Справа №22-ц-1155/06                                                                 Суддя першої інстанції Коваль В.І.

Категорія 39                                                  Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 червня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого                                                           Козаченка В.І.,

судців:                                                               Кутової Т.З., Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.В.,

за участю представників відповідача Дзембуляк Г.В. і Арбатського О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою приватного підприємства "Роси" Веселинівського району

Миколаївської області (далі - ПП "Роси")

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ПП "Роси" про стягнення заборгованос­ті по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, та відшкоду­вання моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

01 липня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому зазначав, що з 13 квітня 2000 року по 10 грудня 2003 року він працював у відповідача тра­ктористом, а потім водієм автотранспорту.

При звільненні відповідач не виплатив йому 12790 грн. 96 коп. заробітної плати.

Посилаючись на таке, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, 5760 грн. компенсації за порушення строків її виплати та 5000 грн. мора­льної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача.

Рішенням Заводського районного суду від 12 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Постановлено стягнути з ПП "Роси" на його користь 12790 грн. 96 коп. заборгованості по заробітній платі та 1000 грн. моральної шкоди. Також з відповідача стягнуто в доход держави 130 грн. державного мита. В решті позовних ви­мог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПП "Роси", посилаючись на порушення судом пер­шої інстанції норм матеріального та процесуального права просила рішення скасувати і ухвалити нове про відмову позивачу в задоволенні позову.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в ме­жах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції в межах заявлених позовних ви­мог дослідив обставини справи, оцінив надані докази і дійшов вірного висновку, що від­повідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що на­лежать йому від підприємства, провадяться в день звільнення, а тому обґрунтовано ухва­лив рішення про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі.

Разом з тим, визначаючи розмір заборгованості, місцевий суд використав як доказ лише укладку до трудової книжки позивача, не звернувши належної уваги на наявні в справі інші докази, хоча це мало суттєве значення для правильного вирішення спору, і по­милково встановив суми невиплаченої позивачу заробітної плати в розмірі 12790 грн. 96 коп.

Зокрема, з відомостей нарахування заробітної плати працівникам ПП "Роси" (а.с. 31-38) за 2000 - 2003 роки та розгорнутої виписки з облікової картки застрахованої особи (довідка про заробіток, внески та стаж), наданої Управлінням ПФУ в Веселинівському ра­йоні (а.с. 44-49), які є належними і допустимими доказами для визначення заробітку пози­вача, вбачається, що сума нарахованої заробітна плата ОСОБА_1 в ПП "Роси" за період з 13 квітня 2000 року по 10 грудня 2003 року склала лише 3942 грн. 50 коп.

У зв'язку з тим, що відповідачем не надано достовірних і належних доказів про ви­плату позивачу вказано заробітку, то судова колегія вважає, що заборгованість відповіда­ча по заробітній платі перед позивачем складає вказану суму.

Поряд з цим, місцевий суд обґрунтовано, відповідно до вимог ст. 237^і КЗпП Украї­ни, визнав, що неправомірною затримкою виплати ОСОБА_1 заробітної плати йо­му завдані душевні страждання і спричинена моральна шкода.

Однак, визначаючи до стягнення 1000 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції не в повному обсязі врахував роз'яснення, викладені в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодуван­ня моральної (немайнової) шкоди" щодо підстав і розміру відшкодування зазначеної шко­ди. В зв'язку з чим, судова колегія вважає, що стягнення моральної шкоди в указаному розмірі буде надмірним.

Таким чином, з урахуванням характеру й обсягу моральних страждань, яких зазнав позивач у зв'язку з неправомірним діями відповідача, а також виходячи із засад розумнос­ті, виваженості та справедливості, на його користь за заподіяну моральну шкоду має бути стягнено 300 грн.

За таких обставин, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення місцевого суду, в частині розміру стягнення заборгованості по заробітній платі та розміру моральної шкоди підлягає зменшенню до встановлених судовою колегією сум.

Також підлягає зменшенню і сума державного мита, яку суд постановив стягнути в доход держави з відповідача.

Посилання апелянта на пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду за вирішенням трудового спору безпідставні, оскільки ст. ст. 233 та 238 КЗпП України ви­значено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звер­нутись з позовом до суду про стягнення належної йому заробітної плат без обмеження будь-яким строком.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків судової коле­гії, а тому не можуть бути підставою для повного скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України року, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПП "Роси" задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 квітня 2006 року за позо­вом ОСОБА_1 до ПП "Роси" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, та відшкодування моральної шкоди в частині розмірів стягнення заборгованості по заробітній платі, мо­ральної шкоди та державного мита змінити і ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ПП "Роси" Веселинівського району на користь ОСОБА_1 3942 грн. 50 коп. заборгованості по заробітній платі та 300 грн. моральної шкоди, а також 68 грн. державного мита в доход держави.

В решті рішення місцевого суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: підпис Судді: підписи

Згідно з оригіналові

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області    В.І.Козаченко