Судове рішення #10958933

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2а-1172/09/2670                                   Головуючий у 1-й інстанції:   < Текст >  

Суддя-доповідач:  Желтобрюх І.Л.


У Х В А Л А

Іменем України

"07" вересня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого-суд?ді:                    Желтобрюх І.Л.,

суддів:                              Попович О.В., Шведа Е.Ю.,

при секретарі:                    Коробій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Віл»на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Віл»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2009 року ТОВ «Золотий Віл»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 29.12.2008 року №0001812310/0 (№00011812310/0 від 11.08.2008 року) ДПІ в Святошинському районі м. Києва про сплату 518757,00грн. податку на прибуток та штрафних санкцій 259378,50грн., застосованих на підставі акту перевірки №139/23-50/30974099 від 29.07.2009 року за порушення п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В ході судового розгляду  позивач подав заяву про зміну позовних вимог та просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0001812310/0 від 11.08.2008 року, №0001812310/1 від 29.12.2008 року, № 0001812310/2 від 30.12.2008 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2009 року у задоволенні позову відмовлено у зв’язку з тим, що дії відповідача при винесенні податкових повідомлень-рішень були правомірними.

Не погоджуючись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу і, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне та однобічне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невірних висновків, які не відповідають обставинам справи, просить постанову скасувати та постановити нову про задоволення позову. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не витребувані докази на підтвердження того, що підприємства-контрагенти ТОВ «Золотий Віл»- ТОВ «СІС 2007», ТОВ «Логан», ТОВ «Д’орсе»дійсно визнані банкрутами, не надана належна оцінка доказам та аргументам позивача частині того, що договори, по яким за позивачем рахується кредиторська заборгованість відповідачем для перевірки не вимагалися, а періоди, з яких в податковому обліку позивача обліковується заборгованість відповідачем визнані та збігаються з даними податкового обліку позивача, договори не збереглися у зв’язку з закінченням встановленого трирічного терміну зберігання. Апелянт також вказує, що Цивільним Кодексом України визначено поняття та строки позовної давності, а також початок перебігу позовної давності.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду представник апелянта в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник ДПІ у Святошинському районі м. Києва Шарко І.С., що діяла на підставі довіреності, заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні не обов’язкова, колегія суддів у відповідності з ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представника апелянта.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає,  виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва була проведена виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Віл», в результаті якої складено акт перевірки від 29.07.2008 року № 139/23-50/30974099. В результаті перевірки встановлено, що позивачем порушено п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, позивачем не включено до складу валових доходів суму безповоротної фінансової допомоги. За результатами перевірки відповідачем 11.08.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001812310/0 про визначення суми податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) 778135,50грн., у тому числі, основний платіж –518757,00грн., штрафні санкції –259378,50грн.

Позивачем подавалися первинна та повторна скарги на вказане повідомлення-рішення та отримані рішення відповідача про результати розгляду цих скарг, відповідно до яких відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 29.12.2008 року № 0001812310/1, від 30.12.2008 року № 0001812310/2 про визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) у розмірі 778135,50грн., з наступних підстав.

ТОВ «Золотий Віл»уклало договір  від 25.07.2005 року № 4 з ТОВ «СІС 2007»про придбання комплектів етикеток для винної продукції. Станом на 01.10.2006 року у позивача обліковувалася кредиторська заборгованість перед  ТОВ «СІС 2007»на суму 554851,49 грн. Станом  на 01.03.2008 року кредиторська заборгованість не погашалася та склала 403866,49 грн.

ТОВ «Золотий Віл»здійснювало придбання у ТОВ «Логан»комплектів етикеток для винної продукції та гофрокороби згідно з  договором від 01.04.2004 року № 197. Станом на 01.11.2005 року у ТОВ «Золотий Віл»обліковувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ «Логан»на суму 283942,76грн., яка станом на 01.03.2008 року не погашалася та склала 283942,76грн.

Відповідно до договорів від 26.04.2005 року № 1204/D, від 04.05.2005 року №1305/S, від 02.09.2005 року №2017/ТМ, від 03.10.2005 року ТОВ «Д'орсе»надавав маркетингові послуги товариству «Золотий Віл». Станом на 01.04.2006 року за ТОВ «Золотий Віл»обліковувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ «Д'орсе»на суму 1387217,0 грн., яка станом на 01.03.2008 р. не погашалася та склала 1387217,00 грн.

Постановою Господарського суду  Одеської області від 21.08.2006 року ТОВ «СІС 2007»(код ЄДРПОУ 33506658) визнано банкрутом та 18.10.2006 року скасована його державна реєстрація.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2005 року по справі №5/164/05 ТОВ «Логан»визнано банкрутом та 25.10.2005 року скасована його державна реєстрація.

Постановою Господарського суду від 28.02.2006 р. по справі № 5/295/05 визнано банкрутом справа ТОВ «Д'орсе»(код 32720476) та 01.03.2006 року скасована його державна реєстрація.

Документи, що підтверджують правонаступництво за вищезазначеними заборгованостями, при  перевірці не надавались.

Таким чином, у ТОВ «Золотий Віл»рахується кредиторська заборгованість: у 4 кварталі 2005 року –283942,76 грн., у 1 кварталі 2006 року -1387217,00 грн., та у 4 кварталі 2006 року - 403866,00 грн., по яким минув термін позовної давності, встановлений ст.256 Цивільного Кодексу України.

В бухгалтерському обліку операція була відображена бухгалтерським записом Дт28 Кт 63, Дт 94 Кт 68 в особовій картці і оборотно-сальдовій відомості рахунку 631.685.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була встановлена невідповідність даних рядків 01.6, 03 декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2005 року, за 1 квартал 2006 року та за 2006 рік  до даних перевірки.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що встановити строк виконання за договорами з ТОВ «СІС 2007», з ТОВ «Логан», з ТОВ «Д”орсе»не вбачається можливим, оскільки самих договорів на вимогу суду позивач не надав, тільки зазначив, що безнадійна заборгованість обліковується по договору з ТОВ «СІС 2007»з 01.10.2006 року, з ТОВ «Логан»з 01.11.2005 року, з ТОВ «Д’орсе»з 01.04.2006 року.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід включає, у тому числі, доходи з інших джерел, (у тому числі, але не виключно), у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно з п.п. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Позивачем не включено до складу валових доходів суму безповоротної фінансової допомоги.

Згідно з п.п.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Визначені у абзаці «а»строки  поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством. Визначені у абзаці «б»строки застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу, чи ні.

Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Заборгованість, попередньо віднесена до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, або відшкодована за рахунок страхового резерву згідно з пунктом 12.3 цієї статті, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов'язання як покупця, так і продавця у зв'язку із таким визнанням.

Згідно зі ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного Кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п.3 ст.205 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням. Доказів щодо правонаступництва контрагентів за господарськими операціями позивачем не надано.

Судом також встановлено, що позивачем, всупереч вимогам п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не було включено до складу валових доходів суми заборгованості за договорами, укладеними з ТОВ «СІС 2007», ТОВ «Логан»та ТОВ «Д’орсе».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 11.08.2008 року №0001812310/0, від 29.12.2008 року № 0001812310/1 та від 30.12.2008 року № 0001812310/2 винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Віл»на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2009 року залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і ст?роки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                І.Л. Желтобрюх                                                            

Судді:                                                                                               О.В. Попович

           

                                                                                                 Е.Ю. Швед


Повний текст постанови виготовлений 13.09.2010р.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація