КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-387/09 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді: Желтобрюх І.Л.
суддів: Попович О.В., Шведа Е.Ю.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання неправомірними дій Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо виплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та просила провести їй перерахунок та виплату допомоги в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років з квітня 2008 року по грудень 2008 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2009 року позов задоволено. Визнано дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо відмови у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до розміру прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років на користь ОСОБА_2 неправомірними. Зобов’язано Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області провести перерахунок та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь ОСОБА_2 з 01.04.2008р. по 31.12.2008р. у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням виплачених сум та підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову. На обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що УСЗН керується Постановами Кабінету Міністрів України, відповідно до яких, допомога на дитину виплачується в розмірах, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання сторони в судове засідання не з’явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, колегія суддів у відповідності з ч.2 ст.197 КАС України визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має доньку Діану, 06.01.2008р.н., внаслідок чого перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради як отримувачка допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»розмір допомоги по догляду за дитиною визначений рівним розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого законом на час сплати. Фактично Позивачка отримує значно меншу суму. При зверненні до Відповідача її порушені права у досудовому порядку поновлені не були, навпаки, у перерахунку зазначеної допомоги їй письмово відмовили. Вирішуючи спір на користь позивачки, суд першої інстанції, застосувавши законодавчо закріплені принципи верховенства права і закону, визнав дії відповідача щодо відмови у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирчного віку відповідно до розміру прожиткового мінімуму на дитину віком до шести років на користь позивачки неправомірними та зобов'язав відповідача провести перерахунок та виплату допомоги в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років з квітня 2008 року по грудень 2008 року з урахуваннмя вже виплачених сум.
Однак колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а тому висновки суду не відповідають обставинам справи з огляду на наступне.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811 від 12 листопада 1992 року.
Частиною першою статті першої цього закону передбачено, що громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 13 цього закону (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.), право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим законом має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід, або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Пунктом 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»(№ 107), із статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»виключені слова «не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування», а частина перша статті 15 викладена у такій редакції:
«Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше, ніж 130 гривень».
Пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»викладений у такій редакції:
«допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року –50%, з 01 січня 2009 року –75%, з 01 січня 2010 року –100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».
Згідно до п. 24 Закону № 107, у Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»№ 2240, статті 40-44 виключені.
Таким чином, з 01.01.2008 року існує норма закону, відповідно до якої спірні правовідносини регулюються тільки Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», функції з виплати цієї допомоги покладені на УПСЗН і допомога виплачується саме за рахунок державного бюджету.
Питання щодо порядку призначення допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми»зі змінами, внесеними постановою КМУ від 22 лютого 2008 року № 57. Відповідно до цієї постанови, з 01.01.2008р. і застрахованим, і не застрахованим особам допомогу сплачує УПСЗН. За порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою КМУ від 04 березня 2002 року № 256 виплата допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 090303 «допомога по догляду за дитиною віком до трьох років».
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнані недійсними внаслідок невідповідності Конституції України положення п. 24-34 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів».
Тобто, ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»є чинною, але також є чинними вказані норми Законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Згідно до ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»суб’єктами загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та зумовленими народженням та похованням витратами, є застрахована особа, страхувальник та страховик.
При цьому страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі –Фонд). За частиною 3 статті 9 вказаного Закону, Фонд є некомерційною самоврядною організацією.
Частиною 1 статті 19 Закону № 2240-III передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим законом.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до Постанови КМУ № 32 від 16 січня 2007 року у першому кварталі 2007 року виплачував спірну допомогу за рахунок субвенцій, що перераховувалися УПСЗН на рахунки Фонду, а починаючи з другого кварталу 2007 року, не здійснює виплати допомоги.
З цього часу страхувальники (суб’єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати у звітності по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
З прийняттям змін до законодавства, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами, Фонд з квітня 2007 року вже не виконує функцій щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам. Спірна допомога виплачується за рахунок держави і саме держава взяла на себе функцію такі виплати здійснювати.
Пункт 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»неконституційним не визнавався, тому жодних правових підстав для його незастосування у суду немає.
Правові норми Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»у часі прийняті пізніше за статтю 43 Закону України № 2240, вони повністю узгоджуються з іншими нормативними актами, які визначають порядок сплати допомоги, і джерела фінансування цих виплат, а тому, аналізуючи викладені обставини і враховуючи, що законодавцем функція виплати допомоги по догляду за дитиною визначена як державна, суд приходить до висновку про необхідності застосування як до застрахованих осіб, так і до не застрахованих осіб положень про розмір спірної допомоги, які визначені лише ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно здійснювалися нарахування й виплата позивачці сум зазначеної допомоги у квітні-грудні 2008 року.
Проаналізувавши встановлені обставини, надані суду докази у їх сукупності, колегія суддів не вбачає законних підстав для задоволення позову. Таким чином, рішення суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивачки про обчислення розміру призначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, за період з 01 квітня по 31 грудня 2008 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей шестирічного віку, не грунтується на законі.
Згідно зі ст. 202 КАС України підставами скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2009 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років з квітня 2008 року по грудень 2008 року відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: І.Л. Желтобрюх
Судді: О.В. Попович
Е.Ю. Швед
Повний текст постанови виготовлений 13 вересня 2010 року.