Справа № 22ц-1196                                       Головуючий першої інстанції: Савін О.І.

Категорія: 16                                                 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

РІШЕННЯ

Іменем   України

20   червня   2006   року                колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Козаченка В.І.,

суддів:             Кутової Т.З.,

Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання:                                                                             Гапєєвій Т.В.,

за участю відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою                              ОСОБА_1

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 квітня 2006 року, ухвалене за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

У серпні 2005 р. ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивачка вказувала, що 14 липня 2005 р. колишня дружина її співмешканця ОСОБА_3 в приміщення магазина вдарила її пакетом по спині, нецензурно її ображала, погрожувала життю.

Посилаючись на те, що внаслідок таких дій відповідачки погіршився стан її здоров'я, у зв'язку з чим вона вимушена була придбати ліки та зазнала моральних страждань, позивачка просила стягнути з відповідачки 805 грн. матеріальної шкоди й 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 квітня 2006 р. позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 805 грн. 09 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. - моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на недоведеність причинного зв'язку між конфліктом, який мав місце 14 липня 2005 р., та погіршенням стану здоров'я позивачки, і просить рішення скасувати, ухвалити нове про відмову у позові.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

В межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів суд правильно встановив, що 14 липня 2005 р. на грунті особистих неприязних стосунків відбувся конфлікт в приміщенні магазину "Астра" в м. Южноукраїнськ у присутності сторонніх осіб, під час якого ОСОБА_1 вдарила ОСОБА_2 по спині, ображала її брутальними словами.

Такі фактичні обставини справи підтверджуються поясненнями в суді сторін та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами на лікування, суд вважав доведеним, що лікування позивачки амбулаторно після 14 липня 2005 р. та у стаціонарі з 8 по 22 серпня 2005 р. є наслідками конфлікту, який мав місце 14 липня 2005 р.

В той же час, відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України заподіяна особі матеріальна та моральна шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

З встановлених вище обставин стосовно конфлікту між позивачкою та відповідачкою слідує, що дана подія відбулася з вини ОСОБА_1, дії останньої були неправомірними.

Між тим, з запису у медичній картці амбулаторного хворого ОСОБА_2 від 15 липня 2005 р. (а.с. 9-Ю) видно, що позивачка була на диспансерному огляді у лікаря з приводу погіршення стану здоров'я на протязі двох місяців. Тобто відсутні докази того, що звернення за медичною допомогою було пов'язано з неправомірними діями відповідачки напередодні.

Що стосується стаціонарного лікування ОСОБА_2 з 8 по 22 серпня 2005 р., то з довідок від 29 серпня 2005 р. та 8 вересня 2005 р., відповіді на запит адвоката начальника-головного лікаря відокремленого підрозділу спеціалізованої медичної частини № 2 від 19 жовтня 2005 р. (а.с. 26, 29, ЗО) вбачається, що лікування позивачки було пов'язано з наявною у неї хронічною хворобою.

Таким чином, позивачкою не було доведено, що між погіршенням стану її здоров'я у липні-серпні 2005 р. і неправомірними діями відповідачки є прямий безпосередній зв'язок, а тому рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди в силу п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні зазначених вимог.

Однак, колегія вважає, що висновок суду про спричинення позивачці з вини відповідачки моральної шкоди обґрунтований, оскільки з наведених вище обставин відносно конфлікту, який відбувся 14 липня 2005 р., слідує, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 ОСОБА_2 зазнала моральних страждань та перенесла душевну травму.

З урахуванням конкретних обставин справи, особистих стосунків між сторонами, характеру винних дій відповідачки, відсутності суттєвих наслідків для позивачки колегія вважає необхідним зменшити розмір відшкодування моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_1 300 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 квітня 2006 року в частині відшкодування матеріальної шкоди скасувати й ухвалити в цій часині нове рішення.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Те ж рішення в частині відшкодування моральної шкоди змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 300 (триста) грн. моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили. Головуючий: підпис

Судді: підписи