ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2010 рокуСправа № 2а-1357/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Чміль І.В.,
з участю представника позивача Ровицького Р.В.,
представника відповідача Куц С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Львівсько-Волинська геолого-розвідувальна експедиція" до Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000082303-726/23-409 від 27.01.2010 року,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Львівсько-Волинська геолого-розвідувальна експедиція" звернулося з позовом до Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000082303-726/23-409 від 27.01.2010 року.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 29.12.2009 року Володимир-Волинською об»єднанню державною податковою інспекцією було проведено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці – каси ДП «Львівсько-Волинська геолого - розвідувальна експедиція», яке розташоване по вулиці Устилузькій, 19 в місті Володимир-Волинському. За результатами перевірки був складений акт №160095 від 29.12.2009 року, в якому зазначено, що позивачем порушено пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме здійснено реалізацію товарів невласного виробництва фізичній особі без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції. На підставі акту Володимир-Волинською ОДПІ 27.01.2010 року винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000082303-726/23-409 на суму 107500,00 грн. Вказане рішення було оскаржене, проте скарга залишена без задоволення. Вважає, що усі обов’язкові платежі від реалізації матеріалів фізичній особі сплачені, оскільки кошти оприбутковані в касу своєчасно, готівка з каси підприємства не використовувалась і в день реалізації була здана в банк. Крім того, підприємство не займається реалізацією матеріалів і послуг, а тому РРО взагалі відсутнє. Просить рішення Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.01.2010 року за №0000082303-726/23-409, яке прийняте з порушеннями норм податкового законодавства скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні та поданих 25.05.2010 року письмових запереченнях пред’явлені позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що наведені позивачем доводи щодо неправомірності застосування штрафних санкцій є необґрунтованими та не можуть служити підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 29.12.2009 року №006158, №006159 та згідно затвердженого плану перевірок на грудень місяць 2009 року працівниками Володимир-Волинської ОДПІ проведено планову перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці – каси ДП «Львівсько-Волинська геолого - розвідувальна експедиція», яке розташоване по вулиці Устилузькій, 19 в місті Володимир-Волинському.
В ході перевірки встановлено, що згідно даних касової книги, прибуткового касового ордера від 19.06.09 року №76 в касі підприємства ДП „Львівсько-Волинська ГРЕ" проведена розрахункова операція у готівковій формі з продажу продукції невласного виробництва на суму 21 500,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування і видачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
За результатами перевірки було складено акт (довідка) №160095 від 29.12.2009 року, в якому зазначено, що позивачем порушено пункти 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: в підпункті 2.2.14 даного акта зазначено, що згідно накладної від 19.06.09 року № 27 підприємцю Панасюку В.М., за його заявою, відпущено продукцію невласного виробництва: будівельні матеріали бувші у використанні на загальну суму 21 500,00 грн., розрахункова операція за які проведена в касі підприємства з оформленням прибуткового касового ордера від 19.06.09 року № 76 та оприбуткована в касовій книзі без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування і видачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Згідно експертної оцінки, проведеної ДГ1 „Таір - експерт" вартість майна, а саме ринкова вартість об'єкта оцінки становить 16115,00 грн. без ПДВ, в тому числі:
- цегла керамічна 7,420 тис. штук - 5 877,00 грн.
- швелер №24 - 0,6 т - 3 885,00 грн.
- труба металева діаметром 100 мм 0,967 т -4 758,00 грн.
- лісоматеріал обрізний - 1,73 куб. м - 1 375,00 грн.
- дрова - 4,4 куб. м - 220,00 грн.
При ставці ПДВ 20% загальна вартість реалізованих матеріалів склала 19 338,00 грн.
Загальна сума розрахунків, не проведена через РРО становить 21500,00 грн. (згідно розрахунку до акту перевірки від 02.09.2009 року №201075).
За результатами перевірки Володимир-Волинською об’єднаною державною податковою інспекцією 27.01.2010 року винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000082303-726/23-409, яким до позивача застосовано штрафні санкції за непроведення готівки через РРО на суму 107500,00 грн.
Вказане рішення було оскаржене, проте скарга залишена без задоволення.
Закон України від 06.07.95 року № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до прикінцевих положень Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", цей Закон є спеціальним і інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що йому не суперечать.
Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, визначено статтею 9 цього Закону.
Зокрема, згідно пункту 1 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Оскільки реалізовані позивачем будівельні матеріали, які були у використанні не виготовлені безпосередньо підприємством, не є продукцією власного виробництва, тому норма пункту 1 статті 9 цього Закону щодо незастосування при здійсненні готівкових розрахунків реєстраторів розрахункових операцій і проведення їх в касі з оформленням прибуткових касових ордерів на нього не поширюється, відповідно, розрахункові операції з продажу продукції невласного виробництва проводяться із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або у безготівковій формі через установи банків.
Пунктом 1 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Таким чином, за наслідками розгляду матеріалів перевірки Володимир-Волинською ОДНІ на підставі пункту 1 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до підприємства застосована фінансова (штрафна) санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів на суму 107 500,00 грн. (21 500,00 х 5 = 107 500,00).
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вимоги даної норми відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та останнє відповідає вимогам законодавства.
Також, частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач, в свою чергу, належним чином не довів та не надав суду доказів про невідповідність рішення Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій вимогам про проведення розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими, а тому до задоволення не підлягають.
Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Львівсько-Волинська геолого-розвідувальна експедиція" до Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекціїпро скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000082303-726/23-409 від 27.01.2010 року відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 07 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий О.А.Лозовський