АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

Іменем України

21 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Романова О.В.    

суддів: Заліщука М.С., Захарчука С.В.              

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої – адвоката ОСОБА_2,

виправданої ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4,

та його захисника – адвоката ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Житомирського районного суду від 22 червня 2010 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_2, не працюючого, раніше не судимого,

засуджено за ч.1 ст.125 КК України до штрафу в розмірі 4000 грн.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянку України, мешканку АДРЕСА_1, не працюючу, раніше не судиму,

  за ч.1 ст.125 КК України виправдано на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в її діях складу цього злочину.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 500 грн. витрат, понесених у зв’язку із наданням правової допомоги.

Відповідно до вироку ОСОБА_4 засуджено за те, що 24 квітня 2009 року близько 12-30 год. у дворі АДРЕСА_3 Житомирського району між ним, ОСОБА_3, ще однією особою і потерпілою ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу перебування останньої та її чоловіка на подвір'ї, які в цей час бажали вигнати з хліву кіз, котрий раптово переріс у бійку, у ході якої ОСОБА_4 металевими граблями придавив потерпілу ОСОБА_1 до стіни та наніс удари граблями по руці. Внаслідок чого потерпілій було спричинено тілесні ушкодження у вигляді двох саден в ділянці лівого надпліччя, синця з наявними на його фоні трьома саднами по передній поверхні правого надпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить змінити зазначений вирок суду першої інстанції, та з врахуванням його матеріального стану, зважаючи на те, що він перебуває на пенсії, пом’якшити йому покарання, зменшивши суму штрафу до меж, передбачених санкцією ч.1 ст.125 КК України, а також зменшити суму стягнення з нього на користь потерпілої ОСОБА_1 грошових коштів на відшкодування моральної шкоди. Посилається при цьому на те, що суд, призначивши йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 4000 грн. вийшов за межі санкції ч.1 ст.125 КК України, яка передбачає можливість призначення штрафу в розмірі до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або до 850 грн. Крім того, посилається, що суд, стягнувши з нього на користь потерпілої 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, належним чином не обґрунтував підстави задоволення цивільного позову, не врахував при цьому вимог розумності та справедливості. Одночасно зауважує, що висновки суду про доведеність його винуватості у спричиненні ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ґрунтуються лише на суперечливих показаннях самої потерпілої, не підтверджуються іншими дослідженими по справі доказами.

Виправдувальний вирок щодо ОСОБА_3 ніким з можливих апелянтів не оскаржений.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_4, його захисника – адвоката ОСОБА_5, виправдану ОСОБА_3, які підтримали подану апеляцію з вищевказаних підстав, потерпілу ОСОБА_6 та її представника – адвоката ОСОБА_2, які не заперечували проти задоволення апеляції засудженого лише в частині приведення призначеного засудженому покарання до розмірів, передбачених санкцією ч.1 ст.125 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому  задоволенню з таких підстав.   

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України підставою для скасування вироку є істотні порушення кримінально-процесуального закону.   

Згідно зі ст. 319 КПК України після судових дебатів головуючий надає підсудному останнє слово.

Як видно з протоколу судового засідання, в цій справі зазначені вимоги закону не були дотримані, оскільки одразу після судових дебатів суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення вироку (а.с.74).

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом було порушено право ОСОБА_4 на захист, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК України є істотним порушенням кримінально-процесуального закону й тягне безумовне скасування вироку.   

За таких обставин, у зв’язку з цим вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 підлягає скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказані порушення та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

У ході нового судового розгляду мають бути перевірені всі доводи ОСОБА_4, які зазначені у поданій апеляції.   

Разом з тим, незважаючи на те, що по даній справі аналогічні порушення кримінально-процесуального закону були допущені й шодо ОСОБА_3, колегія суддів не вбачає підстав для скасування щодо неї виправдувального вироку, оскільки відповідно до ст.365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції, а крім того, згідно із ч.2 ст.367 КПК України, апеляційним суд не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав підсудного.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

апеляцію засудженого ОСОБА_4 частково задовольнити.

Вирок Житомирського районного суду від 22 червня 2010 року в частині засудження ОСОБА_4 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Судді: