Справа 22-Ц-966/06                       Головуючий по 1 інстанції Бобровський І.М.

Доповідач апеляційного суду Колосовський СЮ.

УХВАЛА

14 червня      2006 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.

суддів: Галущенка О.І., Колосовського СЮ.

при секретарі судового засідання - Негрун І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвали судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 і 22 березня 2006 р.

за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства „Кордон" (далі ПП „Кордон") про стягнення заборгованості по заробітній платі,

встановила:

У березні 2006 р. ОСОБА_1 пред'явив позов до ПП „Кордон" про стягнення 476 грн. заборгованості по заробітній платі та відшкодування 1000 грн. за завдану моральну шкоду.

Ухвалами судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 березня 2006 р. зазначену позовну заяву залишено без руху, а 22 березня цього ж року - визнано неподаною на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність ухвал судді, порушив питання про їх скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвали судді - скасуванню з таких підстав.

Постановляючи оскаржувані ухвали, суддя виходив з того, що позивач в порушення п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК не зазначив в позовній заяві місцезнаходження відповідача та не виконав вказівок судді з цього приводу, які були викладені в ухвалі при залишенні позовної заяви без руху.

Проте з такими висновками судді погодитись не можна, оскільки до них він прийшов з порушенням процесуального закону.

Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 було зазнечене місцезнаходження відповідача.

 Крім того, в матеріалах позовної заяви міститься акт перевірки Територіальної державної інспекції праці у Миколаївської області від 17 січня 2006 р. в якому адреса відповідача збігається з даними наведеними в позові.

За таких обставин у судді не було підстав, передбачених ст. 119, 121 ЦПК для залишення позовної заяви без руху та визнання її неподаною.

Таким чином, оскаржувані ухвали в силу п. З ст. 312 ЦПК підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК, колегія с

уддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвали судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 і 22 березня 2006 р. скасувати, а матеріали передати до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців.