Справа № 2-4245/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого ....................... Льон С.М..
при секретарі ..................................... Гуменюк С.А..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Держспецзв’язку в Кіровоградській області, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про поновлення на роботі, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Держспецзв’язку в Кіровоградській області, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про поновлення на роботі посилаючись на те, що вона працювала в Управлінні Держспецзв’язку на різних роботах з 18.09.1995 р., останньою посадою з 01.01.2007 р. була посада спеціаліст фінансового сектору. Наказом начальника Управління від 27.01.2010 р. № 7-ос була звільнена із займаної посади за п.1 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці ( скорочення чисельності штату працівників). Звільнення вважає не законним у зв’язку з тим, що відповідно до трудового законодавства уповноважений орган управління при звільненні за п.1 ст. 40 КЗпП України зобов’язаний попередити працівника про наступне вивільнення та запропонувати йому іншу роботу на тому ж підприємстві. Наказом № 46-ос від 30.10.2010р Управління попередило всіх працівників про можливі зміни в штатному розкладі та пов’язані з цим можливі звільнення з 01.01.2010 р., попередження здійснювалися шляхом ознайомлення під розпис всього особового складу із зазначеним наказом. В якості підстави для можливого скорочення містилося посилання на підвідомчий наказ №117 від 17.08.2010 р. Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, яким передбачена можливість щорічних змін штатного розкладу. При виході на роботу після новорічних свят 11.01.2010 р. термін вищезазначеного попередження вже минув, а з боку керівництва Управління не надходило ніякої інформації щодо скорочення. 27.01.2010р. Управлінням було отримано затверджений 31.12.2009 р Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України тимчасовий штатний розклад на період з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р. і в цей же день 27.01.2010 р. позивача ознайомили з наказом про звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України. Незважаючи на те, що загальна кількість посад не скоротилася і в наявності були вакантні посади, які б могла займати позивач з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду роботи та стану здоров’я відповідних пропозицій від начальника Управління не надійшло. Відповідно до наявної інформації в новому штатному розписі присутня посада аналогічна тій, що займала позивач. Таким чином, вважає, що відповідач звільнив її із займаної посади з порушенням вимог ст. 40 КЗпП України , що є грубим порушенням законодавства про працю, що призвело до порушення прав позивача та відповідно призвело до моральних страждань. Внаслідок таких дій втратила спокій та рівновагу перебувала та перебуває у матеріальній скруті внаслідок неодержання заробітної плати, оскільки інших джерел для існування немає, тому просить суд поновити її на роботі в Управління Держспецзв’язку в Кіровоградській області, стягнути з Управління Держспецзв’язку в Кіровоградській області на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, в частині поновлення на роботі допустити негайне виконання рішення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала посилаючись на обставини викладені в позові.
Представники відповідача Управління Держспецзв’язку в Кіровоградській області позовні вимоги не визнали при цьому зазначили, що Управлінням вивільнення позивача було проведено відповідно до діючого трудового законодавства. У визначений законодавством двомісячний строк Управління попередило працівника про заплановане звільнення з посади. За період з 30.10.2009 р. по 27.01.2010 р. в Управлінні були відсутні вакантні посади відповідної спеціальності, кваліфікації або нижчі за рангом, які позивач може обіймати з урахуванням її освіти, кваліфікації та досвіду роботи. Позивач була особисто ознайомлена з наказом про звільнення. Посилання позивача на те, що їй не було запропоновано переведення на іншу посаду вважає необґрунтованим, оскільки підприємство не зобов’язане пропонувати працівникові роботу більш високого рівня за спеціальністю або за посадою, можливість надання такої роботи визначається загальними правилами про комплектування кадрів, які діють на підприємстві. Так існуючі на той час посади головний спеціаліст-бухгалтер –майор Держспецзв’язку, бухгалтер-капітан Держспецзв’язку, економіст-капітан Держспецзв’язку не були запропоновані, так як кандидатура ОСОБА_3 не відповідає віковим вимогам, які передбачені Положенням по проходження служби в Держспецзв’язку, та відсутністю в даної особи вищої освіти, як того вимагає довідник професійно-кваліфікаційних характеристик типових посад осіб рядового і начальницького складу Держспецзв’язку. Крім того, в період трудової діяльності, при виконанні позивачем покладених на неї обов’язків нею неодноразово допускалися порушення фінансової дисципліни, що було відображено в актах перевірки КРУ та дало підстави для сумнівів в її кваліфікації. Безпідставним є і посилання позивача на те, що в новому штатному розкладі кількість посад не скоротилася та присутня посада аналогічна тій яку обіймала позивач. Так відповідно до штатного розкладу до 31.12.2009 р. у фінансовому секторі Управління працювало три військовослужбовці та одну посаду займав державний службовець. В штатному розписі з 01 січня 2010 р. задіяні лише посади, які мають обійматися лише військовослужбовцями, до яких ОСОБА_3 не відноситься, щодо надання позивачу робочого місця шляхом заміщення посад то наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України № 15 був прийнятий 29.012010 р., Управлінням отриманий 04.02.2010 р. тобто вже після звільнення ОСОБА_3 з посади і не може поширювати на неї свою дію, зважаючи на викладене просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Представник відповідача Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України заперечив проти задоволення позову та пояснив, що Держспецзв’язку відповідно до діючого законодавства мало право здійснювати заходи по скороченню чисельності штату, безпосередньо реалізувати його мало Управління, яке є регіональним органом Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Дане скорочення є вимушений крок обумовлений об’єктивними причинами, мета якого укомплектування основних підрозділів за рахунок додаткових відповідно до наказу № 117 від 17.07.2008 р. згідно якого штатний розклад затверджується Головою Держспецзв’язку. Рішення яке було прийнято керівником регіонального управління є обґрунтованим, скорочення проведено відповідно до законодавства, тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні її вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України являється державною установою, діє на підставі Положення про Управління зареєстрованого 12.12.2006 р., є регіональним органом Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Кіровоградській області і входить до загальної структури Держспецзв’язку та підпорядковується Адміністрації Держспецзв’язку, вказане стверджується Положенням про Управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Кіровоградській області (а.с. 50-52). Начальником Управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Кіровоградській області відповідно до наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 17.07.2008 р. № 117 «Про затвердження Порядку складання, розгляду та затвердження штатних розписів органів, підрозділів, закладів та установ Держкомзв’язку( а.с.85-88) - п.1 ст. 40 та 49-2 КЗпП України, 30.10.2009 р. видано наказ № 46-ос ( а.с.38) , яким попереджено про заплановане звільнення з 01 січня 2010 року державного службовця 11 рангу ОСОБА_3 та 27.01.2010 р. видано наказ № 7-ос , яким позивача звільнено з посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці (скорочення чисельності та штату працівників) та припинення трудового договору. З вказаними наказами позивач ознайомлена під особистий підпис, що стверджується поясненнями позивача, відповідачем та не спростовується матеріалами справи. Наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 30.12.2009 р. № 198/ДСК (а.с.131-136) доручено начальникам регіональних органів Держспецзв’язку підготувати в установленому порядку та подати на затвердження проекти штатних розписів на 2010 рік. В жовтні 2009 р. аналогічне розпорядження Адміністрації було доведене до Управління в усній формі. Управлінням проект штатного розпису на період з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р., був розроблений та направлений до Адміністрації Держспецзв’язку. Даний проект надійшов до Адміністрації 02.11.2009 р.. Зазначений проект пройшов відповідну процедуру розгляду і був затверджений Головою Держспецзв’язку 31.12.2009 р.. Управлінням даний наказ отримано 27.01.2010 р.. Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 про наступне вивільнення з посади Управлінням була попереджена при розробленні нового проекту штатного розпису в якому посада, що обіймала позивач була відсутня. Згідно штатного розпису з 01.01.2010 р. в Управлінні введені 4 вакантні посади: «головний спеціаліст-бухгалтер-майор Держспецзв’язку «бухгалтер-капітан Держспецзв’язку»; економіст – капітан Держспецзв’язку» та «слюсар сантехнік»; « вказані посади відповідно до «оператор». Відповідно до довідника професійно-кваліфікаційних характеристик типових посад осіб рядового і начальницького складу Держспецзв’язку України погодженого Міністерством праці та соціальної політики України 10.07.2009 р. та затвердженого і введеного в дію наказом Адміністрації Держспецзв’язку України від 08.08.2009 р. № 171 ( а.с. 96-98) наявні на час звільнення з посади позивача посади (Довідка а.с.94-95) вимагають відповідної освіти та кваліфікації. Так, у фінансовому секторі Управління в штатному розписі з 01 січня 2010 р. задіяні лише посади, які мажуть обійматися лише військовослужбовцями, до яких ОСОБА_3 не відноситься, щодо надання позивачу робочого місця шляхом заміщення посад то наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України № 15 був прийнятий 29.012010 р., Управлінням отриманий 04.02.2010 р., тобто вже після звільнення ОСОБА_3 з посади і не може поширювати на неї свою дію.
П.1 ст. 40 Кодексу законів України про працю передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Як вбачається з матеріалів справи Управлінням проведено скорочення чисельності штату відповідно до діючого законодавства в порядку та на умовах визначених Законом, нормативними та підзаконними актами. Крім того, встановлено, що Адміністрацією листом від 14.06.2010 р. №12-2385 «Щодо направлення штатних розписів» на період з 01.07.2010 по 31.12.2010 р. необхідно скоротити загальну кількість посад фінансового сектору до трьох одиниць. Викладене вказує, що процес скорочення працівників продовжується, що є підтвердженням обґрунтованості та дійсності скорочення штатної чисельності працівників Управління 27.01.2010р.
Позивачем в судовому засіданні не доведено факту порушень з боку Управління законодавства про працю в частині звільнення позивача із займаної посади, не надано будь-яких доказів, які б вказували на порушення його трудових прав та завдання йому моральної шкоди, за таких обставин суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст..ст. 40 КЗпП України; ст.ст. 212-215 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління Держспецзв’язку в Кіровоградській області, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про поновлення на роботі – відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Льон С.М..