КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-11805/08 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
"07" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого-суд?ді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Попович О.В., Шведа Е.Ю.,
при секретарі Коробій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області до Немирівської центральної районної лікарні про стягнення на користь бюджету коштів, витрачених в порушення вимог чинного законодавства,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просив визнати його дії протиправними щодо надання довідок, що призвело до безпідставних виплат з державного бюджету та нецільового використання коштів, а також стягнути 1403,17грн. переплати пільг за соціальні послуги.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року у задоволенні позову відмовлено у зв’язку з тим, що позивачем був пропущений строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст.99 КАС України, на чому наполягав відповідач.
Не погоджуючись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу і, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, винесення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить її скасувати та постановити нову про задоволення позову. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що позивач подавав клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, оскільки вони зверталися до Немирівського районного суду з позовною заявою, яка їм була повернена, та направляли до відповідача лист з вимогою повернути суму пільги.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи відповідач в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні не обов’язкова, колегія суддів у відповідності з ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в результаті проведення перевірки Контрольно-ревізійним відділом у Немирівському районі, виявлено, що протягом другого півріччя 2005 року, відповідачем проводилась компенсація вартості житлово-комунальних послуг педагогічним, медичним, культурно-просвітницьким працівникам, у відповідності до пункту «ї»ч. 1 ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України «Про освіту»та частини 2 ст. 29 Основ законодавства України про культуру, без врахування обмежень визначених статтею 42 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік»та вимог п. п. 1, 2 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 року №26, із змінами.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст.42 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік»пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія) надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу.
Згідно з підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», із змінами, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень, що у 2005 році становило 630 гривень.
Протягом другого півріччя 2005 року проводилась компенсація вартості житлово-комунальних послуг медичним працівникам на підставі довідок, виданих відповідачем про те, що особи працюють дійсно у Брацлавській районній лікарні, рахуються в штаті відповідача, і мають право на пільгові житлово-комунальні послуги згідно з п.«ї»ч.1 ст.77 Основ законодавства України про охорону здоров’я. Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 24.11.2004 року № 11888/0/14-031-2 «Про окремі питання надання пільгових послуг працівникам культури, педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам», в якому зазначено, що право педагогів, медиків та фармацевтів, працівників культури на отримання пільгових послуг підтверджують бюджетні установи у формі довідки про те, що особа працює у зазначеній установі, і має право на пільгові послуги згідно з відповідним законодавчим актом, безпосередньо управлінням праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації були безпідставно нараховані кошти для відшкодування пільг Немирівським управлінням газового господарства та Немирівськими електричними мережами без врахування розміру доходів пільговиків та податкової соціальної пільги на загальну суму 1403,17грн.
Позивач зазначив, що дізнався про неправомірні дії відповідача щодо надання довідок, які призвели до безпідставних виплат з державного бюджету та нецільового використання коштів, лише 20.09.2007року після ревізії використання бюджетних коштів Контрольно-ревізійним відділом у Немирівському районі.
З позовом до Вінницького окружного адміністративного суду позивач звернувся 17.10.2008 року (а.с.1), тобто після спливу встановленого ч.2 ст.99 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи) річного строку звернення до суду.
Апелянт зазначає, що пропустив річний строк для звернення до суду, оскільки звернувся з відповідною позовною заявою спочатку до Немирівського районного суду, який відмовив у розгляді даної справи у зв’язку з непідсудністю, однак відповідних доказів звернення до цього суду апелянтом надано не було.
Також апелянт обґрунтовує поважність причини пропуску строку тим, що до відповідача був направлений лист з вимогою повернути суму пільги, тобто він скористався можливістю досудового врегулювання спору. Колегія суддів вважає, що даний факт не є поважною причиною пропуску строку, оскільки, як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002, досудове врегулювання спорів не є обов’язковим. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Використання досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує захисту.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином поважність причини пропуску строку позивачем доведено не було.
Відповідно до вимог ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи) адміністративний позов може бути подано в межах звернення до адміністративного суду, який встановлено в один рік, а відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи), пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач надав суду заяву (а.с.34-35) про застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду і суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99-100, 195, 196, 198, 200, 205, 207 КАС України,
У Х В А Л И В:
Апеляційну? скаргу Управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року залиши?ти без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: І.Л. Желтобрюх
Судді: О.В. Попович
Е.Ю. Швед
Повний текст ухвали виготовлений 13.09.2010р.