Судове рішення #10958468

Копія


Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 вересня 2010 року                                                             Справа № 2а-2997/10/1170


Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., при секретарі Колтуновій А.Ю.,

за участю представників:

- від позивача –Бойко І.В., Кабанова О.А.,

- від відповідача –Хмарик Я.Р., Амеліна Л.В., Чередниченко А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні  у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Головного управління агропромислового розвитку Кіровоградської обласної державної адміністрації (надалі - Позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Міністерство аграрної політики України до Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області (надалі - Відповідач) про визнання неправомірними та скасуванні пунктів листа вимоги.

Обставини справи

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання неправомірними та скасування пункту 1  (в частині притягнення до відповідальності винних осіб в їх допущенні), абзац 3, 4, 5 пункту 2  листа-вимоги №11-07-14-14/3903 від 23.07.2010р.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за результатами якого складено акт від 09.07.2010р. №07-09/230.

          Одним з питань ревізії було дотримання вимог законодавства по використанню бюджетних коштів у 2009 році по програмі КПКВ 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів». Під час ревізії встановлено порушення вимог Порядку використання у 2009 - 2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2009р. №153 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що призвело до незаконного витрачання коштів державного бюджету в розмірі 3656334,41 грн.

          Позивач зазначає, що виділення бюджетних коштів здійснювалось на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Порядком використання у 2009 - 2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2009р. №153, крім того, зазначає що рішення про надання коштів приймається виключно конкурсної комісією створеною розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, а не комісією управління, а тому позивач не може нести відповідальності за рішення прийняті конкурсною комісією.

          Представники позивача в судовому засіданні просили позов задовольнити.

          Третя особа в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином. Під час виготовлення повного тексту постанови, до суду поштою надійшла заява третьої особи про підтримання в повному обсязі позовних вимог.

          Відповідач правом надати письмові заперечення не скористався. Під час промов в судовому засіданні представники відповідача позов не визнали, вказали, що лист-вимога про усунення порушень не є актом державного органу чи рішенням суб’єкта владних повноважень, а тому позов не підлягає розгляду в адміністративному суді, вказана вимога не є актом в розумінні ст. 17 КАС України, оскільки не несе певних правових наслідків і не вносить безпосередніх змін у законодавство, крім того вказали, що виділення бюджетних коштів з метою здешевлення кредитів відбулося з порушенням Порядку використання у 2009 - 2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2009р. №153.

В судовому засіданні 16.09.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 21.09.2010р.

          Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

в с т а н о в и в:

Посадовими особами відповідача, відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на ІІ квартал 2010 року, в період з 05.05.2010р. по 06.07.2010р. було проведено  планову ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за 2009 рік та січень-березень 2010року, про що було складено акт від 09.07.2010р. №07-09/230 (а.с. 14-20). В ході проведення ревізії було встановлено ряд фінансових порушень. Зокрема ревізією законності використання коштів державного бюджету, що надійшли від Міністерства аграрної політики по бюджетній програмі КПКВ 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів»встановлено, з вини посадових осіб ВАТ «Кіровський», в порушення вимог п.п. З п. З Порядку використання у 2009-2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2009 року № 153 незаконно отримано з державного бюджету України компенсацію відсоткової ставки за залученим довгостроковим кредитом в загальній сумі 1104954,84 грн. в тому числі за рахунок коштів загального фонду - 589175,56 грн. та спеціального (стабілізаційного) фонду - 515779,28 грн., що відповідно призвело до нанесення збитків державі.

Крім того, встановлено, що в порушення вимог п. 5 Порядку використання у 2009-2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2009 року № 153 незаконного виділено бюджетні кошти в загальній сумі 2551379,57 грн. (загальний фонд - 1375208,35 грн., стабілізаційний фонд - 1176171,22 грн.), в тому числі по підприємствам аграрного сектору економіки: СТОВ «Зоря»- 6404,89, ПСП «Синюха»- 11039,34 грн., ТОВ Агрофірма «Іванківці»-30583,75 грн., ТОВ «Агрокомплекс»- 18051,97 грн., СФГ «Кондор»- 859,77 грн., ФГ «Вершино-Власівське»- 424,17 грн., СТОВ ім. Шевченка - 4377,38 грн., ТОВ «Рассвет»-2706,93 грн., ЗАТ «Креатив»- 2476931,37 грн.

За наслідками проведеної ревізії відповідачем пред’явлено вимогу №11-07-14-14/3903 від 23.07.2010р (а.с. 30-32) про усунення порушень виявлених ревізією, зокрема й вимоги про вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень та розгляд питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб (п. 1 листа-вимоги) та проведення претензійно-позовної роботи з підприємствами, які незаконно отримали бюджетні кошти, щодо повернення ними в повному обсязі до державного бюджету України коштів в загальній сумі 3656334,41 грн. (п. 2 листа-вимоги).

Статтею 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі –підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні” головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції, зокрема, проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.

Згідно п. 7 ст. 10 цього Закону Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснюючи перевірку позивача та направляючи йому вимогу про усунення недоліків, встановлених під час перевірки, відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України.

При цьому суд зазначає, що виходячи з положень ст. 10 Закону України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні” вимоги посадових осіб відповідача є обов’язковими до виконання керівниками та іншими службовими особами підконтрольних установ, оскільки вказаний обов’язок кореспондується з правом посадових осіб відповідача звертатись до суду з позовом про усунення виявлених порушень в разі незабезпечення підконтрольною установою виконання вимог.

Отже, доводи відповідача  стосовно того, що лист-вимога про усунення порушень не є актом державного органу чи рішенням суб’єкта владних повноважень, а тому позов не підлягає розгляду в адміністративному суді, оскільки вказана вимога не є актом в розумінні ст. 17 КАС України, оскільки не несе певних правових наслідків і не вносить безпосередніх змін у законодавство, судом до уваги не приймаються, оскільки вказані доводи суперечать положенням Закону України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні”.

Разом з тим, вимоги відповідача, які є предметом даного судового розгляду не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не підлягають виконанню позивачем з урахуванням наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2009р. №153 затверджено Порядок використання у 2009 - 2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі за текстом - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку цей Порядок визначає механізм використання у 2009 - 2013 роках передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики коштів, що спрямовуються на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими підприємствами агропромислового комплексу у банках коротко-, середньо- та довгостроковими кредитами, а також короткостроковими кредитами, залученими у кредитних спілках.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що компенсація надається на конкурсній основі підприємствам агропромислового комплексу, які залучили коротко-, середньо- та довгострокові кредити (далі - позичальники) в національній та іноземній валюті, згідно з укладеними договорами. При цьому компенсація за кредитами, залученими в іноземній валюті, надається лише в разі наявності у позичальника зовнішньоекономічного договору на закупівлю техніки і обладнання іноземного виробництва, аналоги яких не виробляються в Україні, згідно із затвердженим Кабінетом Міністрів України переліком, та племінної худоби.

Відповідно до п. 7 Порядку для здійснення компенсації за середньо- та довгостроковими кредитами Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська держадміністрації утворюють конкурсні комісії, до складу яких входять представники відповідних управлінь агропромислового розвитку, органів державної статистики, фінансових органів, органів державної контрольно-ревізійної і державної податкової служб, управлінь Національного банку і які очолюють відповідно заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, заступник голови облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу, заступник голови Севастопольської міськдержадміністрації.

За змістом  п. 8 Порядку позичальники для отримання компенсації подають до конкурсних комісій заявку за встановленою Мінагрополітики формою та пакет необхідних документів. У разі прийняття позитивного рішення конкурсні комісії визначають суму компенсації для кожного позичальника у межах річного обсягу бюджетних призначень, передбачених у загальному фонді державного бюджету для здешевлення кредитів та відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду державного бюджету, доведених Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних, Управлінню промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської та управлінням агропромислового розвитку районних держадміністрацій, видають відповідну довідку позичальнику та включають його до реєстру позичальників, які мають право на компенсацію за коротко-, середньо- та довгостроковими кредитами. Форму довідки та реєстру затверджує Мінагрополітики.

Згідно п. 141 Порядку Міністерство аграрної політики Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій на підставі довідки про розмір компенсації, виданої відповідною конкурсною комісією, довідки про фактичну сплату відсотків за середньо- або довгостроковим кредитом, копії платіжного документа про сплату відсотків за користування такими кредитами і поданих позичальниками згідно з пунктом 8 цього Порядку документів затверджують та подають реєстри позичальників і платіжні доручення органам Державного казначейства для компенсації сплачених відсотків за середньо- та довгостроковими кредитами шляхом перерахування коштів на відкриті в банках поточні рахунки позичальників.

З аналізу норм вказаного Порядку вбачається, що конкурсні комісії є єдиним органом, який за наслідками розгляду пакету документів позичальників наділений повноваженнями приймати рішення про виділення суми компенсації, а позивач в даному випадку виконує лише функції розпорядника бюджетних коштів та жодним чином не може впливати на прийняття рішень конкурсною комісією.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 13) розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 25 березня 2009 року №174-р створено конкурсну комісію для надання компенсації на здешевлення відсоткових ставок за середньо- та довгостроковими кредитами. При цьому п. 2 вказаного розпорядження на головне управління агропромислового комплексу облдержадміністрації, позивача по справі,  покладено лише функції організатора заходів щодо забезпечення роботи комісії. Тобто, позивач, в даному випадку виконує лише суто організаційні функції (надання приміщення для засідань конкурсної комісії, зберігання документів засідання конкурсної комісії, перерахування коштів позичальникам на підставі  довідки про розмір компенсації, виданої відповідною конкурсною комісією і т. інш.) пов’язані з організацією конкурсу щодо виділення компенсації позичальникам, без делегування йому повноважень щодо прийняття рішень про виділення коштів.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідачем помилково, без врахування положень Порядку сформовано та адресовано вимоги викладені в пунктах 1 та 2 листа-вимоги №11-07-14-14/3903 від 23.07.2010р. особі, яка не наділена повноваженнями приймати рішення щодо виділення суми компенсації позичальникам, а отже, й не може бути суб’єктом, який має нести відповідальність в разі виявлення порушень вимог Порядку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз. 1 ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

В розумінні вказаної норми Закону підприємства: ВАТ «Кіровський», СТОВ «Зоря», ПСП «Синюха», ТОВ Агрофірма «Іванківці», ТОВ «Агрокомплекс», СФГ «Кондор», ФГ «Вершино-Власівське», СТОВ ім. Шевченка, ТОВ «Рассвет», ЗАТ «Креатив»є підконтрольними установами, оскільки в період який перевірявся отримували кошти з державного бюджету України.

Згідно п. 8 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Отже, відповідач, в разі виявлення порушень процедури правильності одержання бюджетних коштів вказаними підприємствами, та з метою виконання власних завдань, наділений повноваженнями безпосередньо звертатись до суду з позовами про стягнення в дохід державного бюджету коштів одержаних без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

          Відповідно до п. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Однією з позовних вимог позивача крім визнання неправомірним та скасування пункту 1  (в частині притягнення до відповідальності винних осіб в їх допущенні) листа-вимоги №11-07-14-14/3903 від 23.07.2010р, є й визнання неправомірним та скасування абзаців 3, 4, 5 пункту 2 вказаного листа-вимоги.

Разом з тим, враховуючи фактичні обставини справи та приймаючи до уваги письмові докази, які містяться в матеріалах справи суд приходить до висновку про необхідність скасування пункту 2 листа-вимоги в повному обсязі, оскільки вказана вимога адресована не тому суб’єкту, який має нести відповідальність за порушення виявленні під час виділення бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів.

Враховуючи викладене, адміністративний суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.          

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 –163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

          Визнати неправомірним та скасувати пункти 1 та 2 листа-вимоги Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області від 23 липня 2010 року №11-07-14-14/3903.

            Стягнути на користь позивача з Державного бюджету судові витрати в розмірі 3,40 грн.

          Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 20.09.2010р.

Суддя-підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

          адміністративного суду                                                            Пасічник Ю.П.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація