АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ухвала
Іменем України
21 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Романова О.В.
суддів: Михайловського В.І., Широкопояса Ю.В.
з участю прокурора: Сидоренка О.П.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду від 23 квітня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кропоткін Краснодарського краю, Російської Федерації, громадянина Росії, росіянина, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, судимого 28.07.2008 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання в порядку ст. 75 КПК України з іспитовим строком 2 роки,
засуджено за ч.1 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно визначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання постановлено рахувати з часу затримання – з 27.01.2010 року.
Запобіжний захід щодо засудженого до набрання вироком законної сили залишено попередній – тримання під вартою.
Речовий доказ, а саме – грошові кошти в сумі 1300 грн. постановлено повернути за належністю - потерпілому ОСОБА_3
Відповідно до вироку суду першої інстанції 26 січня 2010 року біля 15 години 30 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи на другому поверсі магазину «Універмаг», що знаходиться по вул. Комінтерна, 2 в смт.Городниця Новоград-Волинського, скориставшись, тим, що продавець ОСОБА_5 відволіклась та залишила гроші в шухляді торгового прилавку магазину, приміщення якого орендує приватний підприємець ОСОБА_3, таємно викрав залишені без догляді гроші в сумі 1300 грн., після чого з місця вчинення злочину зник.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 Вважає, що суд не в повній мірі врахував вся пом’якшуючі його відповідальність обставини, зокрема, те що він повністю визнав свою вину, має на утриманні матір, яка є інвалідом, мав роботу та постійне місце проживання, що потерпілому ОСОБА_3 він відшкодував всю заподіяну матеріальну та моральну шкоду і що останній до нього ніяких претензій не має. Крім того посилається на те, що органами досудового слідства та судом були порушені щодо нього вимоги ст.66 КК, з урахуванням чого порушує питання про направлення справи на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляції з вищевказаних підстав, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про фактичні обставини справи ґрунтуються на сукупності доказів, зібраних органами досудового слідства, які в судовому засіданні були перевірені. З цього приводу вирок суду ніким з можливих апелянтів не оспорюється.
Що ж стосується обраного ОСОБА_1 покарання, то воно призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та пом’якшуючих покарання обставин. Призначене засудженому судом першої інстанції покарання, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
З огляду на те, що ОСОБА_1 злочин, за який він засуджений, вчинив під час іспитового строку за попереднім вироком, підстав для пом’якшення призначеного йому покарання, навіть з врахуванням тих обставин, на які засуджений посилається в апеляції, колегія суддів не вбачає.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду від 23 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 , – без змін.
Судді: