УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     8 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Кірюхіної М.А.

                                                      Суддів: Руснак А.П.

Адаменко О.Г.

                     При секретарі: Бініашвілі Б.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну  справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа – відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим, про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, за апеляційною скаргою   представника ОСОБА_5 за довіреністю - ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 травня 2010 року,

                                                        ВСТАНОВИЛА:

     12 січня 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання його таким, що витратив право користування квартирою АДРЕСА_1, та зняття його з реєстраційного обліку за цією адресою.

Третя особа - відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим.

     Позовні вимоги мотивовані тим, що вона зареєстрована і  проживає в спірній квартирі. Відповідач є наймачем цього жилого приміщення і її колишнім чоловіком.

31.03.2009 року рішенням Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим відмовлено у задоволенні її позову  про визнання відповідача  таким, що втратив право користування зазначеною квартирою. Після набрання цим рішенням законної сили відповідач  протягом семи місяців  не скористався своїм правом на житло, в квартиру не вселився і будь-яких дій, які б свідчили про наявність у нього інтересу до цього житла, не вчинив. Це дає підстави для визнання його таким, що втратив право користування цим жилим приміщенням на підставі ст.  71 ЖК України.

     Рішенням Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

     Представник ОСОБА_5 за довіреністю - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить  рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Зокрема,  зазначає, що висновок суду про непроживання відповідача в спірній  квартирі з поважних причин, а саме у зв’язку з перешкодами у такому проживанні, не відповідає фактичним обставинам. Відповідачу ніщо не перешкоджало вселитися в спірне приміщення і  проживати в них. Але такої потреби він не мав, оскільки вибув на інше постійне місце проживання, що відповідно до ст. 107 ЖК України є підставою для визнання його таким, що втратив право на користування жилим приміщенням.

     Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до вимог частини 1 ст.  71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї  за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.  

     Згідно з частиною 2  цієї ж статті якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом.

     Суд першої інстанції встановив,  що ОСОБА_6 є наймачем двокімнатної квартири АДРЕСА_1 і зареєстрований за цією адресою. В цій же квартирі крім наймача зареєстровані і проживають його колишня дружина ОСОБА_5 і неповнолітній син ОСОБА_8

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 31 березня 2009 року  було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання ОСОБА_6 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1,  і задоволено зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні цією квартирою.

Проте, після набрання цим рішенням законної сили ОСОБА_6 не мав можливості  користуватися спірною квартирою, у зв’язку з тим, що між ним і ОСОБА_5 склалися неприязні стосунки і в квартиру без його згоди вселився чоловік, з яким ОСОБА_5  створила нову сім’ю.

Зазначені обставини суд визнав  поважною причину відсутності відповідача у спірному жилому приміщенні понад встановлені законом строки, а тому відмовив у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання  ОСОБА_6 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки до виселення в установленому законом порядку особи, яка без його згоди зайняла спірну квартиру, ОСОБА_6 дійсно не мав можливості  в ній проживати.

     Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_6  також створив нову сім’ю і вибув на інше постійне місце проживання до нової дружини, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки  ст. 107 ЖК України не була підставою позовних вимог, які розглядалися судом першої інстанції.

     З огляду на зазначене,  відповідно до вимог частини 1 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів  відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308,  313, 314, 315, 317  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

                                                             УХВАЛИЛА:

     Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_7 відхилити.

     Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 травня 2010 року залишити без змін.

     Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку  безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

 Судді: