Копія
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2010 року Справа № 2а-2314/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., при секретарі Колтуновій А.Ю.
за участю представників:
- від позивача –ОСОБА_1,
- від відповідача –Шишкарьова О.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі-позивач) до Кіровоградського обласного управління у справах захисту прав споживачів (надалі-відповідач) про скасування постанови про накладення стягнень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про:
- визнання дій відповідача щодо винесення постанови про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»протиправними;
- скасування постанови від 27.05.2010р. №000133 про накладення стягнення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не мав право проводити перевірку в період дії постанови КМУ від 21.05.2009р. №502, якою тимчасово до 31.12.2010р. припинено проведення планових перевірок суб’єктів господарювання. Крім того, зазначає, що відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції за відсутність сертифікатів відповідності та необхідної, доступної та своєчасної інформації на маркуванні швейних машин, оскільки вказана інформація містить на сертифікатах відповідності, які надавались посадови особам відповідача під час перевірки та які долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав заперечення на позов, яким позовні вимоги не визнав в повному обсязі з тих підстав, що посадові особи відповідача під час проведення перевірки та застосування штрафу до позивача за порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів», діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачені нормативно-правовими актами які регулюють порядок проведення перевірок суб’єктів господарювання органами у справах захисту прав споживачів, а також зазначив, що сертифікати відповідності пред’явлені позивачем є сфальсифікованими, що підтверджується листом ДП «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 21.09.2010 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12.05.91р. № 1023-XII (надалі –Закон №1023) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Згідно п.п. 2, 3 ч. 5 Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12 вересня 2007 року № 217, територіальні органи мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Результати перевірок суб'єктів господарювання оформлюються відповідними актами; відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством.
Відповідно до п. 4. ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.07р. № 877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач був повідомлений про проведення перевірки, що підтверджується повідомленням №121 від 28.01.2010р. (а.с. 7), яким позивача поставлено до відома, що в період з 15.02.2010р. по 20.02.2010р. буде проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.
Згідно направлення на право проведення перевірки №173/868 від 15.02.2010р. (а.с. 8) посадові особи відповідача провели перевірку магазину «Singer»в якому позивачем здійснюється діяльність з реалізації швейних машин.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25 жовтня 2006 року № 311, за результатами проведеної перевірки посадовими особами, у разі виявлення порушень вимог законодавства, складається акт; при описі виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер. Зміст порушення має бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства.
За результатами перевірки позивача складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 18.02.2010р. №00120 (а.с. 9-12) та встановлено, що в реалізації знаходиться 8 одиниць швейних машин на які відсутня необхідна, доступна та своєчасна інформація, а саме дата виготовлення, найменування та місцезнаходження виробника у доступній наочній формі, а також відсутність документів, що засвідчують якість та безпеку товару.
Відповідно до п. 2 глави 4 розділу ІІ Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки України від 19.04.2007р. №104 маркування електропобутових товарів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву товару, номінальну напругу (В), номінальну потужність (Вт), номінальний струм (А), ступінь захисту від ураження електрострумом, позначення щодо захищеності від вологи, знак заземлення, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, дату випуску.
Згідно ч. 4 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів»продукція, на яку актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки для життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища і передбачено нанесення національного знака відповідності, повинна пройти встановлену процедуру оцінки відповідності. Виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності, виданих згідно із законодавством.
Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.
У зв’язку з виявленими порушеннями позивачеві винесено припис (а.с. 11) про усунення порушень та зобов’язано розмістити необхідну інформацію та надати документи, що засвідчують якість та безпеку товарів.
Позивачем були надані сертифікати відповідності НОМЕР_1 з додатком (а.с. 41, 42) та НОМЕР_2, які видані ДП «Харківстандартметрологія».
Відповідачем на адресу ДП «Харківстандартметрологія»було направлено запит (а.с. 40) з метою підтвердження відповідності наданих сертифікатів.
Листом від 02.06.2010р. (а.с. 44) ДП «Харківстандартметрологія» повідомило, що інформація щодо видачі сертифіката відповідності НОМЕР_1 взагалі відсутня в базі даних ДП «Харківстандартметрологія», а сертифікат відповідності НОМЕР_2 також не відповідає дійсності оскільки має виправлення з НОМЕР_3 на НОМЕР_4.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно не враховано надані позивачем сертифікати відповідності в якості належного доказу щодо підтвердження якості та безпеки товару.
Сертифікати відповідності долучені позивачем до матеріалів справи (а.с. 15-19) суд не приймає до уваги в якості належного доказу оскільки вказані сертифікати, по-перше, не пред’являлись посадовим особам відповідача під час перевірки, по-друге, видавались третім особам, а позивач на вимогу суду не надав доказів придбання швейних машин в осіб яким видано сертифікати.
Крім того, у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо дійсності вказаних сертифікатів, враховуючи встановлення факту підробку сертифікатів відповідності НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв’язку з виявленим порушенням відповідачем 27.05.2010р. №000133 (а.с. 13, 14) прийнято постанову про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до позивача застосовано штраф в розмірі 39133,60 грн.
З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин та письмових доказів суд вважає, що посадові особи відповідача під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачені Законом України «Про захист прав споживачів»та Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25 жовтня 2006 року № 311.
Доводи позивача стосовно того, що перевірка проведена з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період 31 грудня 2010 року» від 21 травня 2009 року №502 судом до уваги не приймаються, так як її проведено з дотриманням вимог Закону України«Про захист прав споживачів»та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, норми вказаної Постанови застосуванню не підлягають.
Таким чином, в ході розгляду та вирішення справи не знайшов підтвердження факт протиправних дій посадових осіб відповідача під час проведення перевірки та винесення рішення про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону №1023, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний тест постанови складено 20.09.2010р.
Суддя –підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Пасічник Ю.П.