Справа 22-Ц-889/06 Головуючий по 1 інстанції Старжинська О.Є.
Категорія 11 Доповідач апеляційного суду Колосовський СЮ.
РІШЕННЯ Іменем України
21 червня 2006 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Вовненко Г.Ю.
суддів: Галущенка О.І., Колосовського СЮ.
при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 лютого 2006 р.
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог - приватний нотаріус ОСОБА_5, державна виконавча служба у місті Вознесенськ та Вознесенському районі про визнання угоди недійсною,
встановила:
У вересні 2005 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 пред'явили позов до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Вознесенську Миколаївської області, укладеного відповідачами 29 грудня 2000 р.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 лютого 2006 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на незаконність рішення суду, порушили питання про його скасування з передачею справи на новий розгляд.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -скасуванню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив з того, що на час розгляду спору у позивачів відпали підстави вимагати визнання договору дарування недійсним, так як відповідач сплатив їм борг у повному обсязі.
Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки до нього суд прийшов з порушенням закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).
Із матеріалів справи вбачається, рішенням Вознесенського міського суду Миколаївської області від 25 квітня 2000 р. з відповідача на користь позивачів стягнуто по 3095 грн, збитків.
29 грудня 2000 р. ОСОБА_3 подарував ОСОБА_4 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Вознесенську Миколаївської області.
Названі обставини, а саме час укладення спірної угоди, тобто після відкриття виконавчого провадження за вказаним рішенням суду, відсутність у боржника іншого житла та відчуження майна на користь матері, свідчать про те, що відповідачі уклали мниму угоду.
Таким чином, для визнання договору дарування недійсним наявні підстави, передбачені ч. 1 ст. 58 ЦК УРСР.
Крім того, позивачі надали довідку державної виконавчої служби згідно з якою на 01 березня 2006 р. рішення суду виконано неповністю. До того ж, як вбачається з матеріалів справи, позивачі мають намір пред'явити позов до боржника про відшкодування збитків у зв'язку з невиконанням рішення суду протягом шести років.
З огляду на зазначені мотиви рішення суду першої інстанції в силу п. З, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Згідно зі ст.ст. 79, 88 ЦПК на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача 205 грн. судових втрат пов'язаних зі сплатою державного мита та необхідністю витребування доказів, а також в дохід держави 80 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 лютого 2006 р. скасувати і ухвалити нове рішення.
Визнати недійсним договір дарування 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Вознесенську Миколаївської області, укладеного 29 грудня 2000 р. ОСОБА_3 і ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, та зобов'язати обдаровану повернути дарувальнику це майно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 205 грн. судових витрат та в дохід держави 80 грн. судового збору
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двох місяців.
Головуючий: Судді:
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області С.Ю.Колосовський