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в розмірі 8750,52 грн.
Проте колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 10494,34 грн.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 10494,34 грн. суд першої інстанції не прийняв твердження відповідача про припинення зобов'язання за договором комісії в розмірі 10494,34 грн. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на підставі заяви від 05.07.2007р. за №166 та визнав, що вказані зустрічні вимоги не є однорідними та такі вимоги не визнав позивач, згода якого на зазначене є обов’язковою.
Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Враховуючи те, що зустрічні вимоги відповідача до позивача про залік зустрічних однорідних вимог, були направлені 05.07.2007 року листом №166. Ці вимоги були за одним і тим же договором комісії №12/04-321 від 01.10.2004р.,
Так, згідно умов договору комісії №12/04-321 від 01.10.2004р., Комісіонер (відповідач) за дорученням комітента (позивача) здійснює діяльність по продажу теплової енергії відповідно до умов договору та укладає від свого імені, але за рахунок комітента та відповідно до вказівок останнього Угоди із Споживачами. Відповідно до виконання умов щодо реалізації теплової енергії, Комісіонер отримує відповідну винагороду у вигляді комісійних. Таким чином позивач взяв на себе зобов’язання про сплату відповідачу комісійних у грошовому вигляді.
Таким чином колегія суддів приходить до переконливого висновку, що вимоги відповідача та позивача один до одного є однорідними, оскільки випливають із одного Договору, вимоги є грошовими, а термін виконання зобов’язання щодо сплати комісійної винагороди відповідачу настав, а тому визнає припиненими зобов’язання відповідача по сплаті позивачу 10494,34 грн. зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Зазначеного суд першої інстанції не врахував, а тому колегія суддів не може залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10494,34 грн.
Представники сторін в суді апеляційної інстанції підтвердили про існування боргу позивача перед відповідачем в розмірі 10494,34 грн., як винагороди у вигляді комісійних.
Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження представника позивача про те, що позивач правомірно припинив виплату відповідачу винагороду у вигляді комісійних в розмірі 10494,34 грн. до повного виконання договору, оскільки таких умов про припинення виплати винагороди у вигляді комісійних в договорі комісії не існує.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10494,34 грн. та прийняття по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 10494,34 грн.
Оскільки колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу, тому вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача 51,00 грн. сплачених при подачі апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.4 ст.104, 105, 110 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,-
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія", м. Харків задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 07.08.07 по справі №33/171-07 скасувати в частині стягнення з Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія" на користь Дочірнього підприємства "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" 10494,34 грн. та прийняти нове рішення в цій частині.
В задоволенні позову Дочірнього підприємства "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" про стягнення з Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія" 10494,34 грн. –відмовити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" (бульв. І. Лепсе, 16, м. Київ, 03065, п/р 26006592983980 в АКБ «Фінанси та Кредит»м. Київ, МФО 300131, код ЄДРПОУ 32587579) на користь Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія" (вул. Доброхотова, 11, м. Харків, 61001, п/р 26001300909, АКБ «Меркурій», м. Харків, МФО 351663, код ЄДРПОУ 31343118) 51,00 гривень сплачених при подачі апеляційної скарги.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 07.08.07 по справі №33/171-07 залишити без змін.
Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Справу №33/171-07 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз’яснити сторонам, що вони можуть на дану постанову подати касаційну скаргу протягом місяця до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Судді В. Олійник
Т. Гончар
І. Карбань