АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: судді Медяного В.М.,
суддів: Денишенко Т.О., Медвецького С.К.,
при секретарі: Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі, Державного казначейства України про перерахунок пенсії,
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 липня 2010 року, -
встановила:
27.04.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці, Державного казначейства України про перерахунок пенсії. Посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІІ групи, що підтверджується відповідними наданими суду доказами. 09.02.2010 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії у відповідності до ст. ст. 49, 50, 53, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак в задоволенні заяви йому було відмовлено. Вважає дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними, тому змушений був звернутися в суд з даним позовом.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.07.2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6-ми мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року. В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач У правління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з’ясування та недоведеність всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 1, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 20.03.2007 р.
З 08.08.2005 року позивач отримав 3 групу інвалідності, пов'язану з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЄС, що стверджується довідкою МСЕК від 15.03.2007 року, захворювання позивача пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС.
09.02.2010 року позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці із письмовою заявою про перерахунок розміру пенсії, однак листом від 25.02.2010 р. йому було відмовлено в перерахунку розміру пенсії.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким також погоджується і колегія суддів, відмова управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці в перерахунку пенсії позивача є не законною та не обґрунтованою з наступних підстав.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді; а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було замінено на інші, якими звужено нижчий рівень пенсії зазначеної категорії громадян.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.
В подальшому розмір мінімальної пенсії для інвалідів постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи був встановлений Постановами КМ України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, який не відповідає розміру пенсії визначеному у спеціальному законі та є меншим від встановленого законом.
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими звужено мінімальний рівень пенсії інвалідам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають Конституції України. Крім того, враховуючи положення конституційних норм та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, оскільки вони істотно звужують обсяг встановлених законом прав громадян, що постраждали внаслідок робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
У відповідності до положень частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, суд приходить до переконання, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а згідно з ч.4 ст. 54 цього Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів IIІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6-ми мінімальних пенсій за віком.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Судом першої інстанції повно з’ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об’єктивний склад, права та обов’язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 15, 303, 304-1, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.07.2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результати розгляду справ даної категорії є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: Т.О. Денишенко
С.К.Медвецький