АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1476 2006р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія про визнання - Очеретяний В.А.
заповіту недійсним
Доповідач в апеляційній Інстанції - ТрюханГ.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"2" серпня 2006 р Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Трюхана Г.М.
суддів Подороги В.М., Магди Л.Ф.
при секретарі Наконечній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду від 5 травня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсними, -
встановила:
Позивачка звернулась до відповідача з позовом про визнання недійсними заповіту та свідоцтв про право на спадщину.
В обґрунтування позову вказувала, що відповідач є її братом. Ще в 1992 році їх мати заповіла йому 1/2 частину автомобіля та 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних споруд.
Посилаючись на те, що цей заповіт вчинений не з доброї волі заповідача, на майно, яке їй не належало, просила визнати цей заповіт і відповідно свідоцтва про право на спадщину на ім'я брата недійсним.
Рішенням Уманського міськрайонного суду від 5 травня 2006 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_1 просить його скасувати як незаконне, винесене при неповному з'ясуванні обставин справи і ухвалити нове про зодоволення її вимог.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заявивши позовні вимоги ОСОБА_1 виходила з того, що і вона і відповідач мають рівні права на спадкове майно матері, волевиявлення якої не було вільним і не відповідало її намірам, і майно, на яке їх мати вчинила заповіт на її брата, - не належало їй.
Між тим з матеріалів справи вбачається, що ще в 1992 року мати сторін заповідала 1/2 частину автомобіля ВАЗ та 1/2 частину будинковолодіння з відповідною частиною надвірних споруд за АДРЕСА_2 своєму синові ОСОБА_3 ( нині ОСОБА_2).
Матеріалами справи також достовірно встановлено, що державний нотаріус , оформляючи спадщину, діяла в межах своїх повноважень і відповідно вимогам закону.
Тому, давши належний аналіз та оцінку обставинам справи, районний суд прийшов до обґрунтованого висновку про те? що на підтвердження своїх вимог позивачка не надала ніяких доказів і постановив рішення , яким відмовив в задоволенні її позову.
Рішення суду обгрунтоване матеріалами справи, відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування судова палата не вбачає. ',. Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, судова палата, -
у X валила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Уманського міськрайонного суду від 5 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом 2-х місяців в касаційному порядку.
Головуючий Судді
/підпис/ /підписи/
Вірно: суддя апеляційного суду Черкаської області
Г.М.Трюхан