Справа №22-ц-1149/06                                                           Суддя першої інстанції Андрощук В.В.

Категорія 26                                                  Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 червня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого                                                           Козаченка В.І.,

суддів:                                                               Базовкіної Т.М., Кутової Т.З.,

при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.В., за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення,

ВСТАНОВИЛА:

22 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому зазначав, що рішенням судової колегії в цивільних справах апеляційного суду Миколаїв­ської області від 13 жовтня 2004 року йому виділено в квартирі АДРЕСА_1 м. Миколаєва в користування жилі кімнати жилою площею 12,3 та 12, 6 кв. м, а в користування відповідачки ОСОБА_3 - кімнати площею 17,1 та 9,2 кв. м. Кори­дор, комору, туалет, ванну кімнату і кухню - залишено в їх спільному користуванні.

Рішенням Миколаївського міськвиконкому від 26 січня 2005 року на ім'я позивача відкрито окремий особовий рахунок на виділені в його користування приміщення.

Однак, відповідачка чинить йому перепони в користуванні виділеними йому примі­щеннями, тому ОСОБА_1 просив суд вселити його в спірну квартиру.

Рішенням Заводського районного суду від 03 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 повністю задоволені. Постановлено вселити його в квартиру АДРЕСА_1 м. Миколаєва.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом першої інста­нції норм процесуального права, зокрема, на неповідомлення її про розгляд справи, про­сила рішення скасувати і ухвалити нове про відмову позивачу в задоволенні позову.

Вислухавши суддю - доповідача, позивача та його представника, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах до­водів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вва­жає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції в межах заявлених позовних вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані докази і дійшов правильного висновку, що рі­шенням апеляційного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2004 року визнано право позивача на користування приміщеннями, виділеними йому в спірній квартирі, а тому об­ґрунтовано, дотримуючись вимог ст. ст. 64, 103, 104 ЖК України ухвалив рішення про вселення ОСОБА_1 до вказаної квартири.

Посилання апелянтки на те, що вона не була повідомлена про розгляд справи є без­підставними.

Так, відповідно до ст. 74 ЦПК України, виклик до суду осіб, які беруть участь у справі, здійснюється судовими повістками про виклик або телеграмою, факсом чи за до­помогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

З матеріалів справи вбачається, що про перше судове засідання відповідачка була повідомлена рекомендованим листом, який вона отримала 14 березня 2006 року (а.с. 27).

У зв'язку з тим, що відповідачка в судове засідання вона не з'явилась і про причину неявки не повідомила, суд відклав розгляд справи на 03 квітня 2006 року, повідомивши про це ОСОБА_3 телеграмою, яку вона отримала особисто 24 березня 2006 року.

Отже, 03 квітня 2006 року місцевий суд розглянув справу і ухвалив рішення хоча і у відсутності відповідачки, однак оповіщеної у встановленому порядку про час і місце су­дового розгляду, тобто з дотриманням вимог ст. ст. 74 - 76, 169 ЦПК України.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права то підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України року, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2006 року за позо­вом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.