Справа № 22ц - 902 Головуюча суду 1 -ої інстанції Кушнірова Т.Б.
Категорія 38 Суддя-доповідач апеляційного суду Вовненко Г.Ю.
УХВАЛА Іменем України
7 червня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Вовненко Г.Ю.,
суддів Галущенка О.І., Колосовського С.Ю., Кутової Т.З., при секретарі Варміш О.С.,
за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідача Шкурата Г.І., Манжоса В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ново бузького районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2006 року, постановлене за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської обласної організації мисливсько-рибальського виробничого підприємства про поновлення на роботі,
встановила:
25 серпня 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Миколаївської організації мисливсько-рибальського виробничого підприємства (далі - МРВП) про поновлення на роботі.
Позивач зазначав, що працював у відповідача за сумісництвом на посаді єгеря Новобузької районної організації Українського товариства мисливців та рибалок (далі - УТМР). Наказом від 27.07.2005 р. № 21 був звільнений з посади єгеря за п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Посилаючись на незаконність свого звільнення, позивач просив поновити його на роботі. При цьому зазначав, що з 14 червня 2005 року він перебував у щорічній відпустці і не знав точної дати виходу на роботу. Крім того, 16-17 червня по завданню керівництва виконував роботу по таксації мисливської фауни в угіддях, а 19 червня 2005 р. не зміг вийти на роботу через погіршення здоров'я.
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з наказом генерального директора Миколаївської обласної організації МРВП від 15.06.2005 р. № 19 перебував у щорічній відпустці з 14 червня по 13 липня 2005 року. До роботи мав приступити 14 липня 2005 року. Між тим, як свідчать матеріали справи, 14.07.2005 р., а також в послідуючі дні ОСОБА_1 на роботу не вийшов без поважних причин.
За таких обставин суд дійшов до обгрунтованого висновку, що відповідач правомірно звільнив ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Доводи позивача про те, що йому не було відомо про дату виходу на роботу після відпустки не заслуговують на увагу, оскільки в наказі про надання відпустки вказано дати її початку та закінчення. Посилання позивача на виконання ним в спірний період роботи по таксації фауни на закріплених за ним угіддях не знайшли підтвердження в судовому засіданні, оскільки за графіком цю роботу ОСОБА_1 мав виконувати 16.07.2005 р. разом з ОСОБА_2 Проте ОСОБА_2
в судовому засіданні поясняв, що ОСОБА_1 на таксацію 16 липня не виходив. Крім того, звіт по виконаній роботі позивачем не представлявся. Ствердження про захворювання також непереконливі. Згідно з медичною довідкою ОСОБА_1 звертався до лікаря 19.07.20.05 р. Невихід же його на роботу без поважних причин мав місце з 14.07.2005 р. та продовжувався і після 19.07.2005 р., хоча лікарняний лист йому не видавався.
Оскільки рішення суду постановлено відповідно до норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості висновків суду, підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.