Справа № 22-а-315 2006 р.                         Головуючий у 1-й інстанції - Фоменко І.М.

Категорія - 3 9                                               Суддя-доповідач - Рибалка В .Г.

ПОСТАНОВА іменем    України

08 серпня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Смирнової Т.В.,

суддів              -  Рибалки В.Г., Батюка А.В.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянула   у   відкритому   судовому   засіданні   у   приміщенні   апеляційного   суду

адміністративну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці Державної митної служби України, Касьянова Володимира Юрійовича про стягнення моральної шкоди,

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом 12 грудня 2005 року.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона працює в Сумській митниці на посаді головного інспектора з охорони праці, та відповідно до графіку щорічних відпусток на 2005 р. надання їй щорічної відпустки було заплановано з 07.06.2005 р. по 16.07.2005 р. Але начальник митниці, не погодивши з нею конкретний період надання щорічної відпустки на 2005 р., не сповістив її письмово про дату початку відпустки не менш як за два тижні до її начала, видав наказ про покладення на неї виконання обов'язків головного інспектора по зв'язках із громадськістю з 01.06.2005 р. по 22.06.2005 р. В подальшому

29.09.2005 р., 10.10.2005 р. та 17.11.2005 р. вона зверталася до в.о. начальника митниці

Касьянова В.Ю. з проханням про надання їй щорічної відпустки за 2005 р. та

невикористаної частини щорічної відпустки за 2004 р., що змусило її звернутися до

Територіальної державної інспекції праці у Сумській області, якою засвідчено порушення

її прав. Вважала, що такими діями їй спричинено моральну шкоду та просила стягнути її з

відповідачів в сумі 5000 грн.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2006 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення ним норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити її позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачка працює в Сумській митниці з 25.07.1997 р. на посаді головного інспектора з охорони праці та згідно графіку надання щорічних відпусток на 2005 р., погоджений з головою профспілкового комітету Сумської митниці та затвердженого начальником Сумської митниці, ОСОБА_1 була запланована відпустка з 07.06.2005 р. по 16.07.2005 р.

Позивачка не була у відпустці згідно вказаного графіку, оскільки на той час з керівництвом митниці було узгоджено питання про те, що вона виконує обов'язки інспектора по зв'язках із громадськістю, а у відпустку піде в інший час.

Під час звернення до керівництва Сумської митниці про надання щорічної відпустки ОСОБА_1 перебувала на лікарняному листку з 30.09.2005 р. по 28.12.2005р.

На час розгляду справи позивачці було надано щорічну відпуску з 26.12.2005 р. по

21.02.2006 р.

Зазначені обставини, на думку колегії суддів, повно та всебічно з'ясовані судом першої інстанції на підставі наявних у справі доказів.

В той же час, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають встановленим у справі обставинам.

Із матеріалів справи вбачається (а.с. 7), що діями керівника Сумської митниці порушено вимоги Закону України «Про відпустки» та ст. 74 КЗпП України, а саме позивачку було позбавлено можливості реалізувати своє право на відпустку, що підтверджується, зокрема, результатами проведеної Територіальною державною інспекцією праці Сумської області перевірки та рішеннями судів по їх оскарженню.

Відповідно до ст. 237 ^і КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати працівнику моральну шкоду у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Колегія судців вважає, що незаконними діями відповідача позивачці заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у порушенні звичного способу життя внаслідок позбавлення її можливості своєчасно отримати відпустку, і підлягає відшкодуванню.

За такої невідповідності висновків суду обставинам справи рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про стягнення з Сумської митниці на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 100 грн.

Керуючись ст. ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2006 року в даній справі скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Сумської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 100 грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Сумської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. відшкодування судових витрат.

Постанова набрала законної сили і може бути оскаржена протягом одного місяця з дня її проголошення до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий