АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м.Ужгород, вул. О. Довженка,7 61-53-83
Справа № 22-754/06 Головуючий в першій інстанції - Микуляк П.П.
Доповідач - Кемінь М.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Кеміня М.П. суддів - Фазикош Г.В., Куштана Б.П. при секретарі - Вербицькій Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засідання справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 лютого 2006 року (з врахуванням виправлення описки щодо дати постановлення рішення) в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача виконком Ужгородської міської ради про визнання недійсним Державного акту на землю, вилучення земельної ділянки, встановлення меж земельних ділянок та передачу у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку,
за участю представника відповідача ОСОБА_2, по дорученню ОСОБА_3,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася із апеляційної скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного
суду від 20 лютого 2006 року яким в її позовних вимогах до ОСОБА_2., третьої особи без
самостійних вимог на стороні відповідача виконком Ужгородської міської ради про визнання недійсним Державного акту на землю, вилучення земельної ділянки, встановлення меж земельних ділянок та передачу у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку -відмовлено. В апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції із
ухваленням нового рішення по справі яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначає, що судом недостатньо досліджено всіх матеріалів справи в їх сукупності та зроблено невірний, поверхневий висновок, щодо можливості застосування до даних правовідносин інституту строку позовної давності. Вважає що строк позовної давності нею не пропущений оскільки такий відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України був перерваний пред'явлення раніше вирішеного по суті позову. __________________________________________
Справу розглянуто відповідно до вимог ст. 305 ЦПК України, за відсутності апелянта ОСОБА_1, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, про що свідчить її телеграма про чергове відкладення розгляду справи за її хвороби, яка ніякими доказами не ствердженна.
Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити а рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції відмовив позивачці ОСОБА_1 у позові в зв'язку із спливом строку позовної давності у межах якого позивачка мала право звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права.
Зокрема судом було встановлено, що ОСОБА_1 дізналася, що ОСОБА_2. отримано державний акт на право власності на землю 19.09.2002 р. тобто коли вона звернулася до виконавчого комітету Ужгородської міськради із заявою про передачу у власність земельної ділянки, дана обставина була встановлена і рішенням Ужгородського місьрайонного суду яке набрало законної сили. Із вказаними позовними вимогами звернулася 25.11.2005 року тобто з пропуском трьохрічного строку передбаченого ст. 257 ЦК України.
За вказаних фактичних обставин суд прийшов до вірного висновку, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Доводи апелянта про те що строк позовної давності нею не пропущений оскільки такий відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України був перерваний пред'явлення раніше зазначеного позову не можуть бути взяті до уваги виходячи із наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, або предметом позову є лише частина вимоги, право на яке має позивач. Разом з тим, вчинення позову за однією вимогою не може переривати позовну давність за іншими вимогами, що входять до змісту цього ж зобов'язання. Як вбачається із дослідженої в апеляційному суді справи 2-29229 ОСОБА_1 9.09.2003 року звернулася до суду із позовними вимогами про спонукання виконком Ужгородської ради розглянути її заяву про передачу їй у власність земельну ділянку, що належить на праві спільної часткової власності до жилого будинку де вона проживає та зобов'язати такий винести відповідне рішення, і в задоволенні таких їй було відмовлено рішенням суду, що набрало законної сили..
На даний час така звернулася з іншою позовною вимогою, щодо визнання недійсним Державного акту на землю ОСОБА_2, вилучення земельної ділянки, встановлення меж земельних ділянок, тобто має місце інші позовні вимоги, а тому раніше поданий позов не перериває позовну давність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог по даній цивільній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 307, 308, 313-315 України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 лютого 2006 року яким в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача виконком Ужгородської міської ради про визнання недійсним Державного акту на землю, вилучення земельної ділянки, встановлення меж земельних ділянок та передачу у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, відмовлено - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців, з дня набрання нею законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.