Справа № 22ц-1182                            Головуючий суду першої інстанції: Костюченко Г.С.

Категорія: 34                                          Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

УХВАЛА

Іменем   України

13   червня   2006 року                    колегія судців судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Буренкової К.О.,

суддів:           Козаченка В.І.,

Базовкіної Т.М., при секретарі судового засідання: Цвєтковій Ю.В., за участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою                            ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2006 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановила:

2 березня 2006 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позивачка вказувала, що з 19 липня 1991 р. по 17 березня 2003 р. вони з відповідачем перебували у шлюбі і мають сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження.

Посилаючись на те, що дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні, а відповідач не надає матеріальної допомоги, та як приватний підприємець має мінливий дохід, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 500 грн. щомісячно.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17квітня 2006 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 1994 р. народження аліменти в розмірі 350 грн. щомісячно, починаючи з 2 березня 2006 р. і до його повноліття.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що син фактично проживає з ним та знаходиться на його утриманні, а також, що він не працює і не має постійного заробітку, та просить рішення суду скасувати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія судців дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд в межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів правильно встановив, що сторони з 19 липня 1991 р. по 17 березня 2003 р. перебували у шлюбі, мають сина Георгія ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, якій після розірвання шлюбу постійно проживає з матір'ю, знаходиться на її утриманні.

Відповідач в добровільному порядку не виконує свої обов'язки по участі в утриманні дитини, має мінливий дохід.

За такого та з урахуванням положень ст. ст. 180, 181, 182, 184 СК України, суд обґрунтовано стягнув аліменти з ОСОБА_2 на утримання сина Георгія у твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. щомісячно.

Твердження апелянта стосовно того, що дитина постійно проживає з ним та знаходиться   на  його  утриманні  спростовуються  поясненнями  самого  відповідача та

позивачки в суді апеляційної інстанції про те, що їх син зареєстрований за місцем проживання ОСОБА_2, але проживає з матір'ю і іноді відвідує батька, а також - довідкою дитячої поліклініки № 1 від 9 червня 2006 р.

Що стосується доводів апеляційної скарги про розмір аліментів, колегія суддів вважає, що суд встановив його правильно, з урахуванням того, що відповідач працює неповний робочий тиждень тренером дитячо-юнацької спортивної шкоди та ,крім того, є приватним підприємцем.

З урахуванням наведеного колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке увалене з дотриманням норм матеріального й процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів  

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: підпис