донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

02.10.2007 р.                                                                          справа №12/244

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

За участю представників сторін:

від позивача –Азарова А.Ю. –довіреність б/н від 01.09.2007р.

від відповідача –не з’явився

від третіх осіб –не з’явилися

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ліра ЛТД” м. Слов’янськ

на рішення

господарського суду Донецької області     

від 26.07.2007р.

по справі  № 12/244 (суддя Склярук О.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ліра ЛТД” м.Слов’янськ

до відповідача –Слов’янської міської ради м. Слов’янськ

за участю третіх осіб: закритого акціонерного товариства “Слов’янськолія” м. Слов’янськ, головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

про стягнення 27 392 грн. 96 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.07.2007р. по справі № 12/244 (суддя Склярук О.І.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів, що відповідачем прийняті тарифи на житлово-комунальні послуги нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, що ним прийняті незаконні рішення щодо затвердження тарифів, що спірна сума є саме неотриманим доходом в розумінні ст. 142 ГК України і його неотримання пов’язане з невиконанням саме відповідачем свого зобов’язання за договором.

Оскаржуючи рішення суду, позивач просить його скасувати та задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що крім договору № 0511/42 від 15.10.2004р. на придбання теплової енергії, укладеного з ЗАТ “Слов’янськолія”, з цим самим підприємством позивач вимушен був укласти договір № 2311/04 від 15.10.2004р., за яким щомісяця ніс не включені до тарифу витрати на обслуговування коштів КВПтаА, а також витрати на обслуговування бойлерної.

ЗАТ “Слов’янськолія” виставило рахунок за надане тепло в сумі 76 554 грн. 92 коп., тоді як за тарифом нарахування за спожиту теплоенергію мешканцям складає 56 136 грн. 57 коп., тобто фактична ціна придбаної енергі склала не 1,94грн. за 1м2, а 2,76 грн. за 1м2.

Позивач вважає, що суд першої інстанції позбавив його права на відшкодування різниці в тарифі і ним понесені збитки при наданні послуг населенню, оскільки з висновком експерта він ознайомився лише у судовому засіданні.

Слов’янська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що згідно п. 1 Перехідних положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, пункт 4 статті 31 вступає в дію з 01.01.2005р., у зв’язку з чим саме з цього періоду може бути відшкодована різниця між затвердженим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, за умови надання позивачем обгрунтованих доказів цих витрат.

У міському бюджеті на 2007 рік кошти на ці цілі не закладені.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила.

Між виконкомом Слов’янської міської ради, КП “ЖЕО” та ТОВ “Ліра ЛТД” 10.07.2003р. укладено договір про використання майна комунальної власності територіальної громади – житлового фонду з метою утримання житлового фонду, проведення розрахунків з наймачами квартир за утримання житла, власниками квартир за участь у витратах, пов’язаних з утриманням будинків та прилеглих територій; утримання прибудинкової території; забезпечення кваліфікованого, гарантованого обслуговування та ремонту житлового фонду, його технічного обладнання; надання житлово-комунальних послуг; утримання прилеглих територій в санітарному стані для створення мешканцям будинків необхідних умов проживання.

Пунктом  3.3.8 договору встановлено право ТОВ “Ліра ЛТД” на укладення договорів з постачальниками комунальних послуг та електроенергії на технічне обслуговування внутрибудинкових мереж та обладнання, на відшкодування постачальниками послуг витрат на їх обслуговування.

Згідно п.6.1 договору строк його   дії -  на протязі строку, визначеного рішенням виконкому Слов’янської міської ради № 407 від 09.07.2003р. з 10.07.2003р. по 10.07.2013.

Сторонами  20.10.2004р. внесені зміни в додаток до договору № 1 від 10.07.2003р., згідно яких у додатку “Перелік житлових будинків –гр.І” виключено п. 18 та доповнено пунктами 31-46, а саме житлові будинки по вул. Конєва №№ 2-4,6-10,14 та по вул. Паризької Комуни №№ 7-13.

З метою надання житлово-комунальних послуг, ТОВ “Ліра ЛТД” 15.10.2004р. укладено договір № 0511/04-2 з ЗАТ “Славолія” на постачання теплової енергії в пару в період з 15.10.2004р. по 15.04.2005р.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що вартість теплоенергії на момент укладання договору за 1 Гкал складає 62 грн. в тому числі ПДВ.

Згідно п.5.4 договору Абонент (ТОВ “Ліра ЛТД”) сплачує вартість теплоенергії на підставі рахунку енергопостачальної організації у вигляді 100% оплати вартості спожитої теплоенергії за кожний місяць до 20 числа місяця, наступного за звітним.

При цьому згідно п.7.2. договору ненадходження грошових коштів на поточний рахунок енергопостачальної організації до 20 числа, що слідує за звітним звільняє останню від обов’язків за договором, а подача тепла буде припинена без відшкодування збитків та попереднього повідомлення абонента про припинення подачі.

З матеріалів справи вбачається, що взяті на себе зобов’язання ЗАТ “Славолія” виконало та виставило рахунки за надане тепло на суму 76554 грн. 92 коп. і цей факт не оспорюється відповідачем.

Крім того, для обслуговування засобів КВПтаА, бойлерної житлового району “Масложир” ТОВ “Ліра ЛТД”,  укладено договір з ЗАТ “Славолія” № 2311/04-1 від 15.10.2004р. та додаткову угоду № 1 від 30.12.2004р. до нього.

Згідно рішення виконкому Слов’янської міськради № 525 від 08.09.2003р. тарифи на послуги по опаленню, гарячому водопостачанню для населення, згідно яких вартість опалення за 1 м2 з розрахунку щомісячної оплати на протязі всього року становить 0,97 грн. (з ПДВ), а на протязі опалювального періоду –1,94 грн. (з ПДВ).

Після опалювального сезону згідно розрахунку позивача собівартість опалення 1 м2  житлового фонду становить 2,76 грн. Таким чином різниця між встановленим тарифом та фактичною собівартістю опалення за 1 м2 становила 0,82 грн.

Факт  технічного обслуговування засобів КВПтаА, бойлерної та систем опалення і сплати єдиного податку підтверджений на суму 14178,39 грн. відповідними документами і  не оспорюється відповідачем.

ТОВ “Ліра ЛТД”  листами та претензією № 10 від 19.01.2006р. зверталося до міського голови, начальника УЖКГ, заступника голови м. Слов’янська з вимогою компенсувати фінансові витрати на опалювальний сезон 2004-2005 років по району “Масложир” в сумі 27 531 грн. 64 коп., що виникла внаслідок завищеної вартості теплоносія, який подавався ЗАТ “Славолія” на район “Масложир”.

Листом № 01.01-05ф/1405 від 05.06.2006р. виконком Слов’янської міськради   повідомив заявника про неможливість відшкодувати понесені ним збитки, оскільки міським бюджетом на 2006р. таки витрати не передбачені.

З метою компенсації фінансових коштів з витрат в опалювальному сезоні 2004-2005рр., ТОВ “Ліра ЛТД” звернулося до господарського суду  з відповідною позовною заявою.

На підставі ст. 22 ГПК України позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з Слов’янської міської ради неотриманий прибуток в сумі 27391 грн. 49 коп., з яких 11463 грн.  різниця для відшкодування витрат місцевим бюджетом, 14178,39 грн.  витрати по обслуговуванню бойлерної та 1751,50 грн. оплата єдиного податку.

Згідно ч.ч. 4 ст. 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті.

Згідно матеріалів справи сума фактичної собівартості 1 м2 перевищує суму тарифу на послуги по опаленню та гарячому водопостачанню, тому  судова колегія вважає, що відмова Слов’янської міської ради від відшкодування втрат підприємства, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, суперечить приписам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт належного виконання зобов’язань позивачем та доказана сума, що підлягає відшкодуванню, тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 42 ГПК України визначено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи в основу судового рішення покладений експертний висновок від 07.06.2007р., про те, що “ані формальних, ані фактичних підстав для кваліфікації  фактичних витрат ТОВ “Ліра –ЛТД” як економічно обґрунтованих витрат на виробництво тепла не вбачається”.

Оскільки позивач не є виробником теплової енергії і діяв виключно в інтересах виконкому Слов’янської міської ради відповідно до умов п.3.3.8 договору №1 від 10.07.2003р., тому висновок експертів про відсутність підстав для кваліфікації  економічно обґрунтованих витрат на виробництво тепла у позивача не може бути прийнятий до уваги. Розмір цих  витрат  у зв’язку з укладенням договору № 0511/04-2  від 15.10.2004р. на постачання теплової енергії може бути  підтверджений відповідними документами  виробника теплової енергії ЗАТ “Славолія” та ТОВ “Ліра –ЛТД”.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що рішення суду не відповідає матеріалам справи, вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Керуючись  ч.1 п. 2 ст. 103, ч. 1 п. 4 ст.104, ст. 105  ГПК України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2007р. по справі № 12/244 скасувати.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Ліра ЛТД” м.Слов’янськ задовольнити.

Стягнути з Слов’янської міської ради (м. Слов’янськ, Донецька область, 84100) р/р 35412011001279  в УДК м. Слов’янська, МФО 834016, код ЗКПО 24165094 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ліра ЛТД” (вул. Ю.Комунарів, 79/29 м.Слов’янськ, Донецька область, 84100) р/р 260065600 МФО 335076 у Слов’янському відділенні банку “Аваль”, код ЗКПО 19378572 неотриманий прибуток в сумі 27391 грн. 49 коп., витрати по сплаті державного мита –410 грн. 88 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2184 грн. вартості проведеної  експертизи.

Зобов’язати господарський суд Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий          

Судді:          

Надруковано:

1. позивачу

2. відповідачу

3,4. третім особам

5. у справу

6. апеляційному суду          

7. господарському суду