АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: судді Медяного В.М.,
суддів: Сопруна В.В., Денишенко Т.О.,
при секретарі: Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради, Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці № 1 (Центр) про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати та виплатити грошову допомогу,
за апеляційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 грудня 2008 року, -
встановила:
01 липня 2008 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради, Вінницької міської ради про визнання про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу. Ухвалою суду замінено неналежного відповідача Вінницьку міську раду на належного - Управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №1 (Центр), оскільки до його компетенції належать питання нарахування допомоги. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з жовтня 2005 року вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною та відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» вона має право на виплату на дитину допомоги по догляду за нею у розмірі встановленого прожиткового мінімуму. Оскільки дія положення закону про розмір виплати була зупинена ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким також визначений інший розмір, позивач фактично отримала всього у 2007 році 1566,76 гривень. Вважає, що таким чином недоплата їй складає 3923,24 гривень, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким звужені розміри виплати визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп. Просила визнати протиправними дії відповідачів щодо виплати їй у 2007 році не в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити допомогу в сумі 4966,68 гривень в тому числі з урахуванням компенсації в сумі 1043,44 гривень, яка також має бути виплачена на підставі «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 грудня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради щодо виплати в 2007 році ОСОБА_1 не в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №1 (Центр) нарахувати за 2007 рік ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Зобов'язано Головне управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за 2007 рік в сумі 2988,56 гривень та грошову компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова суду до зміни, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Встановлено, що ОСОБА_1 має дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується доказами у справи.
Згідно довідки з місця роботи від 27.06.2008 року позивач у період з 05.10.2005 року по 07.12.2006 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною, а з 07.12.2006 року по даний час працює на умовах неповного робочого часу.
Питання виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною регулювалось у 2007 році Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», оскільки позивач працююча особа, яка є застрахованою. Зокрема згідно ст. 43 вказаного закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до шести років встановлений з 01.01.2007 року - 434 гривні, з 01.04.2007 року - 463 гривні, а з 01.10.2007 року - 470 гривень.
Також, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та встановлено інший значно менший розмір виплати допомоги.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп було визнано такими, що не відповідають Конституції окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема також положення, якими було зупинено дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та встановлено інший розмір допомоги.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження іншим законом змісту та обсягу права, наданого Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», є безпідставним.
Судом встановлено, з чим також погоджується і колегія суддів, що здійснюючи нарахування та виплату позивачу грошової допомоги, відповідачі не діяли у спосіб передбачений ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з огляду на ст. 22 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради щодо виплати позивачу в 2007 році не в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №1 (Центр) нарахувати позивачу за 2007 рік допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Також суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради виплатити позивачу недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за 2007 рік в сумі 4966,68 гривень з урахуванням компенсації, підлягають частковому задоволенню. Так, зокрема позивач вказує на виплату їй грошової допомоги не в повному обсязі за січень - грудень 2007 року, однак право на здійснення таких виплат перейшло до компетенції відповідача лише з квітня 2007 року, а тому вимоги щодо зобов'язання виплатити недоплачені суми за січень - березень 2007 року суд вважає є безпідставними.
Згідно довідки від 23.04.2008 року позивачу було виплачено грошової допомоги на дитину за період з квітня по грудень 2007 року в сумі 1199,44 гривень.
Виходячи з встановлених Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, відповідачі мали б нарахувати та виплатити позивачу грошової допомоги на дитину за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 4188,00 гривень. Таким чином, різниця між виплаченими сумами допомоги та належними до сплати за вказаний період 2007 року становить 2988,56 гривень, яка суд вважає підлягає виплаті.
Крім цього, в «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, визначено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо).
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачу підлягає також нарахування та виплата компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати частини грошової допомоги. Однак, оскільки розрахунок компенсації, здійснений позивачем, не відповідає вимогам положення, фактичному розміру недоплаченої грошової допомоги, який встановлений судом, тобто нарахована сума є невірною та не обґрунтованою, обов'язок по виплаті грошової компенсації відповідно до «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, суд вважає слід покласти на відповідача без визначення необґрунтованої суми компенсації зазначеної позивачем.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, зокрема, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року по справі №1-29/2007 визнані неконституційними положення п.7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», отже, з цього часу відновлено дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджений прожитковий мінімум на 2007 рік на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 492 гривні, з 1 квітня - 525 гривень, з 1 жовтня - 532 гривні.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч вищезазначеному рішенню Конституційного Суду України та ч.2 ст. 19 Конституції України вказана допомога Управлінням праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці № 1 (Центр) нараховувалась, а Головним управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради - виплачувалась позивачці не в повному обсязі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 2988,56 грн., оскільки враховуючи відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічний характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій – зобов’язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум. Проте, суд безпідставно вдався до відповідних перерахунків, так як ці обов"язки покладаються виключно на відповідача.
За таких обставин сума виплат, а саме та, що визначена судом, не може бути визнана як така, яка нарахована вірно та у відповідності з діючим законодавством. Сума різниці має бути нарахована тим органом, на який покладено Законом обов"язок провадити відповідні нарахування, а тому в цій частині постанову слід змінити.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору.
За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 в межах пред’явлених нею позовних вимог та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007.
В іншій частині судом першої інстанції повно з’ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об’єктивний склад, права та обов’язки сторін. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 15, 303, 304-1, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 грудня 2008 року в частині зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку змінити та викласти його наступним чином.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці № 1 (Центр) - перерахувати, а Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради - виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, передбачені ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленому абзацом 1 частини 1 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з урахуванням компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати та з урахуванням раніше здійснених виплат.
В іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 грудня 2008 року залишити без змін.
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: В.В.Сопрун
Т.О.Денишенко