Справа № 2-5676/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 серпня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Плахтій І.Б.

при секретарі – Самсонюк Ю.Л.,

з участю позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

третьої особи – Маковецького В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа державний реєстратор відділу державної реєстрації суб’єктів господарювання департаменту підприємництва Луцької міської ради, про визнання права власності на спадкові корпоративні права, --

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на корпоративні спадкові права. Позов мотивує тим, що після смерті його батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, яка в тому числі складається з приватного підприємства «Орнамент», єдиним власником якого був спадкодавець. Однак, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на ПП «Орнамент», посилаючись на те, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і тому не входить до складу спадщини. А тому, просить визнати за ним право власності на ПП «Орнамент» як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги позову підтримав з наведених у позовній заяві підстав, просив його задовольнити. Суду пояснив, що він та його сестра – відповідач у справі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька. Спадкові права на інше майно уже оформили. Спору щодо визнання за ним права власності на підприємство немає.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала повністю. Проти задоволення вимог позову не заперечує.

Третя особа державний реєстратор відділу державної реєстрації суб’єктів господарювання департаменту підприємництва Луцької міської ради ОСОБА_3 вважає задоволення позову можливим, оскільки це не порушує нічиїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 (а.с.12).

З копій матеріалів реєстраційної справи ПП «Орнамент» вбачається, що на момент смерті ОСОБА_4 являвся єдиним засновником даного приватного підприємства (а.с.6-11, 13-16, 27-42).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, ПП «Орнамент» з 10.04.2002 року знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Молоді, 23/17, ідентифікаційний код СПД в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13353266, зареєстроване 10.04.2020 року у журналі обліку реєстраційних справ №04051327Ю0010130 (а.с.33-34)

В рішенні у справі «Кечко проти України» Європейський суд указав: «Поняття «майно» у Протоколі №11 ст.1 має автономне значення, що не обмежується власністю на фізичні речі. Воно є незалежним від формальної класифікації в національному праві: деякі інші права й інтереси, можуть розглядатися як право власності й, таким чином, як «майно» згідно даного положення».

Відповідно до ст. 328 ЦК України   право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на юридичну особу, як особливий вид майна, може бути предметом спадкування.

Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з приватного підприємства «Орнамент».

У даному випадку, спадкування здійснюється за законом, оскільки заповіт від імені спадкодавця не посвідчувався. За відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

З копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с.17) вбачається, що позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_4, відповідач є дочкою спадкодавця.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач та відповідач звернулися в нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк і оформили свої права на частину спадщини за законом. Інших спадкоємців першої черги немає.

Спору щодо визнання права на ПП «Орнамент» за позивачем ОСОБА_1 між спадкоємцями немає.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що за ОСОБА_1, як за спадкоємцем першої черги за законом слід визнати право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4, а саме – на ПП «Орнамент». Крім того, слід зобов’язати державного реєстратора відділу державної реєстрації суб’єктів господарювання департаменту підприємництва Луцької міської ради провести реєстрацію відповідних змін до установчих документів підприємства відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 88, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 316, 317, 319, 321, 325, 328, 1220, 1261, 1268 ЦК України, Протоколів №1, 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, як за спадкоємцем першої черги за законом право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на Приватне підприємство «Орнамент» (ідентифікаційний код 13353266).

Зобов’язати державного реєстратора відділу державної реєстрації суб’єктів господарювання департаменту підприємництва Луцької міської ради провести державну реєстрацію відповідних змін до установчих документів приватного підприємства «Орнамент» відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                             І.Б. Плахтій