Судове рішення #10979378

справа № 2-49 / 10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2010 року                                 м.Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Василевича О.В.,

при секретарі судового засідання Івчук Є.О.

з участю представників позивача-відповідача Захожого Т.В., Вавуліча В.А.

відповідача-позивача ОСОБА_3

представника відповідача-позивача ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Острозі цивільну справу за позовом ПАТ «БАНК ФОРУМ» до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача-позивача - ОСОБА_5, до ПАТ «БАНК ФОРУМ», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-відповідача - ОСОБА_6 та ВАТ «Острозький хлібзавод», про визнання договору поруки та додаткової угоди до нього недійсними, -

в с т а н о в и в :

до Острозького районного суду Рівненської області звернувся АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «БАНК ФОРУМ», з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про солідарне стягнення з них заборгованості за кредитним договором в розмірі 627 355,94 гривень та до ВАТ «Острозький хлібзавод» про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що 05 лютого 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 0007/07/16-СL, відповідно до якого ОСОБА_6, як позичальнику, було відкрито відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 91 500 доларів США строком на 5 років з 05.02.2007р. по 05.02.2012р. та зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 14 % річних. АКБ «Форум» належним чином виконало зобов’язання по видачі кредиту, проте ОСОБА_6 всупереч умовам кредитного договору порушив взяті на себе зобов’язання щодо дотримання термінів повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, у зв’язку з чим допустив виникнення заборгованості в розмірі 627 355,94 гривень.

Так як кредит надавався під поруку ОСОБА_3 згідно договору поруки № 0007/07/16-СL/Р-1 від 05.02.2007р., банк в позовній заяві просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 627 355,94 гривень. Крім того, банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки – нерухоме майно, що належить ВАТ «Острозький хлібзавод», вказуючи на те, що одночасно з договором поруки з метою  забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 05.02.2007 р. уклав з ВАТ «Острозький хлібзавод» іпотечний договір № 0007/07/16-CL/S-1.  

В судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені в позові, та остаточно просив стягнути з відповідачів заборгованість в розмірі 639 845,96 гривень, яка складається із строкової заборгованості по кредиту в розмірі – 71 740,00 доларів США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ станом на 29.01.2010р. становить 574 006,09 грн.; простроченої заборгованості по кредиту в розмірі – 3 420,00 доларів США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ станом на 29.01.2010р. становить 27 364,10 грн.; строкової заборгованості по процентам в розмірі – 818,41 доларів США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ станом на 29.01.2010р. становить 6 548,26 грн.; простроченої заборгованості по процентам в розмірі – 3 459,24 доларів США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ станом на 29.01.2010р. становить 27 678,07 грн.; неустойки за порушення строків погашення кредиту в розмірі - 265,05 доларів США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ станом на 29.01.2010р. становить 2 120,72 грн.; неустойки за порушення строків сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі – 257,82 доларів США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ станом на 29.01.2010р. становить 2 062,87 грн.; неустойки раніше не сплаченої за порушення строків сплати відсотків за користування кредитним коштами в розмірі 8,23 доларів США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ станом на 29.01.2010р. становить 65,85 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Представники позивача у судовому засіданні заявили клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог до ВАТ «Острозький хлібзавод» про звернення стягнення на предмет іпотеки, в іншій частині позовні вимоги з врахуванням збільшеної суми позову підтримали та просили їх задовольнити з підстав, вказаних у позові, зустрічний позов не визнали, в його задоволенні просили відмовити.      

Суд за клопотанням представників позивача закрив провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «БАНК ФОРУМ» до ВАТ «Острозький хлібзавод» про звернення стягнення на предмет іпотеки – нерухоме майно, що належить ВАТ «Острозький хлібзавод», розгляд яких віднесено до юрисдикції господарського суду.

Відповідачка ОСОБА_3 заперечила проти задоволення первісного позову та подала зустрічний позов про визнання недійсними договору поруки та додаткової угоди № 1 до нього, мотивуючи тим, що вона не укладала з банком  договір поруки №0007/07/16-СL/Р-1 від 05.02.2007р. та додаткову угоду № 1 від 18.09.2008р. про внесення змін до договору поруки №0007/07/16-СL/Р-1 від 05.02.2007р., та їх не підписувала. Про наявність такого договору та додаткової угоди їй стало відомо 03.12.2009р., коли вона отримала вимогу банку про погашення заборгованості за кредитним договором, з приводу чого неодноразово зверталася до керівництва банку, повідомивши банк про відсутність договірних відносин між нею і банком, зазначаючи, що не виступала поручителем ОСОБА_6 по укладеному ним кредитному договору. Крім того, зазначає, що її чоловік - ОСОБА_5 не надавав їй згоди на укладення договору поруки, та не виконував на вищевказаних угодах рукописного тексту та не ставив свого підпису в підтвердження відсутності з його сторони заперечень проти відповідальності перед банком грошовими коштами та всім майно, що знаходиться в їх спільній сумісній власності. Зазначає, що в оспорюваному нею договорі поруки невірно вказано її паспортні дані. Просила в задоволенні первісного позову в частині вимог про стягнення з неї в солідарному порядку, як з поручителя ОСОБА_6,  заборгованості за кредитним договором відмовити, задовольнити зустрічний позов та визнати недійсним договір поруки №0007/07/16-СL/Р-1 від 05.02.2007р. та додаткову угоду № 1 від 18.09.2008р. про внесення змін до договору поруки №0007/07/16-СL/Р-1 від 05.02.2007р.  

Третя особа на стороні ОСОБА_3 – ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 та йому невідомо про те, щоб його дружина виступала поручителем ОСОБА_6 по укладеному останнім кредитному договору. Заперечив факт підписання зі своєї сторони будь-яких документів, пов’язаних з отриманням від нього згоди на те, щоб його дружина ОСОБА_3 виступила поручителем та відповідала перед банком грошовими коштами та всім майном, що знаходиться у їх спільній сумісній власності.    

Відповідач ОСОБА_6, отримавши позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог (а.с.82) на неодноразові виклики в судове засідання не з’явився, заперечень проти позову не надав, та відповідно до ч.5 ст.74, ч.9 ст.76 ЦПК України вважається таким, що був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності. 

З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.

05 лютого 2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «БАНК ФОРУМ», та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 0007/07/16-СL, предметом якого є відкриття для ОСОБА_6 відновлювальної кредитної лінії на споживчі цілі з лімітом кредитування 91 500 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом 14 % річних, та строком повернення – 05.02.2012 року.

18 вересня 2008 р.   між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «БАНК ФОРУМ», та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до кредитного договору  № 0007/07/16-СL від 05.02.2007р., предметом якої є збільшення існуючого на дату підписання додаткової угоди ліміту кредитування до 82 000 доларів США  та збільшення терміну кредитування до 05.02.2017 р.  

Згідно заяв на видачу готівки № 26999 від 05.02.2007 р., № 51202 від 02.03.2007 р., № 53623 від 06.03.2007 р., № 55260 від 12.03.2007р., № 57131 від 13.03.2007р., № 66913 від 23.03.2007 р., № 70044 від 27.03.2007 р., № 73104 від 30.03.2007 р., № 87128 від 13.04.2007р., № 90572 від 17.04.2007р., №94370 від 20.04.2007р., № 95517 від 23.04.2007р., № 97397 від 24.04.2007 р., № 102373 від 28.04.2007р., №108021 від 03.05.2007р., № 114435 від 10.05.2007р., № 115414 від 11.05.2007р., №118528 від 15.05.2007р., № 128400 від 24.05.2007р., №132700 від 29.05.2007р., №146209 від 07.06.2007р., № 237318 від 23.08.2007р., № 405246 від 18.09.2008р. банком видано ОСОБА_6 кредитні кошти в сумі 98 465 доларів США. В матеріалах справи відсутні та судом не здобуто доказів, які спростовують факт отримання кредитних коштів .

З кредитного договору та додаткової угоди № 1 про внесення змін до нього вбачається, що     ОСОБА_6 зобов’язувався повертати кредит та сплачувати проценти за його користування згідно з Графіком (додаток № 1 та № 2 до кредитного договору) та відповідно до п.2.6 кредитного договору.

У відповідності до п.п.2.3, 2.6 кредитного договору ОСОБА_6 взяв на себе зобов’язання здійснювати часткове погашення кредиту згідно Графіку зменшення ліміту кредитування та здійснювати сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів щомісячно до 20 числа кожного місяця.

З вимог АКБ «Форум» (вих. № 1797 від 03.12.2009р. та вих. № 1888 від 23.12.2009р.) направлених на адресу відповідачів встановлено, що банк ставив вимогу про сплату простроченої заборгованості як з повернення основної суми боргу (кредиту), так і зі сплати відсотків за користування кредитом, з одночасним попередженням про можливу вимогу про дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою відсотків за його користування, пені та штрафів відповідно до умов кредитного договору, та вказані вимоги були залишені без задоволення.

Суд заслухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідка, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що 05 лютого 2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «БАНК ФОРУМ», та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк відкрив ОСОБА_6 відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 91 500 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом 14 % річних та строком повернення – 05.02.2012 року.

Впродовж лютого – серпня 2007 року в межах відкритої кредитної лінії ОСОБА_6 отримав кредитні кошти на загальну суму 87 270 доларів США, що підтверджується заявами на видачу готівки, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

На підставі заяви ОСОБА_6 18 вересня 2008 р. між банком та ОСОБА_6 було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до кредитного договору № 0007/07/16-СL від 05.02.2007р., відповідно до якої сторони збільшили існуючий на дату підписання додаткової угоди ліміт кредитування до 82 000 доларів США  з одночасним збільшенням терміну кредитування до 10 років, з датою остаточного погашення кредиту - 05.02.2017 р.  

Відповідно до заяви на видачу готівки № 405246 від 18 вересня 2008 р., оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, ОСОБА_6 після збільшення ліміту кредитування отримав 11 195 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_6 отримано кредит на загальну суму 98 465,00 доларів США.  

Відповідно до п.7.2 кредитного договору сторони погодились з тим, що між ними узгоджені усі істотні умови, та зобов’язуються надалі ніяких претензій одна до одної з цього приводу не мати. Вказаний договір відображає повне розуміння сторонами його предмету та інших питань, зазначених в цьому договорі.

Кредитний договір відповідає положенням ст.1054 ЦК України, належним чином оформлений та підписаний сторонами, є чинним і відповідачами не оспорений. Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором.

У відповідності до п.3.2.2 кредитного договору, сторони домовились про те, що у випадку невиконання ОСОБА_6 умов кредитного договору, банк має право достроково вимагати погашення наданого кредиту, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки.

Право банку вимагати дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитним коштами, неустойки та обов’язок ОСОБА_6 достроково повернути кредит та сплатити проценти за його користування передбачено також п.п. 2.4, 3.3.8 кредитного договору.  

Оскільки додатками № 1 та № 2 до кредитного договору було передбачено графік зменшення ліміту кредитування та п.2.6 кредитного договору було передбачено порядок сплати процентів за  користування кредитними коштами та вказані умови було порушено ОСОБА_6, а з огляду на те, що розмір строкової заборгованості по кредиту складає 71 740,00 доларів США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ станом на 29.01.2010р. становить 574 006,09 грн. та розмір простроченої заборгованості по кредиту складає 3 420,00 доларів США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ станом на 29.01.2010р. становить 27 364,10 грн., а відтак з нього на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ» слід стягнути 601 370,19 гривень.

Відповідно до ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Кредитним договором № 0007/07/16-СL від 05.02.2007 року передбачено, що ОСОБА_6 надається кредит зі сплатою відсотків за його користування з розрахунку 14 % річних, а з огляду на те, що розмір строкової заборгованості по процентам складає 818,41 доларів США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ станом на 29.01.2010р. становить 6 548,26 грн., та розмір простроченої заборгованості по процентам складає 3 459,24 доларів США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ станом на 29.01.2010р. становить 27 678,07 грн., а тому вищевказана заборгованість по процентам в сумі 34 226,33 гривень також підлягає стягненню з нього.

У відповідності до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно із п.4.1 кредитного договору у разі несвоєчасного повного чи часткового повернення кредитних коштів чи сплати процентів передбачено відповідальність позичальника у виді пені в розмірі  0,2 % за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів, а відтак з ОСОБА_6 на користь банку слід стягнути пеню за порушення строків погашення кредиту та відсотків за його користування в сумі 2 120,72 грн. та 2 128,72 грн. відповідно.

Відповідач ОСОБА_6 не представив суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості з повернення кредиту та сплати відсотків за його користування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) та відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги банку до ОСОБА_6 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим суд прийшов до висновку про те, що вимоги банку до ОСОБА_3 про солідарне стягнення з неї заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають, та навпаки підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсними договору поруки та додаткової угоди № 1 про внесення змін до нього. При цьому суд виходив з того, що відповідно до висновку № 2128 почеркознавчої експертизи від 10.08.2010 р. рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на договорі поруки № 0007/07/16-CL/P-1 від 05.02.2007р. та додатковій угоді № 1 про внесення змін до договору поруки № 0007/07/16-CL/P-1, укладеній 18.09.2008р. - виконані не ОСОБА_3, не ОСОБА_5, а іншими особами.

Експертиза проведена у встановленому законом порядку і сумніву у достовірності та об’єктивності висновку експертизи немає.

В зв’язку з наведеним суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_7 про підписання ОСОБА_3 договору поруки в його присутності, оскільки такий свідок є працівником банку та зацікавлений у вирішення спору на користь банку.

Відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, заявляючи вимогу до ОСОБА_3, як до поручителя, про солідарне стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, на банк покладено обов’язок довести факт підписання ОСОБА_3 договору поруки та додаткової угоди до нього, а також покладено обов’язок надати докази, які достовірно це підтверджують.  

В матеріалах справи відсутні, позивачем не надано та судом не здобуто доказів, які спростовують висновки почеркознавчої експертизи .  

Згідно п.2 ч.1 ст.208 ЦК України правочин між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,  якщо він підписаний його сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а частиною п’ятою цієї ж статті передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.   

Судом встановлено, що ОСОБА_3 договір поруки та додаткову угоду № 1 до нього не підписувала, що цей договір та додаткова угода підписані іншою не встановленою особою, і тому, цей договір та додаткова угода не відповідають внутрішній волі відповідачки ОСОБА_3, яка не бажала настання будь-яких правових наслідків, що випливають з цього договору поруки та додаткової угоди №1 про внесення змін до такого договору.   

Відповідно до вимог ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.1-3, 5-6 ст.203 ЦК України.

Таким чином, договір поруки № 0007/07/16-CL/Р-1 від 05 лютого 2007 року та додаткову угоду № 1 від 18.09.2008р. про внесення змін до договору поруки № 0007/07/16-CL/Р-1 від 05 лютого 2007 року, які укладені  між Банком та невідомою особою від імені ОСОБА_3, слід визнати недійсними.

Оцінюючи належність, допустимість та достовірність доказів поданих сторонами, а також їх достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ПАТ «БАНК ФОРУМ», заявляючи вимогу про стягнення з ОСОБА_3, як з поручителя, заборгованості за кредитним договором не надало достатніх доказів в підтвердження існування між ними договірних відносин, а тому позовні вимоги банку до ОСОБА_3 є недоведеними та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 205, 526, 610-612, 625, 629, 1046, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 60, 209, 212, 214 – 215, 218 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

    Позов ПАТ «БАНК ФОРУМ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ» заборгованість в сумі 639 845, 96 грн.  

    В задоволенні інших вимог ПАТ «БАНК ФОРУМ» відмовити.    

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір поруки № 0007/07/16-CL/Р-1 від 05 лютого 2007 року, укладений  між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_3, та додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору поруки № 0007/07/16-CL/Р-1 від 05 лютого 2007 року, укладену між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ» 1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 590 грн. витрат, понесених у зв’язку з опублікуванням оголошень.  

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили  після   розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного суду                     Василевич О.В.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація